
- •1.Юридична наука:поняття, об’єкт, предмет, функції.
- •2.Система юридичної науки.
- •3.Загальна характеристика окремих груп наук в системі юриспруденції.
- •4.Теорія держави і права як суспільна наука.
- •5.Поняття і предмет теорії держави і права.
- •6.Характерні риси теорії держави і права.
- •7. Теорії держави і права як загальна, фундаментальна, світоглядна, методологічна юридична наука.
- •8.Виникнення теорії держави і права та історичні етапи її розвитку.
- •9.Розвиток теорії держави і права в новітню епоху.
- •10. Теорії держави і права в умовах незалежної України:пострадянські реалії та європейські перспективи.
- •11.Функції теорії держави і права.
- •12.Гносеолгічна функція теорії держави і права.
- •13. Методологічна функція тдп.
- •14. Практично-прикладна функція тдп.
- •15. Світоглядна функція тдп.
- •16. Поняття методології та методу тдп.
- •17. Методи дослідження державно-правових явищ.
- •18. Класифікація методів пізнання державно-правової дійсності.
- •19. Загальні принципи дослідження державно-правових явищ.
- •20. Філософсько-світоглядні, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження держави і права.
- •21. Взаємозв’язок і взаємодія теорії держави і права з іншими суспільними науками.
- •22. Місце тдп в системі юридичної науки.
- •23. Взаємозв’язок тдп з іншими науками
- •24. Тдп як навчальна дисципліна.
- •25. Співвідношення теорії держави і права як науки і як навчальної дисципліни.
- •26. Мета, функції та завдання теорії держави і права як навчальної дисципліни.
- •27. Загальні закономірності виникнення держави.
- •28. Загальна характеристика первісного суспільства.
- •29. Етапи розвитку первісного суспільства.
- •30. Соціальна влада в первісному суспільстві.
- •31. Розпад первіснообщинного родового ладу і поява держави.
- •32. Основні причини та умови виникнення держави.
- •33. Особливості виникнення держави в різних народів світу.
- •34. Європейський шлях походження держави.
- •35. Азіатський шлях походження держави.
- •36. Багатоманітність теорій походження держави та її причини.
- •37. Патріархальна концепція виникнення держави.
- •38. Теологічна концепція виникнення держави
- •39. Договірна концепція виникнення держави
- •40. Психологічна теорія виникнення держави.
- •41. Теорія насильства.
- •42. Соціально-економічна (Історико-метеріалістична) теорія виникненя держави.
- •43. Багатогранність держави як явища і багатозначність визначень її понять.
- •44. Основні підходи до розуміння держави: історичний ракурс
- •45. Сучасне визначення поняття держави.
- •46. Ознаки, що відрізняють державу від інших аналогічних явищ
- •47. Поняття та ознаки держави.
- •48. Субстанційний , територіальний та інституційний елементи держави.
- •49. Поняття публічної політичної влади.
- •50.Специфічні риси державної влади.
- •51. Легітимність і легальність державної влади.
- •52. Суверенітет держави як її центральна ознака.
- •53. Поняття ознаки структура та види державного суверенітету.
- •54. Співвідношення понять «державний суверенітет», «народний суверенітет» і «національний суверенітет».
- •55. Сутність держави.
- •56. Соціальна сутність держави.
- •57. Класові та загальносоціальні моменти в соціальній сутності держави.
- •58. Соціальне призначення сучасної держави
- •59. Сучасні західні та вітчизняні теорії держави: загальна характеристика.
- •60. Теорія держави «загального благоденства».
- •61. Концепції демократичної держави.
- •62. Технократична концепція держави.
- •63. Авторитарні теорії держави.
- •64. Соціалістичні концепції держави.
- •65. Анархічні та етатистські погляди на державу.
- •66. Концепція соціальної держави.
- •68. Сучасні підходи до історичної типології держав.
- •69. Формаційний підхід до історичної типології держави
- •70. Цивілізаційний підхід до історичної типології держав.
- •71. Історичні типи та різновиди держав.
- •72. Давньосхідна держава
- •73. Рабовласницька держава.
- •74. Феодальна держава.
- •75. Буржуазна держава.
- •76. Соціалістична держава.
- •77. Сучасна держава: загальна характеристика.
- •78. Перехідний тип держави.
- •79. Поняття та елементи форми держави.
- •80. Форма держави як набір основних параметрів, що характеризують державу.
- •81.Поняття і суть форми державного правління, форми державного устрою і державного режиму.
- •82.Класифікація сучасних форм державного правління.
- •85. Види сучасних монархій
- •86.Абсолютна (необмежена) монархія
- •87.Конституційна (обмежена) монархія
- •88. Дуалістична монархія
- •89. Парламентська монархія
- •90. Поняття та ознаки республіки
- •91.Історичний розвиток республіки як форми державного правління
- •92.Історичні різновиди республіки
- •93.Сучасні різновиди республіки
- •94.Президентська республіка
- •95.Парламентська республіка
- •96.Змішані республіки
- •97. Нетипові форми державного правління.
- •98. Класифікація сучасних форм державного устрою.
