
- •1.Юридична наука:поняття, об’єкт, предмет, функції.
- •2.Система юридичної науки.
- •3.Загальна характеристика окремих груп наук в системі юриспруденції.
- •4.Теорія держави і права як суспільна наука.
- •5.Поняття і предмет теорії держави і права.
- •6.Характерні риси теорії держави і права.
- •7. Теорії держави і права як загальна, фундаментальна, світоглядна, методологічна юридична наука.
- •8.Виникнення теорії держави і права та історичні етапи її розвитку.
- •9.Розвиток теорії держави і права в новітню епоху.
- •10. Теорії держави і права в умовах незалежної України:пострадянські реалії та європейські перспективи.
- •11.Функції теорії держави і права.
- •12.Гносеолгічна функція теорії держави і права.
- •13. Методологічна функція тдп.
- •14. Практично-прикладна функція тдп.
- •15. Світоглядна функція тдп.
- •16. Поняття методології та методу тдп.
- •17. Методи дослідження державно-правових явищ.
- •18. Класифікація методів пізнання державно-правової дійсності.
- •19. Загальні принципи дослідження державно-правових явищ.
- •20. Філософсько-світоглядні, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження держави і права.
- •21. Взаємозв’язок і взаємодія теорії держави і права з іншими суспільними науками.
- •22. Місце тдп в системі юридичної науки.
- •23. Взаємозв’язок тдп з іншими науками
- •24. Тдп як навчальна дисципліна.
- •25. Співвідношення теорії держави і права як науки і як навчальної дисципліни.
- •26. Мета, функції та завдання теорії держави і права як навчальної дисципліни.
- •27. Загальні закономірності виникнення держави.
- •28. Загальна характеристика первісного суспільства.
- •29. Етапи розвитку первісного суспільства.
- •30. Соціальна влада в первісному суспільстві.
- •31. Розпад первіснообщинного родового ладу і поява держави.
- •32. Основні причини та умови виникнення держави.
- •33. Особливості виникнення держави в різних народів світу.
- •34. Європейський шлях походження держави.
- •35. Азіатський шлях походження держави.
- •36. Багатоманітність теорій походження держави та її причини.
- •37. Патріархальна концепція виникнення держави.
- •38. Теологічна концепція виникнення держави
- •39. Договірна концепція виникнення держави
- •40. Психологічна теорія виникнення держави.
- •41. Теорія насильства.
- •42. Соціально-економічна (Історико-метеріалістична) теорія виникненя держави.
- •43. Багатогранність держави як явища і багатозначність визначень її понять.
- •44. Основні підходи до розуміння держави: історичний ракурс
- •45. Сучасне визначення поняття держави.
- •46. Ознаки, що відрізняють державу від інших аналогічних явищ
- •47. Поняття та ознаки держави.
- •48. Субстанційний , територіальний та інституційний елементи держави.
- •49. Поняття публічної політичної влади.
- •50.Специфічні риси державної влади.
- •51. Легітимність і легальність державної влади.
- •52. Суверенітет держави як її центральна ознака.
- •53. Поняття ознаки структура та види державного суверенітету.
- •54. Співвідношення понять «державний суверенітет», «народний суверенітет» і «національний суверенітет».
- •55. Сутність держави.
- •56. Соціальна сутність держави.
- •57. Класові та загальносоціальні моменти в соціальній сутності держави.
- •58. Соціальне призначення сучасної держави
- •59. Сучасні західні та вітчизняні теорії держави: загальна характеристика.
- •60. Теорія держави «загального благоденства».
- •61. Концепції демократичної держави.
- •62. Технократична концепція держави.
- •63. Авторитарні теорії держави.
- •64. Соціалістичні концепції держави.
- •65. Анархічні та етатистські погляди на державу.
- •66. Концепція соціальної держави.
- •68. Сучасні підходи до історичної типології держав.
- •69. Формаційний підхід до історичної типології держави
- •70. Цивілізаційний підхід до історичної типології держав.
- •71. Історичні типи та різновиди держав.
- •72. Давньосхідна держава
- •73. Рабовласницька держава.
- •74. Феодальна держава.
- •75. Буржуазна держава.
- •76. Соціалістична держава.
- •77. Сучасна держава: загальна характеристика.
- •78. Перехідний тип держави.
- •79. Поняття та елементи форми держави.
- •80. Форма держави як набір основних параметрів, що характеризують державу.
- •81.Поняття і суть форми державного правління, форми державного устрою і державного режиму.
- •82.Класифікація сучасних форм державного правління.
- •85. Види сучасних монархій
- •86.Абсолютна (необмежена) монархія
- •87.Конституційна (обмежена) монархія
- •88. Дуалістична монархія
- •89. Парламентська монархія
- •90. Поняття та ознаки республіки
- •91.Історичний розвиток республіки як форми державного правління
- •92.Історичні різновиди республіки
- •93.Сучасні різновиди республіки
- •94.Президентська республіка
- •95.Парламентська республіка
- •96.Змішані республіки
- •97. Нетипові форми державного правління.
- •98. Класифікація сучасних форм державного устрою.
