
- •62.Заробітна плата: сутність, форми та значення
- •63.Аграрні відносини, їх специфіка та місце в економічній системі / 64.Агропромисловий комплекс України. Форми власності на землю, нові форми господарювання.
- •65. Капітал як чинник виробництва: сутність, види, значення
- •70.Попит і пропозиція капіталу. Дисконтування
- •71.Товарний ринок, його види. Товарна біржа: сутність, економічне та правове забезпечення.
- •72.Фінансовий ринок: сутність, структура, види
- •Призначення фінансового ринку
- •Класифікація фінансового ринку
- •73.Цінні папери: сутність, види
- •74.Фондова біржа: сутність та функції
- •77.Сутність та основні концепції маркетингу. Служба маркетингу підприємства: сутність, функції і роль.
- •78.Макроекономічні показники, їх зміст, види, роль
74.Фондова біржа: сутність та функції
Фондова біржа – це передусім місце, де знаходять один одного продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються попитом і пропозицією на них, а сам процес купівлі-продажу регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований ринок цінних паперів.. Отже фондова біржа є регулятором фінансового ринку, тобто організованим і регулярно функціонуючим ринком з купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів. В Україні фондова біржа – акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Закону “Про цінні папери і фондову біржу”, інших законодавчих актів України, статуту і правил фондової біржі. Фондова біржа може бути створена не менш як 20 засновниками – торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності стосовно цінних паперів за умови внесення ними до статутного фонду не менше 500 тис. грн. За організаційно-правовою сутністю фондова біржа є фінансово-посередницькою структурою, де, згідно з чинним законодавством та статутом такого підприємства, здійснюються торгові угоди між продавцями і покупцями фондових цінностей за участю біржових посередників. Основними функціями, які виконують фондові біржі, є: * мобілізація і концентрація тимчасово вільних грошових капіталів та нагромаджень через реалізацію цінних паперів; * кредитування та фінансування держави та інших господарських організацій через купівлю їх цінних паперів; * встановлення ринкової вартості (біржового курсу) цінних паперів; * забезпечення високого рівня ліквідності вкладень у цінні папери. Як правило, місце і значення фондової біржі в економічному просторі держави визначається, виходячи зі стану процесу роздержавлення власності, а кількісно оцінюється як рівень питомої ваги акціонерної власності у валовому національному продукті. Своєю діяльністю фондова біржа сприяє концентрації попиту і пропозиції цінних паперів, їх збалансованості завдяки біржовим цінам, які реально відображають рівень ефективності функціонування акціонерного капіталу. На світовому фондовому ринку сьогодні функціонує близько 200 фондових бірж, які, з точки зору правового статусу, мають певні особливості. Кожна країна розвиває діяльність фондових бірж, виходячи з національних, економічних та інших особливостей. Однак загалом усі вони належать до однієї з двох біржових систем, а саме моноцентричної або поліцентричної. Моноцентрична біржова система – абсолютно домінуюче становище займає одна біржа, яка є фінансовим центром країни, інші функціонують на регіональному рівні і вирішують місцеві фінансові проблеми. Поліцентрична система передбачає при функціонуванні основної, тобто найсильнішої з точки зору фінансових оцінок, діяльність ще кількох фондових бірж з високою питомою вагою біржового обороту.
77.Сутність та основні концепції маркетингу. Служба маркетингу підприємства: сутність, функції і роль.
Можна виокремити три підходи до визначення суті маркетингу:
/ маркетинг як самостійний вид підприємницької діяльності;
/ маркетинг як функція управління;
/ маркетинг як сучасне бачення філософії бізнесу.
Ма́ркетинг (англ. marketing) — це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.
