3.Теорія лексичного значення слова,його співвідношення з граматичним

Лексичне значення — історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності, зв'язок певного звучання з певним поняттям, волевиявленням. Це зв'язок певного звучання з певним поняттям , почуттям воявиявленням… Лексичне значення є продуктом мисленнєвої діяльності людини.

Ядром лексичного значення є концептуальне значення ( мисленнєве відображення певного явища дійсності,поняття) Наприклад, слово «обличчя»- передня частина голови людини. Також існує конотативне значення, тобто, емоційні, експресивні, стилістичні «додатки» до основного значення! Наприклад, слова морда, пика, фізіономія . Говорячи про значення слова, необхідно мати на увазі, що слово загалом вступає в три типи відношень:

• предметний(слово-предмет),

• поняттєвий(слово-поняття),

• лінгвальний (слово-слово)

Відношення слово-предмет існує в двох різновидах: загальна віднесеність і конкретна віднесеність.

Загальна предметна віднесеність – віднесеність концептуального значення до цілого класу денотатів. Наприкла, слово кінь позначаю будь якого коня.

Конкретна предметна віднесеність – віднесеність концептуального значення до певного, одиничного денотата. Власні імена мають тільки конкретну предметну віднесеність ( Черкаси, Карпати).

Загальні назви у мові мають тільки загальну віднесеність, а в мовленні – як загальну так і конкретну. Віднесеність слова до предмета називають денотативним значенням.

Відношення слово-поняття. Поняття – результат узагальнення і виділення предметів, явищ якогось класу за певними спільними і в сукупності специфічними для них ознаками ( стіл – будь якої форми). Віднесеність слова до поняття називають сигніфікативним значенням. Необхідно розрізняти побутові й наукові поняття. Відмінність між побутовими й науковими поняттями фіксують тлумачні й енциклопедичні словники. В тлумачному вода – прозора рідина , що утворює струмки,в енциклопедичному – оксид водню, н2о найпростіша речовина. Терміни слово і поняття не збігаються: по-перше слово може позначати декілька понять; по-друге, одне поняття може виражатися декількома словами; по-третє , поняття може виражатися сполученням слів. Значення слова є ширшим від поняття. Поняття ж є глибшим від значення.

Відношення слово-слово. Значення слова існує не само по собі, а в певному відношенні зі значеннями інших слів. Близькі і протилежні за значенням слова уточнюють семантику слова, визначають для нього певні семантичні межі. Значення слів, таким чином, є системно зумовленими. Порівняймо: сир – укр., сыр, творог – рус,. Співвідношення слова з іншими словами в лексичній системі визначається його структурне значення.

Граматичне значення — це таке абстраговане поняття, яке оформляє лексичне значення слова й виражає різні його відношення за допомогою граматичної форми. Граматичні значення внаслідок зіставлення, протиставлення, взаємовідношення, якщо вони однорідні, становлять єдність своїх складників та утворюють граматичну категорію.^[1]

Кожне слово в мові характеризується одним чи кількома граматичними значеннями. Граматичне значення є обов'язковою ознакою слова.

Граматичні значення слова є додатковими (супровідними) щодо лексичного значення і слугують для позначення як певних різних зовнішніх зв'язків предмета чи явища, так і найзагальніших властивостей буття.

За роллю в мові граматичні значення слова поділяються на класифікаційні, синтаксичні і номінативні.

• Класифікаційні граматичні значення виступають у різних словах і є постійними, незмінними. Вони, як правило, зумовлені лексичним значенням слова. Такими в українській мові є належність до частини мови (синь, синій, синіти), вид дієслів (йти, прийти), рід іменників (рік, ріка).

• Синтаксичні граматичні значення використовуються лише для зв'язку слів у реченні. Вони виступають у тому самому слові і є змінними. Ніякого реального змісту ці значення самі по собі не виражають. Такими є рід, число і відмінок прикметників, рід і число дієслів, певною мірою відмінки іменників.

• Номінативні граматичні значення виступають теж у тому самому слові, але виражають ті чи інші найзагальніші властивості буття і тим доповнюють, уточнюють лексичне значенняслова. Таку роль виконує, зокрема, число іменника: різне реальне значення передають однина і множина того самого слова: день (це тільки один день) і дні (це більше ніж один день). Ступені порівняння прикметників вказують на різну інтенсивність вияву ознаки: холодний, холодніший, найхолодніший.