Лекція 6 (2 години) інноваційний процесс як об’єкт управління

Інноваційний процес: поняття, зміст, структура. Сучасні особливості і закономірності інноваційного процесу. Основні етапи та стадії інноваційного процесу, їх результати. Інноваційний процес як перетворення наукового знання у фізичну реальність. Основні витоки інноваційних ідей. Розвиток науки, фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, технічні розробки, дослідне виробництво, конструкторські розробки, освоєння нової техніки, серійне виробництво, споживання і утилізація.

Концепції життєвого циклу інновації, продукту і товару. Технологічний потенціал інновації. Технологічні межі та розриви. Характеристика технологічної траекторії (S – подібної кривої, кривої Гомбертца). Критичні точки переходу на нову технологічну траєкторію.

Інноваційний процес — це складний і взаємопо-в'язаний процес створення інновацій з використанням сукупності системи знань, наукової і маркетингової діяльності; сукупності засобів праці, що полегшують людську працю і роблять її продуктивнішою. Це комплекс різних послідовних видів діяльності на основі поділу і кооперації праці — від одержання нового теоретичного знання до використання створеного на його основі товару споживачем.

Таким чином підкреслимо, що об’єктом управління у інноваційному процесі є діяльність, а саме інноваційна діяльність, яка складає зміст інноваційного процесу.

У подальшому будемо розуміти, що інноваційна діяльність, це діяльність, яка пов'язана з трансформацією наукових досліджень і розробок, винаходів і відкриттів у новий продукт або новий технологічний процес, які впроваджуються у виробничий процес, або в новий підхід до соціальних послуг.

Слід також запам’ятати, що інноваційна діяльність передбачає створення цілого комплексу наукових, технологічних, організаційних, фінансових і комерційних заходів, які у своїй сукупності ведуть до створення інновації «під ключ», тобто повністю готової до реалізації на ринку.

Дуже важливо зрозуміти, що саме у процесі інноваційної діяльності “новація” набуває іншої якості — стає нововведенням або інновацією — з моменту прийняття до поширення.

Найпоширенішою формою інноваційної діяльності є інноваційний проект.

Зазначимо, що дуже поширеним є визначення, що інновація — це новий підхід до конструювання, виробництва, збуту товарів, завдяки якому інноватор (автор інновації) та його компанія здобувають переваги над конкурентами.

Далі розглянемо інноваційний процес як комплекс різних послідовних видів діяльності, в який входять: фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, технічні розробки, дослідне виробництво, конструкторські розробки, освоєння нової техніки.

Серійне виробництво, споживання і утилізація інновації здійснюється вже за межами інноваційної діяльності.

Основні етапи та стадії інноваційного процесу, їх результати.

Залежно від складності інноваційного проекту завдання, що вирішуються на першій стадії інноваційного процесу, можуть бути досить різноманітні. Зокрема, при розробці й освоєнні великих інноваційних проектів здійснюється системна інтеграція результатів науково-технічної діяльності, отриманих в різний час іншими колективами, налагодження і доробка як окремих підсистем, так і технологій в цілому. Виконавцями робіт на даній стадії є творчі колективи вчених та інженерно-технічних працівників внз, університетів, інститутів, науково-технічних центрів.

1. Фундаментальні дослідження - фундамента́льні науко́ві дослі́дження — наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку [1].

Не всі результати фундаментальних досліджень стають основою подальшого практичного використання.