
- •Опишіть предметну структуру та назвіть функції тмв як науки.
- •Розкрийте суть проблеми методу у тмв.
- •Розкрийте зміст політичного ідеалізму як напрямку у науці про мв.
- •Охарактеризуйте модерністські теорії мв. Розкрийте зміст наукової суперечки між традиціоналістами та модерністами.
- •Охарактеризуйте неокласичні теорії мв.
- •Розкрийте зміст теорій міжнародного середовища: географічного детермінізму та геополітики.
- •Розкрийте зміст марксизму та неомарксизму як напрямку у науці про мв.
- •Розкрийте сутність цивілізаційного підходу у науці про мв. Назвіть основні цивілізаційні теорії.
- •Поясніть зміст поняття «міжнародна система» і змалюйте її структуру.
- •Розкрийте зміст поняття ієрархії у міжнародній системі.
- •Назвіть та охарактеризуйте типи міжнародних систем.
- •Назвіть найважливіші особливості (закономірності) мв.
- •Розкрийте зміст поняття «учасник» мв і проблеми його дифініювання.
- •Опишіть державоцентричну модель мв.
- •Опишіть транснаціональну модель мв.
- •Перерахуйте і коротко охарактеризуйте типи учасників мв.
- •Розкрийте зміст поняття «інтерес» у науці про мв та проблеми вивчення.
- •Класифікуйте інтереси учасників мв.
- •Опишіть видову структуру мв.
- •Розкрийте зміст поняття «зовнішньополітичні відносини». Поясніть як співвідносяться світова політика та зовнішні політики держав.
- •Розкрийте характерні риси і особливості міжнародних економічних відносин.
- •Розкрийте характерні риси і особливості міжнародних відносин у сфері культури.
- •Розкрийте характерні риси і особливості міжнародних відносин у сфері інформації.
- •Зобразіть і охарактеризуйте форми (моделі) мв.
- •Розкрийте зміст поняття «конфлікт» у науці про мв. Поясніть проблему розуміння та диференціювання.
- •Розкрийте внутрішню природу конфлікту у мв. Поясніть ґенезу конфлікту та назвіть його фази.
- •Класифікуйте міжнародні конфлікти.
- •Перерахуйте основні загрози сучасній міжнародній безпеці.
- •Розкрийте роль дипломатії як інструменту міжнародної політики.
- •Поясніть співвідношення понять «міжнародні відносини» та «міжнародна політика».
- •Поясніть зміст поліцентризму як особливості (закономірності) мв.
- •Поясніть взаємозалежність між внутрішньодержавними і міжнародними відносинами як закономірність (особливість) мв.
- •Поясніть взаємозалежність економіки і політики як особливість (закономірність) мв.
- •Охарактеризуйте фізичну особу як учасника мв.
- •Охарактеризуйте суспільну групу як учасника мв.
- •Охарактеризуйте державу як учасника мв.
- •Розкрийте роль міжнародних організацій у системі мв.
- •Назвіть і коротко охарактеризуйте типи зовнішньої політики.
- •Опишіть стани світової політики.
- •Розкрийте зміст ліберальної та протекціоністської політик у міжнародних економічних відносинах.
- •Охарактеризуйте основні різновиди відносин у системі міжнародних економічних зв‘язків.
- •Дайте класифікацію національних політичних еліт за я.П‘єтрасєм.
- •Назвіть твердження Аристотеля про міжнародний контекст існування держави.
- •Назвіть правила успішної зовнішньої політики Ніколо Макіавелі.
- •Назвіть принципи політичного реалізму Ганса Моргентау.
- •Розкрийте зміст геополітичної концепції Хелфорда Маккіндера.
- •Розкрийте зміст геополітичної концепції Ніколаса Спайкмена.
- •Розкрийте зміст геополітичної концепції євразійства (п.М.Савицький, м.С.Трубецькой, г.В.Вернадський).
- •Розкрийте зміст цивілізаційної теорії Освальда Шпенглера.
- •Розкрийте зміст теорії локальних цивілізацій Арнольда Джозефа Тойнбі.
- •Розкрийте зміст концепції «зіткнення цивілізацій» Самюеля Хантінгтона.
- •Назвіть основні стратегії і тактики поведінки у міжнародному конфлікті.
- •Перерахуйте функції міжнародного конфлікту.
- •Охарактеризуйте міжнародний тероризм і загрозу безпеці сучасного світу.
- •Назвіть основні напрями діяльності сучасних міжнародних організацій.
- •Поясніть засадничі твердження класичної теорії політичного реалізму.