Існує п'ять альтернативних концепцій маркетингу, кожна з яких відповідає певному етапу становлення маркетингу: - удосконалення виробництва; - удосконалення товару; - інтенсифікації збутових зусиль; - традиційна концепція маркетингу; - соціально-етичного маркетингу. 2.1. Виробнича або концепція удосконалювання виробництва Цю концепцію називають пасивним маркетингом. Пріоритетним для фірми при такій концепції є розвиток вироб-ничих потужностей , підвищення продуктивності, всемірне підви-щення ефективності виробництва, створення продукту з низькими витратами і запропонованого споживачу по невисокій, доступній ціні. Маркетинг при цьому зводиться до організації потоку зроб-лених товарів до споживача, забезпечення їхньої доступності у всіх можливих торгових точках, діяльність по просуванню на ринок відсутня. Пасивний маркетинг стимулює розвиток орієнтації на вироб-ництво, зас-нованої на неявному припущенні, що фірма знає, що для споживача добре, а останній розділяє це переконання. 2.2. Продуктова або концепція удосконалювання продукту(товару) Головний принцип концепції - орієнтація більшості споживачів на товари і послуги, що по своїх характеристиках і якостям пере-вершують аналоги і тим самим забезпечують споживачам більшу вигоду. Ця концепція передбачає, що споживачі віддадуть перевагу товарам з високою якістю та надійними експлуатаційними харак-теристиками, отже, підприємство зосереджує свою увагу на постій-ному удосконаленню товару. 2.3. Торгова або концепція інтенсифікації збутових зусиль (концепція продажів) Ця концепція стверджує, що споживачі не купуватимуть товари підприємства в наявній кількості, якщо не докласти значних зусиль для збуту товару. Концепція збуту передбачає певний ступінь комерційної агре-сивності, в основі якої лежить припущення, що при достатньому тиску з боку виробника ринок спроможний проковтнути усе, що завгодно. Передумовами реалізації цієї тези є : - фундаментальне розширення ринку; - слабо диференційовані товари - споживачі, недостатньо досвідчені в закупівлях. 4. Традиційна концепція маркетингу Запорукою досягнення цілей підприємства є визначення потреб споживачів і задоволення цих потреб ефективнішими і продук-тивнішими – по-рівняно з конкурентами - методами. Запроваджуючи цю концепцію, підпри-ємство орієнтується, насам-перед, на задоволення потреб певної групи спо-живачів, для чого постійно проводиться дослідження ринку, аналіз і контроль мар-кетингової діяльності. Концепція маркетингу – це більш досконала концепція під-приємництва, яка є більш досконалою з попередніми трьома. Якщо основним об′єктом уваги в попереднії є виробництво, товар, збут – то в традиційній концепції маркетингу основним об′єктом уваги є потреби цільової групи споживачів. А прибуток підприємство от-римує завдяки досягненню і підтримці споживацької задоволеності. 5. Концепція соціально-етичного маркетингу (суспільного маркетинга, екологічного імперитива; інтелектуального споживання) Сформувалася на початку 80-х років і заснована на ідеї, що пріоритет необхідно надавати загальнолюдським інтересам. Мар-кетинг зобов'язаний здійснювати баланс між потребами і бажан-нями споживачів, цілями виробників і довгостроковими інтересами суспільства . Ця концепція виникла під впливом багатьох зовнішніх чин-ників, зокрема погіршення якості довкілля,обмеженості природних ресурсів, приросту населення. Служба маркетингу - це єдиний механізм з розробки стратегії підприємства і практичних заходів щодо забезпечення стійкого положення підприємства на ринку. Маркетингова служба впливає на реалізацію всіх найважливіших функцій підприємства. Тому важливим моментом функціонування маркетингової служби на підприємстві є встановлення раціональних функціональних та інформаційних зв'язків з іншими підрозділами підприємства. Так, служба маркетингу повинна стати об'єднувальною ланкою всіх елементів маркетингу в єдине ціле, орієнтувати діяльність підприємства на споживача, ринок.
Персонал служби маркетингу, здійснюючи свою діяльність у взаємозв'язку з усіма функціональними підрозділами підприємства, повинен отримувати від них внутрішню інформацію про фінансові результати, рух товарів, структуру витрат і т. п. У свою чергу, маркетингова служба має забезпечувати структурні підрозділи як первинною, так і вторинною інформацією про стан зовнішнього середовища, запити споживачів, структуру споживання, вимоги споживачів до товарів різних товаровиробників, стадії життєвого циклу товарів підприємства тощо. У зв'язку із цим основне завдання служби маркетингу полягає в тому, щоб забезпечити орієнтацію підприємства на споживача, його потреби і запити, здійснювати моніторинг конкурентів, визначати слабкі і сильні сторони та надавати інформацію іншим підрозділам підприємства.