14. Принцип свідомості й активності учнів у навчанні

Принцип свідомості й активності учнів. Виник і розвивався як заперечення догматизму і пасивної ролі учнів у навчанні. Виходить з того, що позитивний результат будь-якої діяльності визначається активністю людини. Передбачає широке використання у навчанні проблемних методів, задіяння всіх психічних процесів, які сприяють активізації пізнання.

Активне й свідоме засвоєння знань, умінь і навичок неможливе без використання різноманітних розумових операцій (порівняння і зіставлення, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, аналогії), без з'ясування взаємозв'язків і взаємообумовленості у вивченому матеріалі, правильного формулювання думки при усному мовленні.

Способи реалізації принципу у процесі навчання:

• раціональний вибір змісту, методів, засобів навчання та форм організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів;

• максимальне включення учнів на уроці в різні види самостійної діяльності з володіння й застосування знань, умінь і навичок;

• формування в учнів умінь і навичок бачити проблему, осмислювати її суть розробляти гіпотези та знаходити раціональні шляхи її розв'язання;

• озброєння учнів навичками самостійного отримання інформації, обробки та її аналізу, використання у практичній діяльності;

• формування в учнів стійкої потреби в самоосвіті та оволодінні способами її здійснення.

15. Принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів у процесі навчання.

Індивідуальний підхід до учнів у процесі навчання вимагає створення умов для активної та організованої роботи всіх учнів, у той же час для індивідуального підходу до кожного з них з метою забезпечення успішного навчання й розвитку їх потенційних можливостей.

Способи реалізації принципу врахування індивідуальних особливостей учнів у навчанні:

• знання й урахування у процесі навчання психофізіологічних вікових та індивідуальних особливостей учнів;

• диференційований відбір змісту, методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів;

• стимулювання самостійної індивідуальної навчально-пізнавальної діяльності учнів;

• здійснення професійної орієнтації учнів на уроці з урахуванням їх інтересів, нахилів, здібностей;

16. Характеристика основних етапів засвоєння

Етапи процесу навчання:

-сприймання

-осмислення

-узагальнення

-закріплення

-застосування на практиці

-аналіз та самоаналіз

17. Зміст освіти в загальноосвітній середній школі, його інваріантна та варіантна складові. Навчальний план, навчальні програми, підручники, посібники. Пріоритетні напрями реформування змісту освіти

Зміст освіти – узагальнена система знань про природу, суч. виробн., сусп., культуру і мистецтво, а також – система узагальнених знань, умінь та навичок.

В Україні існує єдиний для всієї країни державний стандарт загальної середньої освіти. Тобто визначається набір навчальних предметів, які викладаються у загальноосвітніх навчальних закладах, вимоги до знань учнів, кількість годин, яка відводиться на засвоєння знань з різних предметів, розподіл цих годин за різними роками навчання. Однак даний стандарт не є цілком однорідний і містить в своєму складі дві частини: інваріантну (незмінну), та варіантну (змінну).

Інваріантна частина –– це перелік навчальних предметів та кількості годин для них, вивчення яких є обов’язковими для всіх навчальних закладів.

Варіантна частина –– кількість годин, які відводяться на навчальні предмети та курси, вивчення яких відбувається за вибором місцевих органів управління та безпосередньо навчальних закладів . Нині це співвідношення становить в рамках 75% –– інваріантна складова та 15% –– варіантна складова.

Навчальний план – документ, який визначає склад навч. предметів, розпор. по рокам з вказ. Кількості годин на тиждень на предмет.

Базовий навчальний план – розроблює мін. Освіти

Типовий навч. план – на основі базового.

Навчальна програма — держ. документ, що визначає зміст і обсяг знань, умінь і навичок з кожного навчального предмета, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.

Підручник — книга, що містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни відповідно до мети навчання, визначеної програмою і вимогами дидактики.

Навчальний посібник — книга, матеріал якої розширює межі підручника, містить додаткові, найновіші та довідкові відомості.

Реорганізація змісту освіти у руслі сучасних освітніх реформ:

1. Українознавча спрямованість.

2. Осучасненість змісту освіти.

3. Підвищена увага до вивчення математики.

5. Поглиблене вивчення іноземних мов.

6. Підвищення уваги до екологічної освіти.

7. Включення у зміст освіти міждисциплінарних предметів і тем.

8. Поглиблене вивчення економічних та технічних дисциплін, інформаційних технологій.