- •Зобразіть абстрактно-графічну модель внутрішнього розвитку конфлікту.
- •Поясніть особливості еволюції сучасної міжнародної системи.
- •Розкрийте суть поняття «середовище» міжнародної системи.
- •Назвіть та коротко охарактеризуйте атрибути міжнародної системи.
Охарактеризуйте фізичну особу як учасника мв.
Поняття "фізична особа", що окреслює персоніфікований суб'єкт, запозичене з міжнародного приватного права. У правовій науці це поняття характеризує людину, яка є суб'єктом права, тобто перебуває у певних взаємовідносинах з іноземними громадянами, характеризується дієздатністю та керується нормами права.
У теорії міжнародних відносин фізичною особою визнається людина, дії якої породжують певні наслідки у міжнародному середовищі. Найпоширенішим поглядом на особливості та роль особи у міжнародних відносинах є її інтерпретація як дециден-та у сфері зовнішньої політики чи зовнішньоекономічної діяльності. У цьому випадку особи ініціюють і призводять до реалізації у міжнародному середовищі певних дій, але водночас стають їхнім об'єктом. Рівень, на якому фізичні особи взаємодіють між собою, можна вважати елементарним рівнем міжнародних відносин. Усі інші суб'єкти міжнародних відносин взаємопов'язані з цим рівнем взаємодій, оскільки будь-які суспільні структури є асоціаціями людей, організованими за певним принципом.
Серед осіб, що активно діють у міжнародних відносинах, виокремлюють політичних осіб {homo politicus). їх розуміють як публічних політиків, уповноважених до прийняття та реалізації рішень у сфері зовнішніх зв'язків держави. Тобто, їхня компетенція у прийнятті рішень стосується не лише зовнішньополітичних проблем, а й будь-яких інших, що пов'язані з інтересами громадян у міжнародному середовищі
Охарактеризуйте суспільну групу як учасника мв.
Суспільні групи є колективним учасником міжнародних відносин, що об'єднує фізичних осіб у межах певної структури, яка характеризується тим чи іншим рівнем організації. Вони створюються відповідно до певної мети діяльності або за ознакою приналежності індивідів, які їх створюють. У сучасній теорії міжнародних відносин розуміння суспільних груп досить розпливчасте та нечітке. Суперечки стосуються як формальних ознак цього типу учасників, так і їх впливу на міжнародні відносини.
Суспільні групи потрібно розглядати на двох рівнях їх організації:
1)як сукупність фізичних осіб, що є інтересантами у певній сфері;
2)як суспільну організацію, створену фізичними особами для задоволення їхніх спільних потреб та інтересів.
У першому випадку суспільні групи впливають на зовнішню політику через громадську думку, а в другому — через свої організаційні структури, які лобіюють їхні інтереси. Це, однак, не означає, що організаційні структури суспільних груп не можуть самостійно вступати у міжнародні відносини, підтримуючи стосунки з близькими їм організаціями за кордоном. Тобто, суспільні групи можуть мати як ознаки суб'єкта інтересів, так і ознаки суб'єкта міжнародних відносин залежно від способу дій, який вони обирають для досягнення своєї мети.
Субнаціональні учасники міжнародних відносин — це всі приватні внутрішньодержавні суб'єкти, що активно діють у міжнародному середовищі без посередництва та участі урядів. Ними, на її думку, є особи, творчі спілки, суспільні групи та їхні організації (політичні партії, культурні організації, професійні спілки тощо), фонди, прес-агенції, туристичні та виробничі підприємства.
Кожна суспільна група, вступаючи у взаємодію в міжнародному середовищі, має конкретну мету, яка стосується тієї чи іншої сфери людської діяльності.
За цим критерієм виокремлюють: 1. Етнічні групи, споріднені чи ідентичні, але розселені в різних державах. Ці групи складаються з етнічно-однорідних осіб, що підтримують між собою регулярні стосунки. Етнічні групи можуть створювати культурні та політичні організації, що мають на меті реалізацію їхніх інтересів. Відомими у міжнародних відносинах етнічними групами є курди, араби та корейці. 2.Релігійні групи, що складаються з одновірців, які проживають у межах різних держав або підпорядковуються конфесійним центрам чужоземного походження. 3.Професійні групи, що складаються з працівників тих чи інших галузей суспільного виробництва чи сфери послуг або з осіб, які з огляду на свої професійні компетенції змушені вступати у міжнародні відносини. Такі групи мають недержавний характер та діють у міжнародному середовищі, керуючись власними інтересами.