Макроекономічні моделі ринку нововведень і науково-технічної продукції

Як показано вище, модель ринку нововведень є результатом складного переплетення різних факторів. З урахуванням дії даних факторів можна виділити деякі основні моделі.

Державний сектор ринку нововведень. На даному ринку можна назвати дві основні моделі:

* оборонно-орієнтовану модель;

* пріоритетно-орієнтовану модель.

Оборонно-орієнтована модель ринку нововведень припускає існування широкої мережі державних структур, які є замовниками (від імені держави) науково-технічної продукції оборонного профілю. Причому ця модель може бути представлена двома різновидами - замкнутої та ступеневої.

Замкнута оборонно-орієнтована модель припускає проведення НДДКР переважно спеціалізованими науково-технічних організаціями оборонного профілю відповідної відомчої підпорядкованості. Ця модель є умовно-ринкової, оскільки зазначені військові організації є в основному державними (хоча і не завжди), що знаходяться на бюджетному фінансуванні.

Ступінчаста оборонно-орієнтована модель припускає існування розгорнутої, ешелонованої системи розробників - від спеціалізованих державних науково-технічних організацій до приватних цивільних підприємств і організацій.

Пріоритетно-орієнтована модель державного сегмента ринку науково-технічної продукції передбачає фінансування з боку держави НДДКР по широкій системі державних пріоритетів і програм (невійськових). Ця модель також має два різновиди:

* бюджетну;

* змішано-пайову.

Бюджетна пріоритетно-орієнтована модель характерна для майже стовідсоткової фінансування НДДКР за державним науково-технічних пріоритетам і програмами за рахунок коштів державного бюджету. Учасниками робіт тут є науково-технічні організації різних форм власності.

мішано-пайова пріоритетно-орієнтована модель. У цьому випадку держава бере участь у фінансуванні НДДКР спільно з приватними (комерційними та некомерційними) науковими організаціями. Власниками науково-технічної продукції виступають тут змішані державно-приватні організаційні структури. Вони ж можуть бути як її споживачами, так і її продавцями.

Сектор ринку науково-технічної продукції промислових підприємств. На цьому ринку можна виділити:

* контрактну модель;

* монопсоническую модель (модель одного замовника);

* полипсоническую модель;

* модель монополії розробника;

* конкурентну модель.

Контрактна модель характеризується наявністю розробників НДДКР, що не мають чіткої спеціалізації. Ці розробники не мають постійних замовників. Що укладаються ними контракти нерідко носять випадковий характер.

Монопсоническая модель (модель одного замовника) характеризує ситуацію, коли розробник науково-технічної продукції працює в основному на одного споживача. Така ситуація характерна для вузькоспеціалізованих науково-технічних організацій, що працюють в галузі, що складається з одного підприємства (або об'єднання підприємств). При цьому підприємство-замовник може отримувати науково-технічну продукцію від інших розробників.

Полипсоническая модель формується тоді, коли один розробник пов'язаний з декількома підприємствами-споживачами. Такий ринок може мати місце серед іншого в двох ситуаціях - у разі наявності в галузі декількох однотипних самостійних підприємств і у випадку диверсифікованості розробника.

Модель монополії розробника виникає в умовах орієнтації споживача на одного розробника науково-технічної продукції. У цьому випадку розробник диктує свої умови виробникові, має місце його низька зацікавленість у задоволенні існуючих потреб виробника. Дана модель є домінуючою в ряді галузей російської промисловості. Багато в чому до такої ситуації призвела багаторічна боротьба проти дублювання робіт. Навпаки, конкурентна модель припускає наявність вибору споживачем розробників науково-технічної продукції. У цьому випадку розробники конкурують між собою за ринки збуту продукції і за споживача.

Матричні моделі. Назва "матричные" відбувається з форми їх подання у вигляді факторно-логічної матриці. Матричні моделі ринку нововведень дозволяють представити його основні типи у взаємозв'язку основних факторів, що впливають на інноваційні процеси.

Моделі державного ринку нововведень, обумовлені двома факторами: часткою державного сектора в загальному обсязі виготовлених НДДКР і ємністю (інтенсивністю) державного сегмента ринку оборонно- і пріоритетно-орієнтованих НДДКР, - наведені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Моделі державного ринку нововведень, обумовлені двома факторами

Доля государственного сектора НИОКР	Емкость рынка оборонно- и приоритетно-ориентированных НИОКР
	Высокая	Низкая
Высокая	I. Квазирыночная модель государственного сегмента рынка нововведений	II. Центробежная модель государственных НИОКР
Низкая	III. Центростремительная модель рынка нововведений	IV. Модель неразвитого государственного сегмента рынка нововведений

У цій таблиці кожен фактор представлений на двох рівнях - високої інтенсивності дії (значення) і низькою. Конкретні рівні "високого" і "низького" значень факторів не уточнюються, так як самі моделі носять абстрактно-логічний характер, що не вимагає наявності точних кількісних величин.

