Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ekzamen_miznarodni_vidnosini_1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
555.52 Кб
Скачать
  1. Поясніть взаємозалежність між внутрішньодержавними і міжнародними відносинами як закономірність (особливість) мв.

Взаємозалежність між внутрішньодержавними та міжнародними відносинами більшість науковців розуміє як їх сталий взаємозв'язок та взаємозумовленість. Переважно вони погоджуються в тому, що між зовнішнім (міжнародним) та внутрішнім (державним) середовищами існують закономірні зв'язки, що полягають у їхній взаємній детермінованості. Ця особливість є, однак, однією з найдискутованіших та неоднозначно трактованих у сучасній теорії міжнародних відносин. Розбіжність у поглядах науковців виражається у дилемі залежності (тобто первинності чи вторинності міжнародних відносин), що переважно розглядалась у категоріях внутрішньої та зовнішньої політики держави.

Концепція "примату зовнішньої політики", започаткована Л. Ранке, визначає пріоритетність впливу міжнародного середовища на внутрішню політику та інші суспільні відносини у державі. Л. Ґумплович, виходячи зі своєї концепції боротьби держав за географічне середовище, взагалі вважав внутрішні процеси у державах другорядними порівняно зі зовнішніми. Такий підхід до розв'язання дилеми характерний не лише для географічного детермінізму, але й для неомарксизму, який ґрунтується на ідеї детермінування розвитку держав розвитком світової економіки. Е. Валлерстайн, один із найвідоміших представників цієї теорії, вважає, що внутрішні суперечності та політичну боротьбу в тій чи іншій державі потрібно розглядати у контексті глобальних тенденцій, властивих капіталістичній економіці. Неомарксисти вважають, що, "з одного боку, політична анархія і глобальний характер світової політики, а з іншого — економічна, ієрархічна залежність периферійних держав від центру призводять до того, що вони не в змозі самостійно здійснювати зовнішню і внутрішню політику".

Діаметрально протилежна до попередньої ідея полягає в тому, що власне внутрішні відносини в державі, стан та рівень могутності роблять її активним чи пасивним учасником міжнародних відносин, визначаючи її можливості та інтереси. З огляду на це, міжнародні відносини доцільно розглядати як своєрідне продовження внутрішніх явищ і процесів.

  1. Поясніть взаємозалежність економіки і політики як особливість (закономірність) мв.

Політика та економіка як окремі сфери життєдіяльності суспільства ґрунтуються на власних системах інтересів і цілей діяльності, суб'єктах дій і навіть — принципово різних амбіціях, Що спонукають людей до активності у політиці та економіці. Однак ці сфери взаємопов'язані, оскільки економічна діяльність не може успішно розвиватись без політичної підтримки та правових гарантій з боку держави, тоді як держава не може бути могутньою, а, отже, й політично впливовою, без розвинутої економіки.

На сталому взаємозв'язку економічної та політичної діяльності наголошують також Р. Джексон та Ґ. Соренсен. На їхню думку, досить чітко визначається та сприймається регулятивна роль політики стосовно економіки. Здійснення певної зовнішньоекономічної політики держави передбачає правове регулювання діяльності суб'єктів підприємництва, що відображається у низці законодавчих актів та договорів, укладених з іншими державами світу. Це прямо чи опосередковано створює певні можливості для розвитку економіки. Економіка в їхній моделі є підґрунтям політичної могутності держави, позаяк визначає сукупність матеріальних засобів, які можуть бути використані у зовнішній політиці. Створені у сфері економіки цінності можуть бути оперативно застосовані для вирішення тих чи інших зовнішньополітичних проблем. Крім цього, економіка та причетні до неї бізнесові кола здатні активно впливати на характер та зміст зовнішньої політики держави шляхом апелювання до політичного керівництва держави з приводу певних корпоративних інтересів чи лобіювання представниками господарчої еліти прийняття і впровадження рішень, які їм відповідають.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]