- •99. Проста (унітарна), держава; поняття, ознаки, різновиди.
- •100. Класифікація складних форм державного устрою.
- •101. Федерація: поняття, ознаки» види.
- •102. Конфедерація: поняття, ознаки.
- •103. Відмінності складних держав від військово-політичних, економічних та інших союзів держав.
- •104. Історичні різновиди форм державного устрою.
- •105. Класифікація державних режимів.
- •106. Демократичний державний режим: поняття, ознаки, види.
- •107. Поняття, ознаки та види недемократичних режимів.
- •108. Тоталітарний державний режим: поняття, ознаки, види.
- •109. Авторитарний державний режим: поняття, ознаки.
- •110. Сучасний стан та проблеми форми державного правління, форми державного устрою та форми державного режиму в Україні.
- •111. Поняття та зміст функцій держави.
- •112. Взаємозв'язок між сутністю держави і її функціями.
- •113. Фактори, що визначають напрямки діяльності держави та зміст її функцій.
- •114 Класифікація функцій держави
- •115. Еволюція функцій держави
- •116. Поняття і характеристика зовнішніх і внутрішніх функцій сучасної держави.
- •117. Політична, економічна, соціальна, культурна, фінансова, екологічна, правоохоронна та інші внутрішні функції держави.
- •119. Поняття форм здійснення функцій держави.
- •120. Поняття та різновиди правових форм здійснення функцій держави.
- •121. Поняття та різновиди організаційних форм здійснення функцій держави.
- •122. Методи здійснення функцій держави.
- •123. Поняття та структура механізму держави.
- •124. Державні підприємства, державні установи і державні органи як структурні елементи механізму держави.
- •125. Поняття, природа і призначення державного апарату.
- •126. Співвідношення понять «механізм держави» і "апарат держави".
- •127. Структура державного апарату.
- •128. Принципи організації та діяльності державного апарату.
- •129. Поняття та значення принципів організації та діяльності державного апарату.
- •130. Принцип поділу державної влади.
- •131. Основні положення концепції поділу влади.
- •132. Поняття та ознаки органу держави.
- •133. Відмінність державного органу від органу місцевого самоврядування.
- •134. Класифікація органів держави
- •135. Характеристика органів законодавчої, виконавчої і судової влади.
- •136. Державний апарат України.
- •137. Система державних органів України.
- •138. Сучасний етап та перспективи розвитку державного апарат України.
- •139. Історичні передумови становлення громадянського суспільства.
- •140. Формування та розвиток ідеї та концепції громадянського суспільства.
- •141. Фактори становлення громадянського суспільства.
- •142. Етапи розвитку громадянського суспільства.
- •143. Поняття, структура і суть громадянського суспільства.
- •144. Співвідношення держави і громадянського суспільства.
- •145. Роль держави в громадянському суспільстві.
- •146.Місце та роль держави в громадянському суспільстві.
- •147.Стан та перспективи розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •148.Поняття політичної системи: політичне і юридичне трактування.
- •149.Поняття, ознаки та функції політичної системи.
- •150.Типи політичних систем.
- •151.Структура політичної системи.
- •152.Суб'єкти політичної системи.
- •153.Державні і недержавні організації як елементи політичної системи.
- •154.Поняття і класифікація об'єднань громадян.
- •155.Політичні партії: поняття, ознаки, функції.
- •156.Поняття, ознаки і різновиди громадських організацій.
- •157. Місце і роль політичних партій і громадських організацій в політичній системі України.
- •158.Місце і роль держави в політичній системі.
- •159. Взаємозв’язок та взаємодія держави з іншими елементами політичної системи.
- •160.1 Співідношення понять людина,особа, громадянин.
- •160.2 Правовий зв’язок держави і особи.
- •161. Поняття і суть правового статусу особи
- •162. Правовий статус і фактичне становище особи.
- •163. Види правового статусу особи
- •164. Принципи правового статусу особи в сучасних демократичних країнах.
- •165.Структура правового статусу особи
- •166.Елементи правового статусу особи
- •167. Права,свободи та обов’язки особи – ядро правового статусу особи.
- •168.Поняття і ознаки прав людини.
- •169.Поняття та система прав і свобод особи
- •170.Співвідношення понять “права особи” і “свободи людини”
- •171.Права людини.Поняття та структура
- •172.Історичний розвиток прав і свобод людини та громадянина
- •173.Теорія трьох поколінь прав людини
- •174.Класифікація прав і свобод людини
- •175. Загальна характеристика громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав людини, закріплених в Конституції України
- •176.Поняття і види обов’язків людини і громадянина
- •177.Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •178.Міжнародні та національні гарантії захисту прав людини.179 Міжнародно-правове регулювання прав людини
- •180.Історичний розвиток та концепції правової держави
- •181.Поняття,суть і значення концепції правової держави
- •182.Поняття та ознаки правової держави.
- •183. Принципи правової держави.
- •184. Принцип верховенства права і принцип верховенства закону в правовій державі.
