13.Культур.Спадщина Гал.Вол.Д.

Галицько-волинське князівство мало тісні культурні взаємозв'язки з країнами Західної Європи, що виявлялися в активній торгівлі, дипломатичних стосунках, різних політичних переговорах та взаємних візитах . Між державами відбувався обмін мистецькими цінностями. Для церквиБогородиці в Холмі Данило привіз із угорської землі "чашу з багряногомармуру, вирізьблену чудовим мистецтвом,.." Події культурного і політичного життя у Галицько-волинському князівстві знаходили широкий відгук у хроніках західних Різні сфери її культури, зокрема такі як освіта, мистецтво,філософія, література, розвивалися під впливом західної та східної культур.Через такі культурні центри, як Володимир, Холм, Галич і Львів культурні впливи давньоруських земель надходили до східних слов'ян в Уіорщину і держави Центральної Європи. У той же час Галіщько-Волинські землі зазнава;шістотних культурних виливів своїх західних сусідів; засвоєнл духовні і матеріальні цінності передавались іншим землям Стародавньої Русі. Але основа культури І алицько-волинського князівства була українська, спільна з іншими князівствами Стародавньої Русі. Князівські міжусобиці та напади різних завойовників виливали на культуру Галицько-Волинського князівства, але не змогли призупинити розвитку культурного процесу. Грунтуючись на принципах єдності культури старокні'вської держави, культура західного князівства продовжувала розвиватись в умовах феодальної роздрібненості, втілюючи ідею (дикості давньоукраїнських земель. За своїм ідейним змістом та художніми якостями ця культура була на рівні культур середньовічної Європи, а в окремих випадках перевищувала їх.

14.Прич. Приєднання ук. Зем. До до складу Вел.Лит.Кня.

Протягом ХІV століття велика частина території колишньої Київської держави – спочатку Берестейщина, Пінщина, потім Волинь, Чернігово-Сіверщина, Київ і Поділля перейшли під владу Литовського князівства..Оскільки країна їх була небагатою, то землі ці не приваблювали сусідів Поступове витіснення татар литовцями спричинило включення Чернігово-Сіверщини, Київщини і Переяславщини до складу Литовської держави. До кінця 40-х років у сфері литовського впливу опинилося також Поділля. В сучасній історичній літературі підпорядкування Литвою руських земель розглядають не як завоювання, а як "мирне приєднання". Причини цього були наступ Успіху литовців сприяло те, що руські землі були ослаблені золотоординським пануванням; Більшість місцевого населення розглядало литовців не як завойовників, а як визволителів від татар; Руські князі і боярство не намагалися боротися з литовцями, а у більшості випадків добровільного визнавали їхню владу; Золота Орда в цей час була ослаблена боротьбою за владу і усобицями між ворогуючими ордами.Вирішальним у підкоренні українських земель Литвою став 1362 (1363) р. Цього року військо трьох сусідніх народів — литовського, українського та білоруського розгромило військо монголо-татар на Синіх Водах, давши початок звільненню українських земель від монгольського іга. Отже, попервах литовська зверхність не була надто обтяжливою для України. За цих сприятливих для українського народу умов Волинь, Поділля та Наддніпрянщина в межах Великого князівства Литовського зберігали свою самобутність.