86. Розкрийте причини та особливості операції “Вісла” та оцініть її наслідки для українського населення західних областей

У 1944 між урядами УРСР і Польщі було підписано «Угоду про взаємний обмін населенням у прикордонних районах». Це першевиселення українців зі споконвічних українських земель, що на той час належали Польщі, котре передувало "Операції «Вісла» та яке мало (за умовами Угоди) бути винятково добровільним, проводилося найчастіше примусово та із застосуванням військової сили. Польські адміністративні органи для збільшення масштабів переселення вдавалися до:позбавлення прав українців на землю,ліквідації рідного шкільництва,ліквідації культурно-освітніх установ,ліквідації греко-католицької церкви тощо Протягом жовтня 1944 — серпня 1946, за даними польських джерел, до України (тоді — УРСР у складі СРСР) було переселено 482 тис. осіб.Переселення і масові репресивні акції польського уряду щодо українського цивільного населення викликали закономірну рішучу протидію національно-патріотичних сил— Української Повстанської Армії та націоналістичного підпілля Організації Українських Націоналістів на території Закерзоння, що становило серйозну загрозу для існування тоталітарного режиму в цілій Польщі. За цих умов польська комуністична влада, продовжуючи свою антиукраїнську політику, вирішила повністю виселити українське населення з його етнічних земель і розпорошити українську національну меншину в Польщі. 1 серпня 1947 таємна інспекція Державної комісії безпеки наказала командуючим Краківського і Люблінського воєводств виселити всіх українців, що залишилися на їх території після акції «Вісла», без огляду на ступінь лояльності і партійну приналежність та організувати контрольні бригади з перевірки кожного виселеного села, щоб у них не залишилася жодна українська чи змішана родина. До кінця 1947 у місця, звідки було депортовано українське населення, переселено близько 14 тис. осіб польської національності.

87.Особл.Відбудовчих процесів та соціально-економіч.Перетворень в зх..Обл в після воєнний період

Процес відбудови в Укр.ускладнився в республіці голодом 1946-1947 pp. Викликанапосухою 1946 р. загроза голоду не була своєчасно нейтралізована, а навпаки, до зими 1946-1947 pp. набувала рис справж.голодомору. Суттєво погіршили ситуацію надмірнo високі інереальні плани хлібозаготівель. Голод значно ускладнив і без того важкий процес відбудови.Скорочувалися трудові ресурси, треба було поповнювати капіталовкладення в СГ. Негатив.вплинув голод і на морал.стан сус-ва,що поставило Укр.в ще більш невигідні умови порівняно із зх..країнами. У повоєнний період соціал.політика радян.керівництва була надзвичайно суперечливою: з одного боку, було введено 8-годинний робочий день, відмінено обов'язкові понадурочні роботи, відновлено чергові та додат.відпустки, з іншого – з 1946 р. починається повернення до вольових методів керівництва промисловістю (прийнято декілька постанов, якізакріплювали робітників на підприємствах, необґрунтовано в декілька разів збільшували нормивиробітку). У 1946 р. почався широкомасштабний наступ на присадибні господарства селян.Скасування карткової системи було свідченням певної стабілізації народного господарства.Проте після 1947 р. заробітна плата більшої частини населення, що підвищилася лишенаполовину, суттєво відставала від нових державних цін, які майже втричі перевищувалидовоєнний рівень.