89. Україна в період тимчасової лібералізації суспільно-політичного життя в срср в середині 50-х – середині 60-х р.

Початок відлиги пов'язують зі смертю Сталіна 1953 р. До періоду «відлиги» також відносять нетривалий період, коли фактичним керівником країни був Георгій Малєнков. Саме він на першому ж закритому засіданні Президії ЦК КПРС висловився про необхідність припинення політики культу особистості і переходу до колективного керівництва країною.Із відлигою пов'язують перш за все засудження «культу особи» Сталіна. На ХХ з'їзді КПРС Микита Хрущов засудив сталінські репресії.Багато політичних ув'язнених в СРСР і країнах соціалістичного табору було звільнено й реабілітовано. Було дозволено повернення на батьківщину для багатьох народів, яких було репресовано у 1930-х — 1940-х роках. Додому було відправлено десятки тисяч німецьких і японських військовополонених. У деяких країнах до влади прийшли порівняно ліберальні керівники, такі як Імре Надь в Угорщині. Було досягнуто домовленості з західними державами про державний нейтралітет Австрії й виведення звідти всіх окупаційних військ. 1955 року Хрущов зустрівся в Женеві з президентом США Двайтом Ейзенгавером і головами урядів Великобританії та Франції. У зовнішній політиці було проголошено курс на «мирне співіснування» з капіталістичним світом.Було помітно послаблено цензуру, перш за все у літературі, кіно, інших видах мистецтв.Але межі дозволеного виявилися досить чіткими. Придушення радянськими військами Угорської революції 1956 року, засудження Бориса Пастернака, якого 1958 року було нагороджено Нобелівською премією з літератури, придушення заворушень серед населення (зокрема, у Грозному 1958 року, Новочеркаську 1962) тощо.Остаточним завершенням відлиги вважають відсторонення Хрущова[2] і прихід до влади Брежнєва (1964). Десталінізацію було зупинено, а у зв'язку зі святкуванням 20-ї річниці перемоги у Вітчизняній війні почалося звеличення ролі Сталіна як організатора перемоги радянського народу.

90.сус.-політич.становище Укр. в др..пол.60-х-пер.пол.80-х рр.Суть нових підходів полягала в розширенні самостійності підприємств, посиленні прямих договірнихзв'язків між підприємствами; встановленні економічно обґрунтованих цін; матеріальномустимулюванні трудових колективів залежно від результатів їхньої праці; оцінці дія-стіпідприємств такими «капіталісти.» показниками, як рентабельність і прибуток Несприятлива демографічна ситуація — а) зниження приросту населення; б) міграційні процеси, основний напрямок яких - переселення із сіл у міста. Наростаюче домінування зрівнялівки в оплаті праці.Криза організації праці. Тобто нездатність існуючої системи забезп.ефективне,раціон.використання людс.ресурсів та інтелектуал .потенціалу.Висока інтенсивність використання матеріальних, людських та фінансових ресурсів Укр.в межах загальносоюзного господарського комплексу.

90. Розкрийте суспільно-політичне становище України в 2 пол. 60-х – першій пол. 80-х. Р.

У жовтні 1964 р замість М Хрущова першим секретарем ЦК КПРС був обраний Л. Брежнєв. Зміни в керівництві означали поворот від

Швидке поширення пияцтва та алкоголізму. У жовтні 1964 р замість М Хрущова першим секретарем ЦК КПРС був обраний Л. Брежнєв. Зміни в керівництві означали поворот від форматорства до консерватизму. Брежнєвський період історії Укр. був періодом часткової реанімації сталінської командно-адміністративної системи, періодом суспільного й економічного застою. Структурна криза радянської моделі суспільно-політичного розвитку: Економічна: Дефіцит товарів; Відмова або повільне запровадження нових технологій; Невисока якість більшості товарів; Продовольча криза, хронічна криза с\г; Прихована інфляція (зростання цін при незмінних розмірах заробітної плати); Переважно екстенсивний шлях розвитку економіки; Висока затратність виробництва, енергоємність і матеріалоємність продукції. Політична: Воєнні авантюри і нездатність вийти з них (Афганістан, Ефіопія, Ангола тощо); Нездатність вищого керівництва реагувати на нові тенденції розвитку світу;«Старіння» керівництва; Недієздатність законодавчих органів; Утрата динамічності в розвитку радянської моделі й, відповідно, її привабливості для інших країн; Корупція у вищих ешелонах влади: хабарництво, криміналізація, просування; по службовій драбині за принципом знайомства, родинних зв’язків, особистої відданості; Посилення репресій проти інакомислячих. Моральна: Поява явища подвійної моралі; Зростання престижності професій та посад, які дають змогу отримувати нетрудові доходи; Зростання кількості побутових злочинів; Прагнення досягти мети незаконним шляхом; Зростання кількості економічних злочинів; Наростання споживацьких настроїв; Швидке поширення пияцтва та алкоголізму.

91.Поч.націон-держ.відродження укр..народу в період перебудови радянс.сус-ва.процес «перебудови» зумовлений й сусп.-політ.чинниками: -міжнарод.розрядка 70-х рр -прихід до влади в Рад.Союзі нов.політ.команди,що зтворило потенційну можливість розпочати реформи «згори»-накопичення суспільством певного досвіду реформ,що озброювало правлячу еліту навичками масштабного сусп.реформування-дисидент.рух,який концентрував та організовував опозиційні сили,зберігав прогресивні сусп.ідеали,був стрижнем широкої народної опозиції,що в перспективі могла стати гарантом незворотності реформацій.курсу.Перебудова на Укр.– це низка політич.економіч.та адміністрат.реформ. Найбільш.успіхів курс Горбачова досяг у зовні.політиці. В цілому ж перебудова успіху не мала.Нове керівництво прагнуло будь-що зберег.монополію(належ.одному) КПРС і категорично відмовл.визнати факт технік.відсталості СРСР.Економ.ситуація в країні погіршувалась. До соц.-економ. труднощів додал. екол.ускладнення.Через бездумну господарс.дія-сть Аральське, Азовське моря потерпали еколог.катастрофи.Величез. шкоди довкіллю заподіяв вибух на Чорнобильс.АЕС у квітні 1986р.Таким чином,криза,яку СРСР перживав з сер.70-х-у др..пол. 80-х рр.стала системною.Виходу з неї знайдено не було.1987(з др..пол) СРСР увійшов в останню фазу свого існування-фазу остаточного краху соціалісти.командно-адміністративної економіки та політичного розпаду союзу РСР.