Тема 9: Основи антикризового фінансового управління підприємствами

1. Система фундаментальної діагностики фінансової кризи.

ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ являє собою систему цілісного фінансового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують загрозу його банк-рутства.

Традиційні підходи до оцінки загрози фінансової кризи на пі-дприємстві. У вітчизняній практиці поширення набули дві групи ме-тодик аналізу фінансового стану, які представляють традиційний під-хід до оцінки ймовірності загрози фінансової кризи підприємства:

1)         порівняльний аналіз показників фінансової звітності;

2)         бальна система оцінювання з визначенням класу ризиковості фінансового стану підприємства. 

1-а група методик     Аналіз показників фінансової звітності

Цей підхід до оцінки ймовірності загрози фінансової кризи під-приємства ґрунтується на порівнянні відносних показників (коефіціє-нтів) з нормативними і в динаміці та робляться висновки щодо якості фінансового стану підприємства.

За такого підходу у процесі оцінювання ймовірності банкрутства підприємства розраховуються такі основні блоки показників:

•          показники прибутковості та самофінансування;

•          показники ліквідності та платоспроможності;

•          показники оборотності.

Серед недоліків традиційного аналізу, який домінує у вітчизня-ній практиці, можна виділити такі:

•          неврахування галузевих особливостей об’єкта аналізу;

•          недостатнє обґрунтування нормативних значень фінансових показників;

•          суб’єктивність формування вибірки показників, які підлягають аналізу, та неврахування критерію мультиколінеарності;

•          неврахування (або суб’єктивність урахування) факту різної ва-гомості впливу окремих показників на загальні результати оцінки фі-нансового стану підприємств;

•          ігнорування показників, які розраховуються на базі чистого грошового потоку.

 

2-а група методик:

Бальна система оцінювання

Класичним прикладом методологічного підходу, що ґрунтується на бальній системі оцінювання, вважається тест на банкрутство М. Тамарі. В основу методики покладено шість індикаторів фінансового стану підприємства:

1)         коефіцієнт забезпеченості власним капіталом (макс. 25 балів);

2)         динаміка прибутку (макс.25 балів);

3)         відношення короткострокових оборотних активів до поточних зобов’язань (макс. 20 балів);

4)         відношення скоригованого на величину запасів у незаверше-ному виробництві обороту від реалізації та запасів готової про-дукції (макс. 10 балів);

5)         коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (макс. 10 балів);

6)         обсяг реалізації продукції скоригований на величину запасів у незавершеному виробництві (макс. 10 балів) [6, с. 92].

Залежно від значень індикаторів підприємство отримує певну кі-лькість балів відповідно до спеціально розробленого ключа інтерпре-тації. Максимальна кількість балів за кожен показник установлена за-лежно від значущості їх впливу на якість фінансового стану. Виснов-ки щодо рівня ризиковості вкладень у підприємство роблять, виходя-чи із загальної суми набраних балів.

Недоліками методу бальної системи оцінювання глибини фінан-сової кризи є такі:

•          не враховують різної вагомості впливу окремих показників на загальний інтегральний показник фінансового стану;

•          окремі параметри фінансового стану характеризуються різною кількістю показників, що недопустимо при побудові економетричних моделей оцінки фінансового стану;

•          не враховується чинник мультиколінеарності;

•          неврахування галузевої специфіки підприємства.

Сучасні економетричні методи аналізу й оцінки ймовірності банкрутства підприємства. Уникнення недоліків, характерних для традиційних методик оцінки ймовірності фінансової кризи підприєм-ства, уможливлює застосування сучасних економетричних методів аналізу, зокрема, дискримінантного аналізу.

ПІД ДИСКРИМІНАНТНИМ АНАЛІЗОМ розуміють комплекс методів та прийомів математичної статистики, з допомогою яких здійснюється класифікація аналізованих елементів залежно від зна-чень обраної сукупності показників відповідно до побудованої шкали інтерпретації.

Базовий алгоритм лінійної багатофакторної дискримінантної фу-нкції можна записати у такій формі:

у=ао+аіХі+а2Х2+азХз+.. .+«pXp,    (12-1)

де у - залежна дискримінантна змінна;

дсі, х2, х3,...хр- незалежні змінні дискримінантної функції; - коефіцієнти дискримінантної функції;

«о — вільний член.

У світовій практиці найпоширенішими моделями оцінювання фі-нансового стану підприємства та схильності його до банкрутства є такі економетричні моделі:

•          двофакторна модель оцінювання ймовірності банкрутства;

•          оцінювання ймовірності банкрутства на основі Z-рахунка Альтмана;

•          модель Спрінгейта;

•          модель Лісу;

•          модель Таффлера;

•          модель Фулмера;

•          модель рейтингового оцінювання фінансового стану підпри-ємства.