Тема 5 структура і якість активів банку.

5.1 Класифікація активів комерційного банку.

5.2 Кредитування банками клієнтів.

5.3 Форми забезпечення повноти й своєчасності повернення позик.

5.4 Особливості надання окремим видів позик.

5.4.1 Міжбанківське кредитування.

5.4.2 Споживче кредитування.

5.5 Порядок формування та використання резервів для покриття втрат від кредитної діяльності банків.

5.1 Класифікація активів комерційного банку

Активи комерційного банку – напрямки розміщення і використання ресурсів комерційного банку. Банківські активи утворюються в результаті активних операцій банку, тобто розміщення власних і залучених коштів з метою одержання доходу, підтримки ліквідності і забезпечення функціонування банку.

Під структурою активів розуміють співвідношення різних за якістю статей активу балансу до валюти балансу. Активи банку можна групувати за критеріями:

• за призначенням; - за термінами розміщення;

• за ліквідністю; - за суб'єктами.

• за ступенем ризику;

За призначенням активи можна розділити на п'ять категорій:

1. Касові активи, що забезпечують ліквідність банку призначені для щоденного безперебійного виконання банками своїх зобов'язань з безготівкового перерахування коштів і з видачі готівки з рахунків клієнтів. Як правило, доходів від розміщення засобів у такі активи банки не одержують. На їхню частку припадає 15-20 % всіх активів банку.

До касових активів відносять:

• кошти в касах банків, обмінних пунктах, банкоматах;

• кореспондентський рахунок у центральному банку;

• кореспондентські рахунки в комерційних банках;

• кошти перераховані у фонд обов'язкових резервів у центральному банку.

2. Працюючі активи - активи, що приносять дохід, мають відносно невеликий термін обертання. В даний час у структурі працюючих активів найбільшу частку має кредитування різних галузей народного господарства. На частку працюючих активів припадає 55-70 % всіх активів банку.

До працюючих активи включають:

• депозити в ЦБ;

• міжбанківські кредити видані і депозити в комерційних банках;

• кредити небанківським позичальникам;

• факторингові операції;

• короткострокові вкладення в державні боргові зобов'язання, у боргові зобов'язання й акції для перепродажу;

• векселі в портфелі банку.

3. Інвестиційні активи – довгострокові вкладення банку у вигляді прямих чи портфельних інвестицій. Метою таких вкладень є диверсифікація ризиків, забезпечення підвищених доходів у майбутньому, розширення сфери впливу банку і т.д. Частка таких активів – 3-10 %.

До інвестиційних активів включають:

• акції і боргові зобов'язання, придбані для інвестування;

• векселі з терміном погашення більше 1 року;

• прямі інвестиції: участь у дочірніх фірмах, внески в статутний капітал юридичних осіб і т.д.

4. Позаоборотні активи – призначені для забезпечення виконання комерційним банком своїх прямих функцій. Комерційні банки повинні побудувати або орендувати приміщення, транспортні засоби, комп'ютери, програмно-технічне забезпечення, засоби комунікації і т.д. Частка таких активів становить 10-15 %.

До позаоборотних активів відносять:

• основні засоби;

• капітальні вкладення;

• нематеріальні активи;

• господарські матеріали і МШП.

5. Інші активи. До числа інших активів відносять кошти в розрахунках, дебіторську заборгованість, транзитні рахунки, витрати майбутніх періодів і т.д. Частка таких активів становить 0-10 %. Занадто висока питома вага інших активів може свідчити про негативні тенденції в діяльності банку.

За ліквідністю активи банку поділяються на :

1. Високоліквідні (готівка, дорогоцінні метали, засоби в ЦБ);

2. Ліквідні (кредити і платежі на користь банку з терміном виконання до 30 днів, легкореалізовані цінні папери й інші цінності );

3. Низьколіквідні (кредити, видані банком, розміщені депозити з терміном погашення, що залишився, понад рік );

4. Малоліквідні (довгострокові інвестиції, необоротні активи, прострочена заборгованість і т.д. ).

Якість активів визначається потенційною зворотністю вкладених коштів в установлений договором термін з урахуванням нарахованих відсотків (для працюючих активів) або можливістю реалізувати даний актив за ціною, не меншою його балансової вартості (для необоротних активів) .

Сутність ліквідності полягає в можливості своєчасної реалізації вартості активу. Основним параметром, за яким визначається ліквідність активу, є час, необхідний для його реалізації і перетворення в абсолютно ліквідні кошти – гроші. Фактори, що впливають на ліквідність банку, поділяються на внутрішні (відповідність активних і пасивних операцій по термінах погашення, достатність власних і стабільність залучених ресурсів, позитивні результати діяльності ) і зовнішні (розвиненість грошового і фінансового ринків, якість Управління банківською системою країни).

Усі показники ліквідності поділяються на групи:

• достатності власних засобів;

• співвідношення активних і пасивних операцій за термінами і змістом;

• якість і ризикованість активів;

• структури і стабільності пасивів;

• прибутковості і рентабельності.