- •Тема 1: Сутність, мета і функції фінансового менеджменту підприємств
- •Роль фінансового менеджменту в системі управління організації
- •2. Мета й основні завдання фінансового менеджменту
- •Тема 2: Методологічні засади формування систем забезпечення фінансового менеджменту підприємств
- •Системи внутрішнього фінансового контролю, їх сутність та особливості.
- •Основні види внутрішнього фінансового контролю.
- •Концепція фінансового контролінгу, її зміст, методи та порядок їх розроблення.
- •Методологічні принципи та етапи побудови системи внутрішнього фінансового контролю.
- •Основні функції фінансового контролінгу на підприємстві.
- •Тема 3: Фінансова стратегія підприємства
- •Місце фінансової стратегії в стратегічному управління підприємством, її зв’язок із корпоративною, іншими функціональними та бізнес-стратегіями.
- •Поняття фінансового середовища підприємства та основні завдання його дослідження.
- •Особливості та методи проведення стратегічного аналізу зовнішнього та внутрішнього фінансового середовища підприємства.
- •Врахування об’єктивних обмежень у досягненні бажаних результатів стратегічного фінансового розвитку.
- •Особливості формування фінансової політики на різних рівнях фінансової діяльності підприємства.
- •Забезпечення зв’язку фінансової політики із фінансовою філософією та стратегічними цілями фінансового розвитку підприємства
- •Визначення можливого поля прийняття стратегічних фінансових рішень з урахуванням досягнутої стратегічної фінансової позиції підприємства та стратегічних цілей його фінансового розвитку.
- •Побудова системи контролю реалізації фінансової стратегії підприємства.
- •Форми та порядок коригування програми стратегічного фінансового розвитку підприємства.
- •Тема: Управління активами підприємств
- •Найважливіші фактори рівня ефективності використання операційних активів та методи їх дослідження.
- •Політика формування оборотних активів підприємства; фактори, що обумовлюють її тип.
- •Управління запасами підприємства, його зміст та послідовність здійснення
- •Основні системи фінансового контролю за рухом запасів.
- •Управління поточною дебіторською заборгованістю підприємства, його зміст та послідовність здійснення.
- •Кредитна політика підприємства та фактори, що обумовлюють її вибір.
- •Формування системи кредитних умов і процедури інкасації поточної дебіторської заборгованості. Основні системи контролю за рухом та своєчасною інкасацією поточної дебіторської заборгованості.
- •Управління грошовими активами підприємства, його зміст та послідовність здійснення.
- •Управління фінансуванням оборотних активів підприємства. Поняття чистого робочого капіталу.
- •Політика фінансування оборотних активів підприємства та фактори, що обумовлюють її вибір.
- •Сутність та головне завдання управління оборотними активами підприємства та основні етапи процесу управління оборотними активами.
- •Форми контролю за станом фінансування оборотних активів підприємства.
- •Тема 5: Управління капіталом підприємств
- •Управління формуванням позикових фінансових ресурсів підприємства, його сутність, завдання та послідовність здійснення.
- •Показники та методи аналізу залучення і використання позикових коштів. Методи визначення загальної потреби підприємства у позикових коштах.
- •Управління залученням банківського кредиту, його зміст та порядок здійснення. Визначення цілей використання і видів банківського кредиту, що залучається.
- •Визначення та оцінювання умов здійснення банківського кредитування за видами кредиту. «Вирівнювання» кредитних умов у процесі укладання кредитної угоди.
- •Організація контролю за поточним обслуговуванням банківського кредиту та амортизацією суми основного боргу.
- •Управління залученням товарного кредиту, його зміст і порядок здійснення. Фактори, що обумовлюють вибір виду товарного кредиту.
- •Визначення середнього періоду використання товарного кредиту. Оптимізація умов залучення товарного кредиту. Забезпечення своєчасних розрахунків по товарному кредиту.
- •Амортизаційна політика підприємства, її сутність та типи. Фактори, що обумовлюють вибір типу амортизаційної політики. Оцінювання ефективності амортизаційної політики підприємства.
