10. Аналіз відносних показників фінансової стійкості підприємства.

1. Коефіцієнт автономії (коефіцієнт фінансової незалежності) є одним із найважливіших показників, що характеризує стійкість фінансового стану, його незалежність від позикових засобів; визнача­ється як відношення власних коштів до загальної суми балансу.

Нормативне мінімальне значення коефіцієнта оцінюється на рівні 0,5. Високий коефіцієнт говорить про високий ступінь неза­лежності, високу гарантованість зобов'язань підприємства.

2. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів є варіантом коефіцієнта автономії. Його розраховують так: позиковий капітал (розділ III пасиву балансу) плюс короткострокові кредити (в розділі IV пасиву балансу) ділять на власний капітал (розділ І пасиву балансу).

Цей коефіцієнт показує, яких засобів у підприємства більше. У розглядуваному прикладі позикових засобів значно менше, ніж власних.

3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу (К_м) визначаєть­ся як відношення власних оборотних коштів до загальної величи­ни власних коштів.

Норматив цього коефіцієнта — 0,4-0,6, він показує, яка частина власних засобів підприємства перебуває в мобільній формі, даючи змогу вільно маневрувати цими засобами.

4. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (К_к) — це власний капітал, поділений на всі активи. Чим більший цей коефіцієнт, тим фінансово стійкішим і незалежнішим від кредиторів є підприємство.

5. Коефіцієнт фінансової залежності (К_ф.з) — це активи балансу, поділені на власний капітал.

Коли значення цього коефіцієнта наближається до 1 (чи 100%), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

6. Коефіцієнт інвестування (К_і) — це джерела власних коштів, поділені на необоротні активи.

Оптимальне значення — К_і > 1.

7. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_а.л) — це відношення найбільш ліквідних активів до найбільш термінових зобов'язань. Оптимальне значення — К_а.л  0,2 - 0,7.

8. Коефіцієнт покриття (К_п) — це відношення суми всіх оборотних (мобільних) засобів до короткострокових зобов'язань.

14 Аналіз прибутковості підприємства.

Прибуток — один із основних господарських показників робо­ти підприємства. За його допомогою визначаються рівень рента­бельності, тобто прибутковість, ефективність функціонування підприємства. Головна частина прибутку формується як різниця між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробницт­во цієї продукції (та на її продаж). Якщо власні витрати підпри­ємства більші за грошові надходження від реалізації, то воно за­знає збитків.

Згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» розрізняють кілька видів прибутку (збитку). По-перше, це валовий прибуток, тобто різниця між сумами чистого доходу (виручки) від реалізації продукції і собівартості реа­лізованої продукції. По-друге, це фінансові результати від опера­ційної діяльності, які, зрозуміло, будуть менші ніж перша сума за рахунок відрахування «адміністративних витрат» і «витрат на збут».

Аналіз фінансових показників слід проводити за даними форми № 2 «Звіт про фінансові результати», форми № 1 «Ба­ланс підприємства», а також даних обліку і матеріалів фінан­сового відділу. Для пошуку резервів зростання прибутку залу­чається інформація щодо рентабельності споріднених підпри­ємств як в Україні, так і за кордоном.