Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
готові.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
181.32 Кб
Скачать

19.Берестейська унія

.Потреба Унії постала після розколу християн у 1054 р. на західну католицьку і східну православну церкви. Між візантійською і латинською Церквами першу Унію укладено на соборі в Ліоні (1274), другу — на Флорентійському соборі (1439), проте ні одна, ані друга не довели до повної єдності християн. Було кілька спроб об'єднання руської (українсько-білоруської) Церкви з римською: на Ліонському І соборі (1245) брав участь архієпископ Петро, висланий правдоподібно київським князем Михайлом II або галицьким. 1439 укладено Унію на Флорентійському соборі: київський митрополит Ісидор підписав Унію від імені Київської митрополії, та через вороже ставлення Москви й польської ієрархії покинув київську митрополію і повернувся до Риму, хоч місцеві князі в Україні і Білорусі Олелько Володимирович і Юрій Лінгвенович Смоленський були прихильні митрополиту Ісидорові. Після розділу Польщі Росія почала ліквідувати Берестейську унію. Катерина ІІ розпочала боротьбу, спрямовану на її повне знищення унійної метрополії та «повернення» усіх вірян до Російської православної церкви. Спочатку була ліквідована уніатська митрополія та всі єпархії, за винятком полоцької: Микола І 1839 ліквідував рештки Унії, на Правобережжі, Волині і Білій Русі, а Олександр II — на Холмщині і Підляшші. Росія під час окупації Галичини 1914 заарештувала митрополита Андрея Шептицького й насаджувала силою православ'я під проводом єпископа Евлогія. Такі самі спроби були й під час другої світової війни (1939—41), але вони були безуспішними.

20.Козацтва.

Слово "козак" XIV ст. У перекладі з тюркської воно означає "одинокий", "вільний", , "войовничий".Найголовнішою причиною виникнення козацтва було посилення в XV ст. феодального гніту й іноземного поневолення українського народу. Волелюбні селяни й міщани, які не хотіли терпіти лихої долі, втікали у степові райони середньої течїї Дніпра, де лежали неозорі родючі землі. У другій половині XV — на початку XVI ст. виникло чимало козацьких слобід і хуторів. Козаки полювали на звірів, ловили рибу, займалися бджільництвом, землеробством.Проте життя в цих поселеннях було вкрай небезпечним. Степовими шляхами татарські орди набігали на Україну, грабували і нещадно били людей, брали їх у полон. Озброєні козаки відбивалися й самі нападали на татарські улуси. У писемних джерелах є згадки про те, що 1489 р. вони були провідниками польського війська під час його походу проти татар. 1492 р. козаки напали на татарські кораблі під Тягинкою на Дніпрі. А наступними роками вирушали в походи не лише проти Кримського ханства, а й проти турків.На заселених козаками землях склалася особлива соціальна організація — без кріпацтва та примусу. Козаки становили "товариство" — громаду, яка на своїх радах вирішувала всі життєво важливі питання. Тут же обирали старшину — отаманів, осавулів, суддів. Поступово влада зосереджувалася в руках заможних козаків.

21) Прийняті у Речі Посполитій “Статті для заспокоєння руського народу” і війська Запо-розького реєстрового.

не зупинили, а навпаки, сприяли подальшому наступу польських феод-алів. Тому напередодні нар-виз війни соц-еко, пол та нац- рел. суперечності в Україні значно загострилися. Війна українського народу за своєю суттю і рушійними силами була антик-ріпосницькою, за політ-ичною спрямованістю — народно-визвольною. « Устава на волоки» 15-57 — правовий документ, затверджений польським королем, вели-ким князем литовсь-ким Сигізмундом про проведення аграрної та фінансово-податкової реформи на території Литви. За «У.на в.» всі земельні володіння вел-икого князя вимірюва-лися і ділилися на одн-акові ділянки — волоки , що стали єдиною оди-ницею оподат-кування. Найкращі орні землі ві-дводилися під велико-князівські фільварки, ре-шта розподі-лялася між селянами. Деякі селяни орендували землю у су-сідніх селах. Крім ць-ого, селяни отримували землі під городи, які не обкладалися податком. Вона зруйнувала, хоча і не повністю, сільську громаду і пов'язану з нею громадську форму селянського землекорист-ування, замінивши його подвірним; збільшила селянські повинності і посилила закріпачення селян, значно обмеживши їхні права переходу.