2.1.3. Розрахункове визначення приведеного опору теплопередачі огороджувальних конструкцій

Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується по формулі:

, м²·К/Вт

де α_в, α_н - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м²·К), які приймаються згідно таблиці 2;

R_і - термічний опір і-го шару конструкції, м²·К/Вт;

λ_ip - теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації (згідно з додатком 4), Вт/(м·К);

2.1.4. Термічний опір теплоізоляційного шару зовнішньої стіни

, м²·К/Вт

де: n-1 – число шарів огорожі (окрім утеплювача);

- відповідно товщина і теплопровідність і-го шару (додаток 4)

- коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м²·К), які приймаються згідно таблиці 2;.

2.1.5. По значенню Rут визначають товщину теплоізоляційного шару і округляють до конструктивних розмірів

, м

Товщина утеплювача приймається: для стін з цегли – кратною пів цеглини, але не менше 0,51 м; для стін з бетону – кратною 0,05.

Рекомендації по округленню товщини до конструктивних розмірів запропоновані в дод.3 (графа 4).

2.1.5. Термічний опір зовнішньої стіни з урахуванням прийнятої товщини утеплювача .

, м²·К/Вт

Таблиця 2

Розрахункові значення коефіцієнтів тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальних конструкцій

Тип конструкції	Коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2·К)
	αв	αн
Зовнішні стіни, дахи, покриття, перекриття над проїздами плоскі і з ребрами при відношенні висоти ребра h до відстані між гранями b сусідніх ребер h/b ≤ 0,3 h/b > 0,3	8,7 7,6	23 23
Перекриття горищ і холодних підвалів	8,7	12
Перекриття над холодними підвалами і технічними поверхами, які розташовані нижче рівня землі	8,7	6
Вікна, балконні двері, вітражі і світлопрозорі фасадні системи	8,0	23
Зенітні ліхтарі	9,9	23

м

м

м

м²·К/Вт

м²·К/Вт

м²·К/Вт

2.1.6. Коефіцієнт теплопередачі

, Вт/(м²·К)

, Вт/(м²·К) , Вт/(м²·К)

, Вт/(м²·К) , Вт/(м²·К)

, Вт/(м²·К) , Вт/(м²·К)

2.1.7. Визначаємо необхідний опір теплопередач горищного перекриття і перекриття над підвалом, а також дверей аналогічно по вище приведених формулах згідно [5]

2.1.8. Коефіцієнт теплопередачі К для вікон згідно таблиці 1

2.2. Визначення теплової потужності системи опалення

2.2.1. Тепловтрати через огороджувальні конструкції та на нагрів вентиляційного повітря , , визначаються по формулі:

,

де - тепловий потік, , через огороджувальні конструкції;

- втрати теплоти, , на нагрівання вентиляційного повітря.

Величини і розраховуються для кожного приміщення, яке обігрівається.

2.2.1.1. Тепловтрати , , для кожної огороджувальної конструкції приміщення розраховуються по формулі:

,

де - площа огороджувальної конструкції, (обмір зовнішніх огороджень проводиться згідно правил наведених на Рис. 2);

- коефіцієнт теплопередачі огороджувальної конструкції, ;

- розрахункова температура внутрішнього повітря, ;

- розрахункова температура зовнішнього повітря в холодний період року по параметру Б, ;

- коефіцієнт, який залежить від положення зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції по відношенню до зовнішнього повітря і визначається по таблиці 3;

- додаткові втрати теплоти в частках від основних тепловтрат, що враховуються для зовнішніх вертикальних і похилих огороджувальних конструкцій будівлі згідно таблиць 8 і 9.

Між суміжними приміщеннями через внутрішні огороджувальні конструкції розраховуються тепловтрати, якщо різниця температур між ними є 8 . При цьому для кожного приміщення потрібно розраховувати тепловтрати тільки через одну внутрішню стіну. Величину тепловтрат через внутрішні огороджувальні конструкції потрібно враховувати тільки при розрахунку теплової потужності опалювальних приладів, на підводках яких встановлюються автоматичні теплорегулятори.

Розрахунки тепловтрат , , зводимо в рекомендовану таблицю 4.

Таблиця 3

Огороджувальні конструкції	Коефіцієнт n
Зовнішні стіни і покриття (зокрема вентильовані зовнішнім повітрям), перекриття горищні (з крівлею з штучних матеріалів) і над проїздами; перекриття над холодними (без огороджувальних стінок) підполами в Північній будівельно-кліматичній зоні	1
Перекриття над холодними підвалами, що сполучаються із зовнішнім повітрям; перекриття горищні (з крівлею з рулонних матеріалів); перекриття над холодними (із огороджувальними стінками) підполами і холодними поверхами в Північній будівельно-кліматичній зоні	0,9
Перекриття над неопалювальними підвалами зі світловими отворами в стінах	0,75
Перекриття над неопалювальними підвалами без світлових отворів в стінах, розташовані вище за рівень землі	0,6
Перекриття над неопалювальними технічними подполами, розташованими нижче за рівень землі	0,4

2.2.1.2. Втрати теплоти на нагрів вентиляційного повітря , , розраховуються для кожного приміщення, в якому є хоча б одне вікно, по формулі:

, (2.11)

де - площа підлоги приміщення, ;

- відстань від підлоги до стелі, , але не більше 3,5;

0,337 - коефіцієнт, .

Для приміщень суспільних будівель з вікнами, що герметично закриваються, рекомендується приймати за умови, що в них безперервно протягом робочого часу працюватиме система припливної вентиляції з підігрітим повітрям.

Втрати теплоти , , на нагрівання зовнішнього повітря, проникаючого у вхідні вестибулі будівель через зовнішні двері за відсутності легко-теплових завіс і одному вхідному тамбурі слід розраховувати по формулі:

, (2.12)

де - коефіцієнт, який враховує кількість вхідних тамбурів. При одному тамбурі (двоє дверей) ; при двох тамбурах (троє дверей) .

- висота будівлі, , від низу вхідних дверей до перекриття сходової клітки;

- кількість людей, що знаходяться в будівлі.

Розрахунок теплоти на нагрівання зовнішнього повітря, проникаючого через двері опалювальних незадимлюваних сходових кліток з поповерховими виходами на лоджії, слід вести по формулі (2.12) при , приймаючи для кожного поверху значення , рівне відстані, , від низу дверей поверху, що розраховується, до перекриття сходової клітки.

Для вхідних вестибулів будівель з легко-тепловими завісами величину враховувати не слід.