Врахування і переврахування векселів.

Врахування векселів є формою кредитування банком суб’єкта господарювання шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі.

Враховуючи вексель, банк тим самим надає векселедержателю-пред’явнику строковий кредит.

Сума, яка підлягає утриманню на користь банку як дисконт, розраховується на підставі дисконтної ставки банку і може погоджуватися з пред’явником.

Сума дисконту і відсотків (щодо векселів, в тексті яких передбачено нарахування відсотків на номінальну суму векселя) утримується наперед і вираховується відповідно із номінальної суми векселя і суми відсотків, нарахованих на номінальну суму векселя, виходячи з числа днів, що залишаються до строку платежу за кожним векселем, при цьому і день врахування, і день платежу беруться до розрахунку.

Розрахунок суми, яка належить до сплати пред’явнику векселя, може здійснюватися за формулою:

де P - сума, що виплачується пред’явнику за врахований вексель;

S - номінальна сума векселя;

i - процентна ставка, за якою нараховуються відсотки на номінальну суму векселя;

d - дисконтна ставка, за якою розраховується дисконт і відсотки, що утримуються на користь банку;

v - процентна ставка, за якою нараховується комісія;

g - процентна ставка, за якою нараховується дамно;

p - сума порто;

n - кількість днів року;

д1 - кількість днів від дня врахування до дня платежу за векселем;

д2 - кількість днів від дня, з якого нараховуються відсотки на номінальну суму векселя, до дня платежу за векселем.

Кредит у формі врахування векселів надається шляхом:

- перерахування на поточний рахунок пред’явника у строк, встановлений у договорі про врахування;

- оплати кредиторської заборгованості пред’явника за умови подання документів, що підтверджують наявність такої заборгованості (акт звірки заборгованості, договори на поставку продукції, товарно-транспортні накладні тощо). У цьому разі банк перераховує кошти на поточний рахунок відповідного кредитора пред’явника у порядку, встановленому чинним законодавством та нормативними документами НБУ.

Договір врахування може бути укладений на користь третьої особи, якщо кредиторська заборгованість пред’явника такій особі підтверджена документально. У такому випадку банк за вимогою цієї особи перераховує кошти за врахований вексель на її поточний рахунок.

До різновидів врахування належать безоборотне врахування і врахування з реверсом, які відрізняються від звичайного врахування порядком і обсягом відповідальності векселедержателя-пред’явника.

Безоборотне врахування - різновид врахування, за якого пред’явник векселя вибуває з числа зобов’язаних за векселем осіб, що здійснюється шляхом вчинення пред’явником в тексті індосаменту безоборотного застереження (проставлення безоборотного індосаменту) або шляхом передавання банку векселя пред’явником без вчинення індосаменту, якщо останній індосамент бланковий, або на пред’явника.

Банкам рекомендується використовувати цей різновид врахування у разі врахування короткострокових векселів при безумовній впевненості в кредитоспроможності платника за векселем та/або можливості переврахувати (продати) вексель. Втрачаючи підпис пред’явника, банк має компенсувати додатковий кредитний ризик, тому при безоборотному врахуванні, як правило, утримується підвищений дисконт. Також банк може вимагати від пред’явника позавексельного поручительства третьої особи щодо викупу векселя у випадку його неоплати в строк.

Врахування з реверсом - різновид врахування, за якого пред’явник векселя дає банку позавексельне зобов’язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати та/або при настанні/ненастанні певних обставин. Із технічного боку врахування векселів з реверсом подібне до позики, забезпеченої векселями, і є операцією репо з відкладальними та/або скасувальними умовами (стаття 61 Цивільного кодексу УРСР). Від звичайного врахування цей різновид врахування відрізняється тим, що платіж за векселем виконує не безпосередньо зобов’язана за векселем особа - платник, а пред’явник, який підписує реверс і викуповує вексель. Реверс – це письмове зобов’язання пред’явника викупити векселі до настання їх строку та/або при настанні/ненастанні певних обставин. Із допомогою реверсу векселі відчужуються і передаються банку тимчасово.

Банкам рекомендується використовувати цей різновид врахування у разі врахування довгострокових векселів – при ймовірності підвищення процентних ставок на ринку та при сумнівах у кредитоспроможності платника за векселем та/або можливості переврахувати (продати) вексель.