5. Особливості ділових переговорів.

Переговори є важливою складовою нашого життя, хоча ми над цим не задумуємось. Ми постійно про щось домовляємось, спілкуючись, намагаємось вирішити ті чи інші питання в сім’ї, в діловій сфері тощо. За допомогою переговорів визначають позицію сторін, досягають згоди та залагоджують суперечності.

Переговори – це метод досягнення угоди шляхом ділового спілкування, коли обидві сторони мають як спільні, так і протилежні інтереси.

Підготовка до переговорів проводиться у двох напрямках: змістовому і організаційному.

Харві Маккей вважає, що переговори виграє той, у кого більше інформації, кращий план і вища майстерність. Отже, на перший план цей знавець переговорного процесу висуває ретельну підготовку .

Є три методи ведення переговорів:

• Твердий;2) мякий;3)метод принципових переговорів;

Твердий – нав’язує сво очку зору займає без компромісну позицію займає позицію на своєму;

Мякий- слабка за характером людина поступається інші

Метод принципових перговорів – найсприйнятливіший метод передбачає поступки;

Щоб зрозуміти інтереси сторін стосовно їх позицій, потрібно виконати такі дії:

Схема підготовки проведення підготовки ділових перговорів:

1.підготовка ведення ділових переговорів;

2.чітке уявлення перед союїбою переговорів,його хід;

3.зібрання всієї доступної інформації про учасників;

4.вивчення ситуації ,умов і обстановки переговорів

5.помітити момент, своєї непоступливості.

6.визначити для себе межі компромісів

Принципи переговорів

• Особиста зустріч керівником гостів, делегата.

• Рукостискання, перший повинен подати руку господар

• Заручення уваги учасників переговорів.

• Передача корисної інформації

• Думати про авторитет

Завершення переговорів

• Ухвалення рішення ,трудового контракту

Аналіз підсумків ділових переговорів

• Всі учасники мають аналізувати кожне питання

• Аналіз повинен бути на вищому рівні, та індивідуальний аналіз.

Для досягнення взаєморозуміння пропонуються відповідні прийоми.

·  поставити себе на місце партнера;

·  порівняти ваші точки зору;

·  не робити висновків про наміри інших на основі особистих побоювань;

·  не перекладати відповідальність за свої проблеми на партнера;

·  обговорювати сприйняття один одного;

·  створити у партнера відчуття причетності до прийняття рішення;

·  узгоджувати рішення з принципами та іміджем учасників спілкування;

·  керувати емоціями.

5. Підготовка і проведення нарад.

Нарада – найпоширеніший захід у діяльності організації. Нарада – це дієвий спосіб отримати необхідну інформацію, ознайомитись з думкую інших членів колективу. На нарадах легше вирішуються питання всього колективу. як наслідок підвищується колективна відповідальність. Є невизначеність колективної відповідальності, яка розпорошується на весь колектив.

Класифікація ділових нарад.

За цілями: навчальні, роз’яснювальні, проблемні, координаційні, інформаційні.

1. За способом проведення: диктаторські наради ( право голосу – лише керівник. швидке здійснення рішень, однозначність у постановці завдань);

2. автократичні(за дозволом керівника дозволяються виступи, керівник задає запитання, кількість учасників обмежена);

3. сегрегативні (найконкретніша форма наради, межі регламенту і коло питань);

4. дискусійні (для координації дій для керівника і співробітника, кількість учасників не більше 15 осіб, відкрите голосування);

5. довільні (спонтанні).

За ступенем підготовленості:

1) заплановані :

а) які регулярно проводять керівники;

б) наради з найважливіших проблем діяльності установи потребують спеціальної підготовки і участі інших працівників;

2) позапланові.

За періодичністю: періодичні , регулярні.

За кількістю учасників: з вузьким складом учасників (до 5), розширені наради (до 20 чоловік), представницькі (понад 20 чоловік).

За складом учасників: з постійним складом учасників, з непостійним складом учасників, зі змішаним складом учасників, наради зі складом учасників, регламентованими нормативними актами.

Основна мета секретаря: економія часу підвищення його авторитету, задоволення всіх учасників нарад, оперативність прийняття рішень.

Щоб виконати цю мету керівник повинен вимагати , а секретар повинен бути готовим зробити:

• сформулювати тему наради;

• підготувати порядок денний, погодивши його з керівником;

• скласти список учасників наради і повідомити їх про місце, час наради, порядок денний, (способи повідомлення : телефон, Інтернет), одержати тексти заявок від учасників, які висловили бажання брати участь

• здійснювати контроль за підготовкою і забезпечити запрошених відповідними матеріалами. Забезпечити робоче місце канцтоварами, технічне оснащення приміщень.

• направити всіх учасників до місця проведення наради, зареєструвати їх; доповісти про них керівнику;

• підібрати керівнику усі необхідні матеріали для проведення наради;

• зачитати порядок денний; листи вибачення, хто не зміг бути присутній;

• фіксувати хід наради;

• виконання доручень керівника;

• оформити протокол наради, розмножити і надіслати усім учасникам;

• встановити контроль за виконанням рішень.

Алгоритм проведення нарад

1. Підготовка наради, планування нарад, підготовка документів і приміщення.

2. проведення: відкриття, оголошення доповідей, запитання, відповіді, обговорення доповідей.

3. підведення підсумків наради: прийняття управлінського рішення, підготовка, підписання протоколу, контроль за виконанням прийнятих рішень.