6. Чимало дітей народжуються з більш вираженими правосторонніми центрами мозку і домінуючими хватальними рефлексами лівої руки. Яким повинно бути виховання таких дітей: як ліворуких, чи як праворуких?

В процесі направленого виховання як праворукого, ліворука дитина починає втрачати вроджений лівобічний безумовний рефлекс лівої сторони, розвивати і закріплювати слабше виражений хватальний рефлекс правої сторони. Усе це , звичайно, призводить до певних змін морфофункціональних структур ліворуких дітей. Наслідком праворукого виховання ліворуких дітей є гальмування і фізичного і розумового розвитку. Адже у праворуких більш розвинута права половина тіла, а у ліворуких – ліва, кожен із них має відповідно ведуче око, і відповідно більш гострий слух тощо.

Природна правобічна асиметрія організму як цілого, як і лівобічна асиметрія, зумовлена впливом ряду факторів, котрі нині ще недостатньо вивчені і тому всіляке штучне втркчання може мати шкідливі наслідки для організму.

7. Особливості раціонального режиму дня учнів під час їхньої підготовки до екзаменів і в день складання екзаменів. Обґрунтуйте доцільність індивідуального підходу до учнів під час екзаменів.

В час підготовки і складання екзаменів поряд з значним розумовим напруженням спостерігається значне зниження рухової активності, порушення режиму праці і сну, значні емоційні напруження. Частими наслідками екзаменаційних стресів є перенапруження нервової системи, зниження фізіологічної реактивності організму учнів.

Одноманітна діяльність під час підготовки до екзаменів без активного відпочинку призводить до швидкого стомлення і зниження продуктивності праці. Загальна тривалість підготовки до екзаменів протягом дня не повинна перевищувати тривалості навчальних занять в школі і вдома; 10-хвилинні перерви обов’язкові через кожні 45 хв занять, через 2 – 2,5 години підготовки доцільними є великі двогодинні перерви.

Різні за типом нервової системи учні по-різному почувають себе в екстремальних екзаменаційних умовах. Перша група школярів – це стресостійкі особи, вони мають сильну нервову систему; в стресових умовах вміють мобілізувати свої фізичні і психорозумові резерви.

Стресонестійкі особи характеризуються слабкою нервовою системою (більшість з них меланхоліки), вони емоційно нестійкі, підвищено чутливі. Стреси, які виникають в період екзаменаційних випробувань можуть набувати хронічного характеру (формування небажаних передпатологічних станів). Подібні емоції у школярів значно утруюють ефективну розумову працю. Усе це вказує на доцільність індивідуального підходу до учнів під час екзаменів.

8. Механізм нормалізації психічного напруження (надмірного емоційного збудження) шляхом використання формул прогресивної м’язової релаксації.

Наслідком будь-якого емоційного напруження (стресу) є виділення енергії, скорочення мімічних і скелетних м’язів, гладеньких м’язів судин і внутрішніх органів. Потік нервових імпульсів пропріорецепторів м’язів в головний мозок, активізує рухові центри кори мозку і нервові центри киснезабезпечуючих систем і систем терморегуляції. Наслідком цього є “непотрібне” напруження певних груп м’язів, прискорення ЧСС, підвищення артеріального тиску і підвищення температури тіла тощо. Спеціально направлене (за допомогою формул прогресивної м’язової релаксації) аутогенне тренування , зменшуючи потік аферентної імпульсації призводить до зниження тонусу відповідних центрів нервової системи, а згодом через механізми іррадіації гальмування сприяє зниженню напруження, позбавляє людину від небажаних стресових наслідків.

Таким чином, через мускулатуру можна здійснювати заспокійливий вплив на центральну нервову систему і покращувати біоенергетику організму. Важливо пам’ятати, що найбільш впливовими щодо тонізуючої дії на ЦНС є м’язи лиця, пальців рук (вони мають найбільші представництва в корі мозку). Тому важливо навчитись якнайповніше розслаблювати перш за все м’язи цих частин тіла.