- •Змістовий модуль 2
- •Тема6: Основи управління інвестиціями підприємств
- •Економічна сутність та класифікація інвестицій підприємства.
- •Сутність та завдання управління інвестиціями підприємства. Показники та методи аналізу інвестиційної діяльності підприємства.
- •Інвестиційна політика підприємства, її сутність та типи.
- •Управління фінансовими інвестиціями підприємства, основні форми його здійснення.
- •Види основних фінансових інструментів інвестування та характеристика їх інвестиційних якостей.
- •Поняття портфеля фінансових інвестицій та класифікація його видів
- •Тема7: Управління грошовими потоками підприємств
- •Методи ідентифікації обсягу та складу грошових потоків підприємства (з операційної, інвестиційної та фінансової діяльності суб’єкта господарювання).
- •Поняття оптимізації грошових потоків підприємства.
- •Характеристика дефіцитного та надлишкового грошових потоків підприємства.
- •Тема 8: Управління фінансовими ризиками підприємств.
- •Політика управління фінансовими ризиками, її зміст та порядок розроблення.
- •Оцінювання розміру можливих фінансових втрат при настанні ризикової події
- •Групування фінансових операцій підприємства за зонами ризику, за критерієм можливих фінансових втрат.
- •4. Оцінка можливостей зниження попередньо визначеного рівня фінансових ризиків.
- •5. Характеристика «умов ризику» і «умов невизначеності».
- •6. Зовнішнє страхування фінансових ризиків, його види та форми.
- •Тема 9: Основи антикризового фінансового управління підприємствами
- •Система фундаментальної діагностики фінансової кризи.
- •Оперативний механізм фінансової стабілізації, спрямований на усунення неплатоспроможності, його методи та інструменти.
- •3. Тактичний механізм фінансової стабілізації щодо відновлення фінансової стійкості, його методи та інструменти.
- •4. Стратегічний механізм фінансової стабілізації щодо забезпечення фінансової рівноваги у довгостроковому періоді, його методи та інструменти.
Політика фінансування оборотних активів підприємства та фактори, що обумовлюють її вибір.
Для виживання в ринковому середовищі кожне підприємство зобов’язане забезпечувати ефективне використання і прискорення оборотності активів, підтримувати на достатньому рівні свою платоспроможність і ліквідність балансу.
За цих умов підприємству необхідно розробляти політику комплексного оперативного управління оборотними активами, що полягає:
- у виборі оптимального рівня і раціональної структури оборотних активів з урахуванням специфіки діяльності підприємства;
- визначенні величини і структури джерел фінансування оборотних активів.
Розрізняють три типи політики комплексного оперативного управління оборотними активами: агресивну, консервативну і помірковану.
Агресивна політика має такі ознаки:
- підприємство здійснює фінансово-господарську діяльність без обмежень збільшення обсягу оборотних активів;
- підприємство накопичує запаси сировини, матеріалів і готової продукції в обсязі, збільшує дебіторську заборгованість і вільні залишки коштів на рахунках у банку.
Така діяльність підприємства передбачає збільшення частки оборотних активів у загальному обсязі майна до 50 % і більше, при цьому період їх оборотності сягає 90 днів. Агресивна політика не забезпечує, як правило, високої рентабельності активів і сприяє зниженню ризику технічної неплатоспроможності. Несприятливі зовнішні умови на товарному ринку можуть викликати зниження фінансової стійкості і втрати платоспроможності.
При проведенні консервативної політики управління оборотними активами характерними ознаками є те, що підприємство стримує зростання поточних активів і прагне їх мінімізувати. У цій ситуації питома вага оборотних активів у загальному обсязі майна складає не більше 40 %, скорочується і період їх оборотності. Така політика проводиться підприємством в умовах достатньої визначеності. Тобто заздалегідь відомі умови й обсяги продажів, терміни надходження коштів і платежів, є необхідні товарно-матеріальні запаси, а терміни їх постачання заздалегідь визначено.[15]
Консервативна політика управління оборотними активами будується в умовах стабільної фінансово-господарської діяльності підприємства, при цьому спостерігається висока рентабельність активів. Проте через непередбачені тенденції зміни кон’юнктури на товарному і фінансовому ринках можливі ризики високої технічної неплатоспроможності.