- •99. Проста (унітарна), держава; поняття, ознаки, різновиди.
- •100. Класифікація складних форм державного устрою.
- •101. Федерація: поняття, ознаки» види.
- •102. Конфедерація: поняття, ознаки.
- •103. Відмінності складних держав від військово-політичних, економічних та інших союзів держав.
- •104. Історичні різновиди форм державного устрою.
- •105. Класифікація державних режимів.
- •106. Демократичний державний режим: поняття, ознаки, види.
- •107. Поняття, ознаки та види недемократичних режимів.
- •108. Тоталітарний державний режим: поняття, ознаки, види.
- •109. Авторитарний державний режим: поняття, ознаки.
- •110. Сучасний стан та проблеми форми державного правління, форми державного устрою та форми державного режиму в Україні.
- •111. Поняття та зміст функцій держави.
- •112. Взаємозв'язок між сутністю держави і її функціями.
- •113. Фактори, що визначають напрямки діяльності держави та зміст її функцій.
- •114 Класифікація функцій держави
- •115. Еволюція функцій держави
- •116. Поняття і характеристика зовнішніх і внутрішніх функцій сучасної держави.
- •117. Політична, економічна, соціальна, культурна, фінансова, екологічна, правоохоронна та інші внутрішні функції держави.
- •119. Поняття форм здійснення функцій держави.
- •120. Поняття та різновиди правових форм здійснення функцій держави.
- •121. Поняття та різновиди організаційних форм здійснення функцій держави.
- •122. Методи здійснення функцій держави.
- •123. Поняття та структура механізму держави.
- •124. Державні підприємства, державні установи і державні органи як структурні елементи механізму держави.
- •125. Поняття, природа і призначення державного апарату.
- •126. Співвідношення понять «механізм держави» і "апарат держави".
- •127. Структура державного апарату.
- •128. Принципи організації та діяльності державного апарату.
- •129. Поняття та значення принципів організації та діяльності державного апарату.
- •130. Принцип поділу державної влади.
- •131. Основні положення концепції поділу влади.
- •132. Поняття та ознаки органу держави.
- •133. Відмінність державного органу від органу місцевого самоврядування.
- •134. Класифікація органів держави
- •135. Характеристика органів законодавчої, виконавчої і судової влади.
- •136. Державний апарат України.
- •137. Система державних органів України.
- •138. Сучасний етап та перспективи розвитку державного апарат України.
- •139. Історичні передумови становлення громадянського суспільства.
- •140. Формування та розвиток ідеї та концепції громадянського суспільства.
- •141. Фактори становлення громадянського суспільства.
- •142. Етапи розвитку громадянського суспільства.
- •143. Поняття, структура і суть громадянського суспільства.
- •144. Співвідношення держави і громадянського суспільства.
- •145. Роль держави в громадянському суспільстві.
- •146.Місце та роль держави в громадянському суспільстві.
- •147.Стан та перспективи розвитку громадянського суспільства в Україні.
- •148.Поняття політичної системи: політичне і юридичне трактування.
- •149.Поняття, ознаки та функції політичної системи.
- •150.Типи політичних систем.
- •151.Структура політичної системи.
- •152.Суб'єкти політичної системи.
- •153.Державні і недержавні організації як елементи політичної системи.
- •154.Поняття і класифікація об'єднань громадян.
- •155.Політичні партії: поняття, ознаки, функції.
- •156.Поняття, ознаки і різновиди громадських організацій.
- •157. Місце і роль політичних партій і громадських організацій в політичній системі України.
- •158.Місце і роль держави в політичній системі.
- •159. Взаємозв’язок та взаємодія держави з іншими елементами політичної системи.
- •160.1 Співідношення понять людина,особа, громадянин.
- •160.2 Правовий зв’язок держави і особи.
- •161. Поняття і суть правового статусу особи
- •162. Правовий статус і фактичне становище особи.
- •163. Види правового статусу особи
- •164. Принципи правового статусу особи в сучасних демократичних країнах.
- •165.Структура правового статусу особи
- •166.Елементи правового статусу особи
- •167. Права,свободи та обов’язки особи – ядро правового статусу особи.
- •168.Поняття і ознаки прав людини.
- •169.Поняття та система прав і свобод особи
- •170.Співвідношення понять “права особи” і “свободи людини”
- •171.Права людини.Поняття та структура
- •172.Історичний розвиток прав і свобод людини та громадянина
- •173.Теорія трьох поколінь прав людини
- •174.Класифікація прав і свобод людини
- •175. Загальна характеристика громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав людини, закріплених в Конституції України
- •176.Поняття і види обов’язків людини і громадянина
- •177.Гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •178.Міжнародні та національні гарантії захисту прав людини.179 Міжнародно-правове регулювання прав людини
- •180.Історичний розвиток та концепції правової держави
- •181.Поняття,суть і значення концепції правової держави
- •182.Поняття та ознаки правової держави.
- •183. Принципи правової держави.
- •184. Принцип верховенства права і принцип верховенства закону в правовій державі.
