17. Методи дослідження державно-правових явищ.

Основні методи, використовувані в теорії права і держави. Загальнонаукоеі методи (застосовуються до всіх наук):

• діалектичний - всебічне вивчення процесів виникнення, еволюції, ознак об'єкта, його значення у період функціо­нування, перспектив розвитку;

• логічний - використовується для формування нових понять, їх класифікації, типологізації досліджуваних явищ;

• історичний - пізнання генезису та розвитку подій, фактів, ідей (теорій) у контексті їх виникнення, формування і розви­тку, виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономір­ностей та суперечностей.

• системного аналізу - основні правила і принципи елементарно-структурної внутрішньої методології систем­ного підходу;

• структурно-функціональний - полягає у виокремленні в дея­ких системах права і держави їх структурних частин за при­значенням; Спеціально-наукові методи (застосовуються до конкретної науки, у нашому випадку - до теорії права і держави):

1. формально-юридичний (догматичний, юридично-технічний) -традиційно вживаний для вивчення внутрішньої й зовнішньої форми.

2. соціологічно-правовий - виражається в дослідженні права і держави не на рівні абстрактних категорій, а на базі реальних соціаль­них фактів,

3. тлумачно-правовий - допомагає досягти ясності в прочи­танні текстів правових документів і роз'ясненні їх внутрішнього змісту, уживанні термінів і узгодженні сфер їх використання, тлу­маченні вчинків учасників правовідносин.

4. порівняльно-правовий - передбачає зіставлення подібних юридичних понять, явищ і процесів та встановлення їхньої специфіки.

5. інструментально-правовий - дає змогу інструментально використати право в законотворчому процесі;

6. метод теоретико-правового моделювання - передбачає ство­рення теоретичних моделей, в яких втілюються уявлення про ідеальні форми права і держави, що виникають на певному етапі соціально-політичного розвитку (наприклад, модель правової держави);

7. метод теоретико-правового прогнозування - полягає у вису­ненні та обґрунтуванні варіантів розвитку тих чи інших право-державних явищ.

18. Класифікація методів пізнання державно-правової дійсності.

Методи науки ТДП поділяються на загальні, окремі (конкретні) і спеціальні.

Загальним методом ТДП, як і всіх суспільних наук, є метод філософської діалектики (матеріалістичної та ідеалістичної). Він полягає у підході до вивчення держави і права, який ґрунтується на загальних закономірних зв'язках розвитку буття і свідомості.

Загальний метод філософської діалектики розкривається через:

1) логічний метод сходження від простого до складного, від абстрактного до конкретного. Відповідно до цього методу пізнання здійснюється в два етапи. На першому етапі пізнання об'єкта сприймається як деяке неподільне ціле. На другому, за допомогою аналізу, об'єкт пізнається конкретними частинами. 2)  метод (принцип) єдності логічного та історичного. Метод єдності історичного і логічного в теорії держави і права служить методологічною основою дослідження як закономірностей виникнення і розвитку держави і права, так і закономірностей держави і права, «що встановилися»;

3) системно-структурний метод, котрий припускає, що всі державно-правові явища розглядаються як елементи систем.

Основні окремі (конкретні) методи теорії держави і права:

1) формально-догматичний метод припускає вивчення права як такого, у «чистому вигляді», поза зв'язку з економікою, політикою, мораллю та іншими соціальними явищами.

2) соціологічний метод полягає в дослідженні права не на рівні абстрактних категорій, а на підставі конкретних соціальних фактів.

3)  статистичний метод використовується для встановлення статистичних даних про предмет вивчення.

4) конкретно-історичний метод допомагає вивчити специфіку державно-правового явища конкретного історичного періоду, простежити динаміку його розвитку.

5)  порівняльно-правовий метод припускає зіставлення юридичних понять, явищ і процесів і виявлення між ними схожості та відмінностей.

Спеціальні методи — методи, що грунтуються на досягненнях суспільних і технічних наук: математичний; кібернетичний; психологічний та ін.

З метою різнобічного пізнання держави і права слід користуватися зазначеними методами у сукупності.