Поміркована політика управління оборотними активами підприємства займає проміжне положення, вона характеризується середнім рівнем рентабельності й оборотності активів.
Сутність та головне завдання управління оборотними активами підприємства та основні етапи процесу управління оборотними активами.
Політика управління оборотними активами важлива насамперед з позиції забезпечення безперервності й ефективності поточної діяльності підприємства. У процесі цієї діяльності відбувається зміна величини оборотних активів, що супроводжується зміною короткострокових пасивів. Обидва ці суб'єкти обліку розглядаються, як правило, спільно в рамках політики управління чистим оборотним капіталом (ЧОК).
До основних завдань фінансового управління оборотними активами (засобами) належать забезпечення фінансовими ресурсами поточної діяльності підприємства, своєчасне здійснення поточних розрахунків; підтримування високої ліквідності підприємства, підвищення ефективності використання оборотних засобів.
Для вирішення цих завдань необхідно обрати раціональну політику фінансування оборотних засобів і контролювати її здійснення у практичній діяльності підприємства.
етапами:
Аналіз оборотних активів підприємства у попередньому періоді.
Визначення принципових підходів щодо формування оборотних активів підприємства. На даному етапі аналіз відображає загальну ідеологію фінансового управління підприємством із позицій прийнятного співвідношення рівня прибутковості та ризику фінансової діяльності. Оборотні активи визначають вибір визначеного типу політики їх формування.
Оптимізація обсягу оборотних активів.
Оптимізація співвідношення постійної та змінної частин оборотних активів.
Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів. Усі види оборотних активів тією або іншою мірою є ліквідними, крім витрат майбутніх періодів і безнадійної дебіторської заборгованості. Загальний рівень ліквідності повинен забезпечувати необхідний рівень платоспроможності підприємства за поточними фінансовими зобов'язаннями. З цією метою з урахуванням обсягу й графіка майбутнього платіжного обороту повинна бути визначена частина оборотних активів у формі коштів, високо- і середньоліквідних активів.
Забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів. Оборотні активи повинні приносити визначений прибуток при їх використанні у виробничо-збутовій діяльності підприємства. Водночас окремі види оборотних активів можуть приносити підприємству прямий прибуток у процесі фінансової діяльності у формі відсотків і дивідендів. Тому складовою частиною розроблюваної політики є забезпечення своєчасного використання тимчасово вільного залишку грошових активів для формування ефективного портфеля короткострокових фінансових вкладень.
7. Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів у процесі їх використання. Усі види оборотних активів певною мірою схильні до ризику втрат. Наприклад, грошові активи схильні до ризику інфляційних втрат; короткострокові фінансові вкладення – до ризику втрат частини доходу в зв’язку з несприятливою кон’юнктурою фінансового ринку, а також ризику втрат від інфляції; дебіторська заборгованість – до ризику неповернення або невчасного повернення, а також ризику інфляційного; запаси товарно-матеріальних цінностей – до втрат від природних збитків тощо. Тому управління оборотними активами повинно бути спрямоване на мінімізацію ризику їх втрат, особливо в інфляційних умовах.
8. Формування принципів, що визначають фінансування окремих видів оборотних активів. Виходячи із загальних принципів фінансування активів, що визначають формування структури та вартості капіталу, слід конкретизувати принципи фінансування окремих видів і складових частин оборотних активів. Залежно від фінансового менталітету менеджерів сформовані принципи можуть визначати широкий діапазон підходів до фінансування оборотних активів – від консервативного до агресивного.
9. Оптимізація структури джерел фінансування оборотних активів. На основі раніше визначених принципів фінансування у процесі розробки системи управління оборотними активами формуються підходи до вибору конкретної структури джерел фінансування, їх приросту з урахуванням тривалості окремих стадій фінансового циклу й оцінки вартості залучення окремих видів капіталу.