I. Квазиринкова модель державного сегмента ринку нововведень

Дана модель характеризується високою часткою державного сектора НДДКР у загальних витратах на НДДКР при високої ємності державного сегмента ринку оборонних і пріоритетно-орієнтованих НДДКР. Таке поєднання припускає насичення державного ринку розробками самих державних науково-технічних організацій. Даний ринок є умовним, оскільки при передачі результатів НДДКР не відбувається зміни власника і ринкового підтвердження споживчої вартості зазначеної продукції. Навіть якщо одна і та ж технологія розробляється кількома науково-технічних організаціями, а замовник приймає її лише від однієї з них, то ця акція, як правило, запланована заздалегідь і передбачає відшкодування витрат всіх розробників.

П. Відцентрова модель державних НДДКР Така модель припускає активну участь державного сектора НДДКР у вирішенні "недержавних" завдань. Вона характерна для директивно керованої економіки, коли всі науково-технічні організації належать державі. У децентралізованій системі такі організації також можуть бути, коли виробництво відноситься до приватного сектору, а наука - до державного. У цьому випадку існує ринок науково-технічної продукції, у якій споживач - приватний сектор промисловості, а виробник - державна науково-технічна організація. Розглянута ситуація може мати місце, якщо держава хоче зберегти профіль і потенціал державних наукових організацій.

III. Доцентрова модель ринку нововведень

Ця модель характеризується наявністю досить серйозних державних пріоритетів без серйозного потенціалу державних науково-технічних організацій. Тому держава для реалізації своїх пріоритетів широко використовує розробки приватних організацій. У цьому випадку на ринку науково-технічної продукції виділяється великий сегмент, утворений державними споживачами інтелектуальних продуктів. Дана модель може бути високоефективної, якщо відкрито доступ різних розробникам на державний ринок цієї продукції, тобто в разі високої конкуренції на цьому ринку.

IV. Модель нерозвиненого державного сегмента ринку нововведень

Ринок державних замовлень немає, немає і державного сектора НДДКР. Така модель відповідає слаборозвиненим економікам, яким не під силу ні містити науку, ні фінансувати дослідження приватного сектора науково-технічних організацій.

У табл. 4.2 описуються моделі ринку науково-технічної продукції

, які формуються в результаті взаємодії факторів вилучення первинних доходів у централізовані бюджетні фонди і ступеня інтеграції сфери НДДКР з виробництвом. Останній фактор вимірюється показником частки витрат на НДДКР, що виконуються підприємствами в загальному обсязі НДДКР.

I. Модель потенційно звужується ринку промислової науково-технічної продукції

Має місце високий рівень вилучення первинних доходів при високій частці промислових ДОСЛІДЖЕНЬ, проведених підприємствами. Значна тривалість періоду високого вилучення доходів визначить тенденцію зниження потреби в науково-технічної продукції (так як знизиться платоспроможний попит), так і пропозиції розробок через спрямування підприємствами менших коштів на проведення НДДКР. Все це створює тенденцію зниження місткості ринку такої продукції.

Моделі ринку науково-технічної продукції

 

Доля изъятия первичных доходов в централизованные фонды	Доля затрат на НИОКР, выполняемые в производственном негосударственном секторе, в общем объеме НИОКР
	Высокая	Низкая
Высокая	I. Модель потенциально сужающегося рынка промышленной научно-технической продукции	II. Модель стагнирующего рынка промышленной научно-технической продукции
Низкая	III. Модель потенциально расширяющегося рынка контрактных НИОКР	IV. Модель потенциально расширяющегося рынка промышленной научно-технической продукции

II. Модель стагнацію ринку промислової науково-технічної продукції

Дана модель характеризується слабким розвитком внутрішньофірмових НДДКР і їх проведенням в основному за рахунок розробок за контрактами з самостійними науково-технічних організаціями. При високій частці вилучення первинних доходів платоспроможний попит знизиться. Але оскільки обсяг промислових НДДКР і так невисокий, ситуація швидше буде відповідати нагоди застою, коли будуть проводитися незначні НДДКР, дрібні технологічні вдосконалення.

III. Модель потенційно розширюється ринку контрактних НДДКР

Низький рівень вилучення доходу при високому розвитку внутрішньофірмових НДДКР може створити основу для нарощування ринку за рахунок проведення НИОКР силами сторонніх контрактних організацій. Ці роботи покликані доповнити дослідження, проведені внутрифирменными підрозділами, забезпечити основу для диверсифікації виробництва.

IV. Модель потенційно розширюється ринку промислової науково-технічної продукції

Низький рівень вилучення доходів при недостатній розвиток внутрішньофірмових НДДКР створює передумови для розширення цих НДДКР, а також попиту на науково-технічну продукцію.

 

 

 

Дякую за увагу!

28