5. Яких гігієнічних вимог (принципів) належить дотримуватись при складанні розкладу уроків?

Режим учнів в школі повинен бути таким, щоб на кожний наступний урок учень приходив не втомленим, щоб наприкінці дня не було сонливості і працездатність під кінець тижня знижувалась не суттєво. Цьому значною мірою сприяє раціональний режим та вірно складений режим уроків.

При складанні розкладу уроків необхідно дотримуватись таких вимог:

1. Враховувати денну і тижневу динаміку працездатності в поєднанні із складністю предметів. Відома така динаміка змін працездатності учнів протягом дня: перший урок недуже продуктивний (фаза впрацьовування), 2-3-й уроки відповідають фазі стійкої працездатності, тобто максимально продуктивні 4-й урок для учнів початкових класів малопродуктивний, для учнів середніх та старших класів – більш-менш продуктивний (фаза компенсованої втоми); 5-ті і особливо 6-ті уроки як правило малопродуктивні. Досить часто вони є причиною розвитку перевтоми учнів.

При організації тижневої динаміки працездатності школярів встановлено, ще найменш продуктивних днів є понеділок і п’ятниця (субота), найбільш продуктивний – вівторок і середа. Денну і тижневу динаміку працездатності школярів належть враховувати при складанні розкладу уроків: на дні і години високої працездатності відвести складні предмети, на дні і години зниженої працездатності – більш легкі предмети.

Трудність предметів залежить від здібностей і нахилів окремих учнів, від професійної майстерності вчителя. Вважається, що самими трудними предметами є математика і іноземна мова, тоді – фізика, хімія, література, історія, географія, біологія. Найлегшими предметами є фізкультура, праця, образотворче мистецтво, музика. Досить втомливими є уроки комп’ютерної грамотності. Тривалі заняття комп’ютером за останні роки призвели до значних порушень зору школярів, до зниження розумової працездатності.

2. Щоденне (щотижневе) повинно відповідати гігієнічним нормам.

3. Чергувати уроки з врахуванням їх складності. Вчителям фізвиховання належить так організовувати так організовувати свій урок, щоб на наступний урок учні прийшли не надмірно збудженні рухливою активністю.

4. Уникати здвоєних уроків по одному предмету.

5. Між уроками повинні бути достатні і належним чином організовані перерви.

7. Гігієнічні вимоги до перерв між уроками.

Тривале підтримання високого рівня працездатності школярів можливе лише за умови своєчасного відновлення потрачених зусиль. З цією метою в школах передбачені перерви між уроками. Позитивний вплив перерв між уроками на організм школяра полягає в прояві механізму активного відпочинку.

Дослідження вчених гігієністів, фізіологів, лікарів встановлено, що для успішного відпочинку після 45-хвилинного уроку достатньо 10 хв. перерви. Найліпшим варіантом проведення перерв вважається організація рухливих ігор на відкритому повітрі, або в рекреаційних приміщеннях, ефективними є також деякі спортивні ігри (настільний теніс), танці або ритмічні рухи під музику, використання різноманітних тренажерів. Під час перерви не бажаною є розумова діяльність: підготовка до наступних уроків, ігри, які вимагають розумового напруження (шашки, шахи тощо), читання художньої літератури. Організовуючи перерви, необхідно зацікавити учнів в тій чи іншій діяльності, але ні в якому разі не примушувати їх робити те, що вони не хочуть.

Екзамени, суспільно корисна праця і канікули.

Які види пам’яті ви знаєте? За яких умов щодо кількості аналізаторів, що беруть участь в сприйнятті нових знань, запам’ятовування буде найбільш ефективне? Поняття імпритінгу.

За тривалістю зберігання інформації пам’ять поділяють на короткочасну і довгочасну. До короткочасної належить сенсорна і первинна пам’ять, до довгочасної – вторинна і третинна пам’ять. В залежності від аналізаторів, через які в ЦНС надходить початкова інформація, розрізняють зорову, слухову, нюхову, тактильну, рухову та інші типи сенсорної пам’яті. Запам’ятовування нової інформації тим ефективніше, чим більше органів відчуття беруть участь у сприйнятті нової інформації. У людей фізичної праці, спортсменів добре розвинута рухова пам’ять, у сліпих – тактильна.

За характером запам’ятовування розрізняють образну, умовно-рефлекторну і словесно-логічну пам’ять.

Імпритінг – фіксація в довготривалій пам’яті людини (тварин) інформації, яка сприймається мозком в перші години, місяці, роки після народження. За перші 3 – 5 років житя людина фіксує в своїй довготривалій пам’яті таку ж кількість інформації, як і за усі наступні роки життя. Шляхом інпринтування протягом перших 2 – 3 років життя дитини формуються такі людські якості, як поведінка, мова, справедливість, чесність, почуття добра і зла тощо. На пам’яті ґрунтується навчання дітей різноманітним руховим навичкам.

Обґрунтуйте залежність швидкості і ефективності запам’ятовування нової інформації (повідомлення) від кількості інформації, які містить с собі дане повідомлення та від його довжини – кількості слів у реченні. Сутність поняття інтерференція.

Швидкість запам’ятовування повідомлення залежить не від кількості інформації, яку воно містить в собі, а від кількості слів у реченні. Програми для запам’ятовування повинні бути короткими і в той ж час якнайінформативнішими. Запам’ятовування – це активний творчий процес, він вимагає настрою, натхнення, наявності достатньої мотивації і вольової установки.

Інтерференція – витіснення старих знань новими. Ступінь інтерференції залежить від різниці нових і старих знань. Так, через 30 хв після уроку школярі, які в цей час не навчались можуть повторити більше 50% матеріалу, а якщо вони вивчали інші предмети, то здатні пригадати тільки 25% матеріалу попереднього уроку. Чим більша подібність знань, тим більша інтерференція, оскільки в цьому випадку в запам’ятовуванні нового беруть участь одні і ті ж нейрони.