19

Методичні рекомендації до лабораторних робіт

Лаб робота 1. Технологія оптимізації, оптимальний бізнес-план, план по продукції.

Лаб робота 2. Вплив реклами та ціни на об’єм продажу, однофакторна лінійна модель, однофакторна регресія, оцінка параметрів двофакторної моделі.

Теоретичні відомості Основні понятті моделювання в економіці

Модель – це спеціально підібраний об’єкт , який має з реальним об’єктом деякі спільні властивості, що представляють інтерес для дослідження. В процесі дослідження, проектування, прийняття рішення, управління модель замінює оригінал. Операції, властивості, рішення висновки, прийняті для моделі надалі застосовуються до оригіналу.

Найчастіше в моделях використовують наступні цілі і критерії менеджерів:

1. максимізація прибутку;

2. зниження витрат;

3. мінімізація податків;

4. розрахунок економічних параметрів операцій.

Моделі бувають натуральні і знакові.

Натуральна модель – це реальний (фізичний. біологічний, хімічний тощо) об’єкт, характеристики якого змінюються за тими ж законами, за якими змінюються і показники економічної системи.

Знакова модель складається з графічних об’єктів (схеми, графіки, символи, формули), які зв’язані відповідними правилами і перетвореннями. Наприклад, креслення виробів, схеми фінансових потоків, формули дисконтування і накопичення процентів по займам – це знакові моделі.

Математична ( знакова ) модель складається на мові математики з використанням математичних законів і правил.

Комп’ютерна модель – це інструмент економіста для аналізу і підготовки прогнозів і планів.

Модель елементарного об’єкту – це математичний вираз, який зв’язує вхідні (незалежні) дані з вихідними (залежними) змінними за допомогою математичних операцій та параметрів.

Параметри економічної моделі – це постійні величини, які зв’язують залежні змінні (функції) з впливаючими на них незалежними змінними (факторами, аргументами). Для встановлення параметрів прогнозуючих і планових моделей найчастіше використовують нормативні, експертні і статистичні моделі.

Нормативи задаються законами, наприклад ставки оподаткування; адміністративними і регулюючими органами, наприклад норми амортизації і терміни будівництва, коефіцієнти ліквідності і ризику активів банків, страхових компаній і пенсійних фондів.

Експертні методи використовують суб’єктивні висновки експертів професіоналів в даній предметній області.

Статистичні методи застосовують коли вдається зібрати статистичну числову інформацію про економічні показники. Ці методи найбільш науково обґрунтовані і забезпечені методиками та комп’ютерними програмами.

Методика і технологічні етапи розробки моделей

На першому етапі проблема, яка виникла на першому етапі повинна бути зафіксована, уточнена і сформульована. Далі уточнюється проблемна система: перелік внутрішніх і зовнішніх систем, підсистем, об’єктів, фактів, показників, зв’язків, які впливають на рішення проблеми. Це модель опису (теорія, гіпотеза) проблемної системи, на основі якої далі будуються математичні і комп’ютерні моделі для аналізу, прогнозування і планування. Під технічною моделлю проблемної системи розуміють любу формальну модель: графічну, табличну, математичну, алгоритмічну. Насамперед необхідно визначити межі об’єкта моделювання, виділити його з проблемної сфери. Об’єктом проблеми може бути підприємство, процес, продукт, сектор економіки тощо.

Зовнішнє середовище об’єкта визначається переліком факторів і систем, які діють на об’єкт: податкова система, конкуренти, процентна ставка НБУ тощо. Наступний етап це - виділення системи управління об’єктом, її повноваження та характер управлінських рішень. Система управління характеризується методами прийняття рішень: інтуїцією, аналізом, прогнозом, оптимальністю.

Детальна розробка моделі здійснюється декомпозицією кожної підсистеми: поділ її на підсистеми нижчого рівня, об’єкти, елементи. Далі визначаються зв’язки між елементами. Після виділення елементів робиться опис їх поведінки, вихідні показники елемента, які зв’язані з вхідними і фіксованими або змінними параметрами. По мірі уточнення знань про об’єкт опис задається словесно, графічно, таблично або математичною формулою.

Після отримання формул об’єктів необхідно визначити числові значення констант(параметрів) формул. Для оцінки параметрів моделей використовуються наступні методи: нормативні, експертні, статистичні, пошукові, регресивні.

В залежності від цілей дослідження або планування намічається план модельних експериментів. Складається перелік і числові значення параметрів та вхідних змінних, для яких будуть виконані розрахунки. Модель запускається на комп’ютерну обробку. Перші результати розрахунків майже завжди неточні, тому передбачається етап від лагодження моделі. Результати моделювання порівнюються з поведінкою реального об’єкта. Готова модель передається користувачам: плановикам, менеджерам, дослідникам, аналітикам. Результати моделювання по готовій моделі застосовуються до реального об’єкту для управління висновків про його функціонування.