
- •Тема 1 сутність банку та організаційні основи його побудови
- •Економічні основи банківської справи
- •1.2 Сутність, основні принципи організації банківських операцій, їх класифікація
- •1.3 Порядок створення та реєстрації комерційних банків
- •1.3.1 Особливості організації діяльності окремих банків
- •1.3.2 Банківські об'єднання
- •1.3.3 Обмеження щодо діяльності банків
- •1.4 Характеристика діяльності Національного банку України
- •Тема 2 Операції комерційних банків з організації розрахунків і обслуговування платіжного обороту
- •2.1 Основи організації грошових розрахунків
- •2.2 Методи (способи) здійснення платежів при безготівкових розрахунках
- •2.3 Поточні та інші рахунки клієнтів у банках, порядок їх відкриття й режим операцій із ними
- •2.4 Порядок оформлення розрахункових документів і отримання їх банками
- •2.5 Характеристика форм безготівкових розрахунків
- •2.6 Розрахунки, що базуються на заліку взаємної заборгованості платників
- •2.7 Примусове списання (стягнення) коштів
- •Тема 3 Основи організації системи міжбанківських розрахунків в Україні
- •3.1 Загальна характеристика міжбанківських розрахунків
- •3.2 Організація здійснення розрахунків через Систему електронних платежів нбу
- •3.3 Особливості розрахунків у електронних системах типу «клієнт - банк»
- •Тема 4 Пасивні операції комерційних банків
- •4.3 Залучені банківські ресурси.
- •4.1 Банківські ресурси, їх види та класифікація
- •4.2 Власний капітал банку
- •4.3 Залучені банківські ресурси
- •4.4. Запозичені кошти комерційних банків
- •4.5 Забалансове фінансування
- •Тема 5 структура і якість активів банку.
- •5.2 Кредитування банками клієнтів.
- •5.1 Класифікація активів комерційного банку
- •5.2 Кредитування банками клієнтів
- •Реквізити сторін.
- •5.3 Форми забезпечення повноти й своєчасності повернення позик
- •Право звернення стягнення на предмет застави
- •5.4 Особливості надання окремих видів позик
- •5.5 Порядок формування та використання резервів для покриття втрат від кредитної діяльності банків
- •Класифікація наданих кредитів й оцінка кредитного ризику
- •Тема 6 Операції комерційних банків із цінними паперами
- •6.2 Випуск цінних паперів комерційними банками
- •6.3 Посередницькі операції комерційних банків із цінними паперами
- •6.4 Інфраструктурні операції комерційних банків з цінними паперами
- •6.5 Операція банків із векселями Загальні визначення операцій та їх класифікація.
- •Загальні правила проведення кредитних операцій.
- •Врахування і переврахування векселів.
- •Кредити під заставу векселів.
- •Торгівля векселями
- •Гарантійні операції з векселями
- •Оформлення заборгованості векселями
- •Інкасування векселів
- •Оплата векселів, у яких банк виступає особливим платником (доміциліатом)
- •Купівля, продаж і обмін векселів за дорученням
- •Тема 7 валютні операції комерційних банків
- •7.2 Поточні торговельні операції з іноземною валютою
- •7.3 Операції банків з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти
- •7.4 Механізм здійснення міжнародних розрахунків
- •7.4.3 Інкасова форма розрахунків
- •Класифікація інкасо й технологія використання
- •Переваги та недоліки інкасової форми розрахунків
- •Недоліки для експортера:
- •7.4.4 Вексельна форма розрахунків
- •Тема 8 Державне регулювання діяльності банківських установ
- •8.1 Економічні основи банківського регулювання
- •8.2 Економічні нормативи діяльності комерційних банків
- •8.1 Економічні основи банківського регулювання
- •8.2 Економічні нормативи діяльності комерційних банків
1.3.1 Особливості організації діяльності окремих банків
Державний банк
Державний банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі.
Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов'язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов'язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності.
Рішення про зміну розміру статутного капіталу державного банку та припинення його діяльності приймається Кабінетом Міністрів України. При цьому Кабінет Міністрів України зобов'язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру зміни розміру статутного фонду державного банку.
У разі прийняття рішення про часткове або повне відчуження державою належних їй акцій (паїв) державного банку такий банк втрачає статус державного.
Кооперативні банки
Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.
Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації.
Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки. До функцій центрального кооперативного банку, крім передбачених цим Законом, належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.
Органами управління кооперативних банків є загальні збори учасників (пайовиків), спостережна рада банку та правління банку. Органом контролю є ревізійна комісія банку. Органи управління та контролю кооперативного банку створюються та здійснюють свої повноваження відповідно до Закону «Про банки та банківську діяльність».
Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Рівень мінімального розміру статутного капіталу кооперативного банку встановлюється Національним банком України.
Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу.
Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їхнього паю.
1.3.2 Банківські об'єднання
Банки можуть бути учасниками банківської групи. Відношення банків до банківської групи може визначатись контролером самостійно або Національним банком у процесі аналізу відомостей про структуру їх власності та параметри діяльності, отриманих від інших державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, іноземних органів нагляду, під час здійснення банківського нагляду.
У Положенні про порядок ідентифікації та визнання банківських груп, затвердженому Постановою Правління Національного банку України 09.04.2012 № 134 визначаються наступні банківські групи:
національна банківська група - банківська група, яка не є частиною міжнародної банківської групи
іноземна банківська група - банківська група, яка є частиною міжнародної банківської групи
міжнародна банківська група - група фінансових установ, пов’язаних відносинами контролю, діяльність якої представлена більше ніж в одній країні та яка підлягає нагляду на консолідованій основі з боку іноземного органу нагляду
Національний банк приймає рішення про визнання банківської групи, якщо:
група юридичних осіб складається з материнського банку та його українських та іноземних дочірніх та/або асоційованих компаній, які є фінансовими установами,
або
група юридичних осіб, які мають спільного контролера, складається з двох або більше фінансових установ та в якій сукупне середньоарифметичне значення активів банків (банку) за останні чотири звітних квартали становить 50 і більше відсотків сукупного розміру середньоарифметичних значень активів усіх фінансових установ, що входять до цієї групи, за цей період.
Банківська холдингова компанія та компанія з надання допоміжних послуг, яка має спільного контролера з учасниками банківської групи, входять до складу банківської групи.
Національний банк України з метою здійснення нагляду на консолідованій основі, за банківською групою з метою забезпечення стабільності банківської системи та обмеження ризиків, на які наражається банк внаслідок участі в банківській групі, шляхом регулювання, моніторингу та контролю ризиків банківської групи має право визначати в межах банківської групи підгрупи, що складаються принаймні з двох фінансових установ, та здійснювати за ними нагляд на субконсолідованій основі
Національний банк визначає підгрупи в межах банківської групи як об’єкт нагляду на субконсолідованій основі за такими критеріями:
1) вид діяльності учасників банківської групи:
кредитно-інвестиційну - група учасників банківської групи, до складу якої входять банк (банки) та інші учасники банківської групи, крім страхових компаній;
страхову - група учасників банківської групи, до складу якої входять страхові компанії
2) географічний- визначає підгрупу (підгрупи), до складу якої (яких) входить учасник банківської групи та його дочірні та/або асоційовані компанії - учасники банківської групи, зареєстровані в іншій (інших) державі (державах).