- •185. Основні ознаки правової держави:
- •186. Співвідношення громадянського суспільства і правової держави
- •187. Закріплення основних ознак правової держави в Конституції України.
- •188. Шляхи формування правової держави в Україні.
- •189. Поняття та ознаки демократії
- •190. Функції демократії
- •191.Принципи демократії.
- •192. Форми демократії
- •193.Інститути демократії
- •194. Демократія і самоврядування
- •195.Демократія і права соціальних меншостей (меншин)
- •196. Основні теорії демократії.
- •197. Пролетарська (соціалістична) теорія демократії
- •198.Теорія ''плюралістичної" демократії.
- •199.Теорія елітарної демократії
- •200. Теорія партисипаторної демократії.
- •201. Теорія корпоративної демократії.
- •202. Теорія «комп'ютерної демократії».
197. Пролетарська (соціалістична) теорія демократії
Пролетарська (соціалістична) теорія ґрунтувалася на марксистському класовому підході. Вона виникла в XIX ст. як антитеза буржуазній (ліберальній) демократії, яка на перший план висувала громадянську свободу, тобто повну незалежність особистого життя індивіда від політичної влади, від держави, покликаної лише гарантувати, забезпечувати свободу особи.
Відповідно до пролетарської теорії (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) демократія і свобода передбачаються лише для «трудящих мас», насамперед для пролетаріату. У центр уваги поставлена політична свобода, а про громадянську й не йдеться. Проголошувалася диктатура одного класу — пролетаріату відносно іншого — буржуазії, союз робітничого класу і селянства, спрямований проти скинутих експлуататорських класів. Увага акцентувалася на керівній ролі робітничого класу. Пролетарська теорія ігнорувала загальногромадянський консенсус і розвивала класову конфронтацію.
Повне відкидання приватної власності, а відтак, усякої автономії особи, підміна народу робітничим класом у пролетарській теорії була розвинута в програмних документах КПРС. У них акцентувалася увага на головній ролі комуністичної партії як авангарду робітничого класу, який керує процесом переходу до повної демократії — комуністичного самоврядування. Відкидався фундаментальний принцип поділу влади, без якого неможливе народовладдя. Був відкинутий принцип економічного, ідеологічного і політичного плюралізму.«Марксистсько-ленінська» партія розглядалася як державна структура, а не як громадська організація. У дійсності рекламоване «соціалістичне народовладдя» допускало демократію лише у вузьких рамках, які визначалися вищим партійно-державним управлінням, котре зосереджує у своїх руках усю реальну владу.
198.Теорія ''плюралістичної" демократії.
Теорія «плюралістичної демократії» була найвпливовішою у 60-70 роках XX ст. (Р. Аллен, Р. Даль, М. Дюверже, Р. Дарендорф, Д. Рисмен), хоча термін «плюралізм» введено у політичний обіг у 1915 p. англійським соціалістом Г. Ласкі. Відповідно до цієї теорії класи у сучасному буржуазному суспільстві зникли. Сучасне буржуазне суспільство складається з різних взаємодіючих «страт» — прошарків. Вони виникають у результаті спільності тих або інших інтересі. Для відображення спеціальних інтересів створюються відповідні зацікавлені групи — «групи тиску». Це професійні спілки, асоціації підприємців, пацифістські та патріотичні організації, релігійні, спортивні та культурні об'єднання. Кожна «група тиску» діє у власних інтересах, а не керується загальною метою. Для задоволення інтересів соціальних страт, яких вони представляють, «групи тиску» беруть участь у політичному житті, використовують загальне виборче право, право на об'єднання в політичні партії та суспільно-політичні організації, прагнуть одержати доступ до засобів масової інформації з метою формування громадської думки.Механізм політичної влади, прийняття урядом тих чи інших політичних рішень у таких умовах є результат взаємодії різних політичних сил. Їх конкуренції, «вільної гри», що сприяє виявленню «загального інтересу», встановленню класового миру. У зв'язку з цим політична система розглядається як певний баланс сил між конфліктуючими економічними, професійними, релігійними, етнічними та іншими групами й асоціаціями. Кожна з них впливає на формування політики, проте жодна з них не має монополії на владу. Відбувається «дифузія» політичної влади між урядовими і неурядовими інститутами. Різні суспільні інтереси, у тому числі інтереси трудящих, у такий спосіб максимально враховуються. Вважається, що завдяки такому плюралізму здійснюється народовладдя.
Звідси випливає положення про роль держави при «плюралістичній демократії»: держава є лише знаряддя узгодження інтересів різних груп, нейтральний арбітр між конкуруючими політичними фупами, покликаний не допустити переваги одних над іншими, тобто охороняти умови вільної політичної конкуренції. При цьому діяльність «зацікавлених груп» зображується як не пов'язана з державою: переговори з іншими групами, укладення угод — колективних договорів профспілок із підприємцями — це різні форми тиску на інші групи.
Наприкінці 70-х — 80-і роках XX ст., у зв'язку із занепадом популярності теорії «плюралістичної демократії», деякі її давні прихильники (Г.Парсонс, Р.Даль) перейшли на позиції теорії елітарної демократії.