25.Казацко-крестьянская війна 1648-1651

років стала втіленням глибокого внутрішньополітичного кризи, яка існувала в Речі Посполитої у 17 столітті. Масштабністьказацко-крестьянской війни, її роль історії білоруського народу, роблять дослідження війни" та окремих її фрагментів досить актуальним. Наш час дає можливість вільно використовувати маловживані джерела, переглянути відомості вже вивчених документів, нові наукові дослідження та з урахуванням різноманітних джерел зробити комплексне дослідження становища на білоруських землях під часказацко-крестьянской війни 1648-1651 років. Наукова актуальність проблеми обумовлена нерозробленістю теми як і вітчизняної, і у зарубіжної історіографії.

26.Збо́рівський до́говір (8 серпня 1649)

— угода укладена між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого.Зборівський договір підсумував першу фазу в історії Хмельниччини і легалізував самоврядність українських козаків в межах Речі Посполитої. Ця самоврядність втілилася у козацькому державному утворенні — Війську Запорозькому, також відомому як Гетьманщина. За умовами цього договору: Король визнавав самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.Підписаний мирний договір не задовольняв ані козаків, ані уряд Речі Посполитої. Обидві сторони почали підготовку до нового етапу війни. У процесі формування гетьманської влади як української державної інституції в назву «гетьман» до 1648 р. вкладалося поняття найвищого військового керівника козацтва. Офіційно термін «козацький гетьман» або «гетьман Запорозького Війська» почали застосовувати з часів виникнення реєстрового козацтва (70-ті роки XVII ст.). Під час великих походів і повстань влада реєстрового гетьмана поширювалася на все козацтво. Серед згадуваних Грушевським гетьманів реєстрового козацтва є й Михайло Дорошенко, який діяв у 20-х роках XVII ст. Проводирі великих козацько-селянських повстань 30-х років XVII ст., що були спрямовані проти панування Польщі в Україні, теж називалися козацькими гетьманами. їхні імена були широко відомі, про них багато говорилося в історичних джерелах.26) Під тиском обставин Хмельницький був змушений піти на укладення 8 серпня 1649 р.Зборівського мирного договору. Відповідно до його умов козацький реєстр зростав до 40 тис.осіб, а козацька територія охоплювала Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства. На цихземлях влада належала гетьманові та його адміністрації.У цей період Б.Хмельницький та його прибічники боролися лише за політичну автономію для козацькогорегіону. Зборівська угода, яка, здавалось би, скріпила досягнення поставленої мети, з часомпоказала свою нежиттєздатність. Вона не зняла суперечностей між Україною та Польщею, іборотьба спалахнула з новою силою.гетьманс.держава: Функціонування держави виявилося в запровадженні власноготериторіального поділу, створенні та діяльності органів публічної влади; введенні своєїподаткової системи. За часів Хмельниччини територія Української держави охоплювала Лівобережжя, частину Правобережжя та Степу. На цих землях проживало понад 3 млн осіб. Воснові адміністративного поділу лежала структура козацького війська. Територія держави поділялася на полки та сотні. основним органом влади була Війс.(Генеральна)рада, яка вирішувала військові, політичні, господарські, правові та інші питання. Проте вона небула постійно діючою, до того ж Б. Хмельницький з метою зміцнення гетьманської владичастіше скликав старшинську раду, до якої незабаром перейшла вся повнота влади в державі.Поляки порушили умови перемир’я і почали наступати, козаки оточили військо і на допоїмо-гу поспішавсамкороль Ян Казимир. Хмель. пере-різав шлях –непомітно повстанці зайняли пози-цію поблизу м.Зборів. і 1649 р. –битва під Зборов-им.і коли майже була перемо-га у козаків їх зра-дили татар і вимагали перег-оворів. Укла-дено зборівський договір:Річ.По. визнавала іс-нув. Козацтва, католицизм і пр-авос. Зрівнялись воєнні дії між Пол. і Укр. і припинились Значення: утв. Держава війська запор.