
- •Загальна частина курсового проекту
- •1.1Вступ
- •Обчислення прямокутних координат вершин рамок трапеції масштабу 1: 5 000 з номенклатурою
- •1.3 Фізико-географічний опис
- •Населення і трудові ресурси
- •Рельєф та гідрографія
- •1.4 Економічна характеристика району
- •1.5 Топогеодезична вивченість району робіт
- •2. Технічна й розрахункова частина курсової роботи
- •2.1. Геодезична основа
- •2.2. Проектування планово-висотних опознаків
- •997,92 М ;(4 см на карті)
- •453,6 М; (1,8 см на карті)
- •2.3. Проектування ходу світловіддалемірної полігонометрії
- •2.4.Загальна характеристика й основні параметри запроектованого полігонометричного ходу
- •Відомість про запроектований хід:
- •2.5 Розрахунок точності лінійних вимірювань у полігонометричному ході
- •2.6 Розрахунок точності кутових вимірювань у полігонометричному ході.
- •2.7. Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу
- •2.8Проект прив´язки планово-висотних опорних точок
- •Перелік методів прив´язки опв:
- •Опознак 5 прив’язуємо оберненою засічкою
- •Опознак опв-8 прив'язуємо прямою засічкою.
- •3. Методика та організація робіт на об'єкті
- •4.Кошторис
- •5. Список літератури
2.5 Розрахунок точності лінійних вимірювань у полігонометричному ході
Основними похибками світловіддалемірних вимірювань є:
а) похибка (mν) приведення лінії до горизонту;
б) похибка (mφ) різниці фаз;
в) похибка (mk) приладової поправки;
г) похибка (mg) циклічної поправки;
д) похибка (mс) за центрування та редукцію;
е) похибка (mp) за неточне знання показника заломлення повітря;
ж) похибка (m в.д.) вихідних даних;
є) похибка(mг) через дрейф генератора частоти.
Похибку вимірювання ліній світловіддалемірами різних конструкцій, зазвичай, виражають рівнянням регресії:
ms=(aмм+bмм×10
Sмм)мм,
де: a – випадкова складова частини похибки;
b
– систематична частина, пропорційна
довжині лінії, за яку приймаю середню
довжину лінії ходу
1320м.
У моєму випадку коефіцієнти: a=28мм,
b=8мм.
Отже:
ms=28+8×10 =39(мм)
19
Сумарна похибка на хід з 9 ліній:
[ms]= ms√n=117(мм)
Приймаю цю похибку за середню квадратичну і розраховую граничну рохибку:
ms(гран)=2[ms]=234(мм)
Для безпосереднього виконання світловіддалемірних вимірювань, розв’язую низку питань:
- з якою точністю необхідно зводити виміряні похилі лінії до горизонту;
- з якою точністю необхідно центрувати світловіддалемір та відбивач;
- з якою точністю необхідно визначати приладову поправку світловіддалеміра;
- які похибки в лініях можна допускати під впливом:
а)дрейфу частот генератора високої частоти;
б)неточного визначення показника заломлення повітря;
в)циклічної похибки;
г)похибки координат вихідних даних.
Виходячи з властивостей похибок світловіддалемірних вимірювань, записую:
a =mv + mφ +mc +mg +m в.д.
b=mk+mp+mг
Приймаючи гіптезу про рівність впливів випадкових та систематичних похибок, записую так:
a =5mвип , b=3mсис.
Звідси:
mвип=
, mсис=
Ці формули дають відповідь на всі вищепоставлені питання. Отже:
mвип=
=12,1(мм)
mсис=
=2,7(мм)
Таким чином, випадкові похибки можна допускати до 7 мм.
Окремі допустимі похибки центрування і редукції розраховую за формулою:
mц=mр=
=
=8,6(мм)
Систематичні похибки можна допускати до 2мм.
20
2.6 Розрахунок точності кутових вимірювань у полігонометричному ході.
Основними похибками кутових вимірювань є:
а) похибка редукції;
б) похибка центрування;
в) похибка приладу;
г) похибка власне вимірювання;
д) похибка впливу зовнішнього середовища;
е) похибки вихідних даних.
Допустимий поперечний зсув полігоноометричного ходу обчислюю, користуючись формулою:
u =M -[m s] ,
звідси:
u=
=
=430,5(мм)
Обчислюю допустиму сумарну похибку вимірювання одного кута mβдоп, використовуючи формулу:
u
=
Розв’язую,відносно
:
=
=206265×0,431
=12"
Враховуючи,
що є 6 джерел похибок і вони впливають
однаково, обчислюють допуск окремого
джерела випадковиї похибок
:
=
=
=5"
Допустиму систематичну похибку вимірювання одного кута визначають за формулою:
=
У моєму випадку:
=206265
=1,17"
Обчислюю допуски на окремі джерела похибок:
а)допустиму похибку редукції визначаю за формулою:
32(мм)
б)допустима
похибка центрування теодоліта
дорівнює:
3,5(мм)
в)інструментальні похибки переважно випадкові, і їх сумарна дія не може перевищувати 2"
21
г)розглядаючи похиюку власне вимірювання кута, розраховують необхідну кількість прийомів n вимірювання кута способом кругових прийомів за формулою:
,
де:
-
похибка
візування;
- похибка
відліку.
=
,
де: v – кратність збільшення зорової труби приладу.
Оскільки кутові вимірювання будуть виконуватись точним теодолітом Т-2, для якого v=25х і =2", кількість прийомів буде така:
0,5=1прийом.