- •185. Основні ознаки правової держави:
- •186. Співвідношення громадянського суспільства і правової держави
- •187. Закріплення основних ознак правової держави в Конституції України.
- •188. Шляхи формування правової держави в Україні.
- •189. Поняття та ознаки демократії
- •190. Функції демократії
- •191.Принципи демократії.
- •192. Форми демократії
- •193.Інститути демократії
- •194. Демократія і самоврядування
- •195.Демократія і права соціальних меншостей (меншин)
- •196. Основні теорії демократії.
- •197. Пролетарська (соціалістична) теорія демократії
- •198.Теорія ''плюралістичної" демократії.
- •199.Теорія елітарної демократії
- •200. Теорія партисипаторної демократії.
- •201. Теорія корпоративної демократії.
- •202. Теорія «комп'ютерної демократії».
96.Змішані республіки
У багатьох державах світу, з метою усунення недоліків, властивих президентської та парламентської республік, вдалися до спроби поєднання цих форм.
Змішана республіка - це форма державного правління, за якою державна влада поєднує ознаки як парламентської, так і президентської республік.
У змішаній республіці співвідношення повноважень вищих органів державної влади може бути різним і залежно від цього розрізняють парламентсько-президентську (з перевагою державновладних повноважень парламенту) і президентсько-парламентську (з перевагою державновладних повноважень президента) республіки.
Ознаки змішаної республіки :
глава держави (президент) як і парламент, обираються всенародним голосуванням. За певних умов парламент набуває права усунути президента з посади;
глава держави пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єрміністра), який підлягає обов'язковому затвердженню парламентом;
уряд несе відповідальність одночасно перед президентом і перед парламентом, парламент має право висловити йому свою недовіру, що тягне відставку уряду;
функції глави держави відокремлені від функцій глави уряду; глава держави має самостійний статус, він не належить до жодної гілки державної влади.
Змішана республіка є однією з сучасних форм правління, до неї належать: Франція, Австрія, Фінляндія, Польща, Румунія, Болгарія, Литва, Україна, Португалія, Ірландія та ін.
97. Нетипові форми державного правління.
Всі форми правління існують в різних державах світу. Але на їх базі і поряд з ними шляхом поєднання і появи нових ознак створюються невідомі раніше форми, причому ця тенденція набирає силу. У даному випадку мова йде не про те, що в розвинених капіталістичних країнах, а іноді і в деяких державах, що розвиваються на основі демократизації політичних режимів практично втратилися відмінності між монархією і республікою. Говорячи про змішані і "гібридних" формах правління, ми відзначаємо той факт, що втрачається жорсткість існуючих класифікацій і по юридичних ознаках: з'єднуються риси республіки і монархії (наприклад, в Малайзії), абсолютної і конституційної монархії (Кувейт), президентської та парламентської республіки ( Колумбія по конституції 1991 р.). Тому є кілька причин. По-перше, практика останніх десятиліть показує, що для керованості державою важливо не стільки поділ влади і система взаємних стримувань і противаг (ці моменти забезпечують демократизм в управлінні, виключають концентрацію влади в руках якогось одного органу), скільки встановлення необхідних взаємозв'язків, взаємодії , взаємоузгодження у роботі вищих органів держави. Відсутність цього, як свідчить досвід протиборства законодавчої і виконавчої влади в Росії, веде до кризи всієї політичної системи. Створення змішаних і "гібридних" форм покращує взаємодію органів держави, хоча це відбувається або за рахунок зменшення ролі парламенту, або за рахунок скорочення повноважень президента, або шляхом встановлення підпорядкування уряду одночасно і парламенту, і президенту, що створює відому невизначеність в його становищі. Які-то плюси майже завжди супроводжуються певними мінусами, як, наприклад, тенденція витіснення ролі уряду одноосібної владою прем'єр-міністра в умовах парламентарної форми правління. По-друге, виникнення змішаних, "гібридних" форм пов'язано з поширенням і сприйняттям у все більшій кількості країн світу загальнолюдських цінностей, впливом гуманістичних ідей та інститутів. Під впливом таких ідей в еміратах Перської затоки (Кувейті, Катарі, Бахрейні, ОАЕ, в 1992 р. в Саудівській Аравії - державі, найбільш завзято пручається ідеям конституціоналізму) прийняті конституції. Однак ці акти не є конституціями в повному розумінні слова, оскільки не обмежують владу монарха, бо навіть там, де вони не припинені, а парламенти не розбещені (в Кувейті, наприклад, проводяться вибори), основні закони проголошують, що вся влада виходить від монарха , парламент фактично і навіть юридично (Катар, ОАЕ та ін) є лише консультативним установою. Нарешті, зміни у формі правління пов'язані з тиском і боротьбою прогресивних сил. Прикладами можуть бути поява нової конституції Непалу 1990 р. і фактична зміна форми правління в Йорданії у зв'язку з королівськими прокламаціями в 90-х роках при збереженні колишньої влади одного і того ж монарха. Далі я хотів би розглянути такі нетипові форми правління як: "Республіканська монархія", "Монархічна республіка", "суперпрезидентської республіка"