- •Морозов Олександр Федорович
- •Інноваційний менеджмент лекція № 7 ( 2 години)
- •Тема 2.1.
- •Підходи до управління інноваційним процесом на рівні підприємства
- •Шановні студенти!
- •2.1.1. Характеристика підходів до управління інноваційним процесом на підприємстві: функціональний, системний, ситуаційний, процесний.
- •Історчна справка.
- •2.1.2. Функціональний, системний, ситуаційний і процесний підходи в управлінні інноваційним процесом.
- •2.1.4. Сучасна модель управління інноваційним процесом як результат синтезу різних підходів.
- •Список використаних джерел до розділу 2.1.4.
- •2.1.5. Ключові характеристики нових моделей управління інноваціями: цілі, задачі, функції управління інноваційним процесом як результат синтезу
- •2.1.6.. Менеджери в інноваційній сфері
- •2.1.7. Особливість праці менеджера у сфері інновацій.
- •2.1.8. Технологія, методи і прийоми інноваційного менеджменту
- •Технологія, методи і прийоми інноваційного менеджменту
- •Методи прогнозування можуть бути кількісними і якісними.
- •2. Метод фокальних об'єктів заснований на перетинанні ознак випадково обраних об'єктів на об'єкті, що розробляється і перебуває ніби у фокусі переносу. Послідовність дій:
- •Процесний піхід до управління інноваціями.
- •Умови і принципи організації інноваційної діяльності на підприємстві.
- •Система управління державною інноваційною політикою
- •Малий інноваційний бізнес
- •2.1.11. Рівні організації інноваційного процесу: інтегративний, стратегічний і тактичний.
- •17 Червня 2009 року у верховній раді україни відбулися парламентські слухання на тему: "Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів".
Методи прогнозування можуть бути кількісними і якісними.
Кількісні методи прогнозування діяльність організації в минулому мала тенденцію, яку можна розвинути у майбутньому, і за наявності достатньої інформації для виявлення статистично достовірних тенденцій або залежностей. До цих методів належать аналіз часових рядів (заснований на припущенні, що події, які відбулись у минулому, дають змогу прогнозувати події у майбутньому; застосовують для оцінювання попиту на товари і послуги; потреб у матеріальних запасах; метод має обмежене застосування, оскільки в ситуаціях з високим рівнем мінливості він не може дати реальної картини майбутнього) і каузальне моделювання (полягає у прогнозуванні того, що відбудеться в подібних ситуаціях, через дослідження статистичної залежності між досліджуваним фактором та іншими змінними; застосовують його при проектуванні макроекономічних рішень).
Якісні методи прогнозування полягають у складанні прогнозів групами фахівців (експертів). До цих методів відносять думку журі (узагальненням думок експертів; використовують метод при обговоренні складних проблем стратегічного і тактичного характеру), спільну думку працівників збуту і модель очікування споживачів.
Методи генерування ідей. Процес створення нового продукту потребує генерування кількох ідей для вибору найкращої, яка може усунути проблему.
Генерування (лат. Genero -- породжувати) ідей в інноваційному менедж-менті -- процес пошуку способів розв'язання проблеми, обумовленої невід повід-ністю існуючих продуктів і операцій організації новим умовам господарювання, нові техніко-технологічній чи економічній ситуації.
Для генерування ідей використовують різні методи. Найпоширеніші з них подано нижче.
Методи генерування інноваційних ідей
Методи індивідуальної роботи
1. Метод аналогії використовується спонтанно, коли якийсь факт, предмет чи явище підказує нове вирішення нового товару
2. Метод інверсії (зворотного руху) передбачає використання протилежних існуючому підходів до розв'язання нової проблеми
3. Метод ідеалізації ідеальний спосіб задоволення потреб споживача (без витрат).
Методи групової роботи
1. Метод розумової атаки відокремлення процесу генерування ідей від процесу їх оцінювання
2. Метод конференції ідей допускає доброзичливу критику у формі репліки чи коментаря для удосконалення ідеї
3. Метод колективного блокнота (метод 635) є різновидом письмової розумової атаки
4. Метод номінальної групової техніки принцип обмеження міжособистісних комунікацій. Усі члени групи свої думки проблеми викладають письмово, кожен доповідає про суть свого проекту, запропоновані варіанти оцінюють усі (також письмово) методом ранжирування. Ідею, що отримала найвищу оцінку, приймають за основу рішення.
5. Метод Дельфи групу експертів складно зібрати разом, тому їх думки з'ясовують і узгоджують на відстані за допомогою багатоступеневої процедури анкетування з повідомленням учасникам результатів кожного туру. Експертам пропонують питання і формулювання відповідей без аргументації. Отримані оцінки обробляють з метою одержання середньої і крайньої оцінок. За відхилення оцінки від середнього значення експерт її аргументує. У наступному турі експерти можуть змінити свою оцінку, пояснюючи причини коригування. Тури повторюють, доки оцінки не стануть стабільними. При опитуванні зберігається анонімність відповідей експертів, що виключає конформізм.
Методи активізації творчого пошуку
1. Метод контрольних запитань застосовувати для структурування пошуку, наприклад для накопичення додаткової інформації щодо ринкової ситуації, зокрема під час просування нового товару на ринок.
