32. Домашня самостійна робота школярів

Домашня робота — самостійне виконання учнями навчальних завдань після уроків. Домашні завдання — це не лише виучування поясненого на уроці, виконання вправ, розв'язання задач тощо. Вони передбачають і самостійне вивчення нового матеріалу, особливо в середніх і старших класах. Для того, щоб домашня навчальна робота була ефективною, учні повинні бути уважними і спостережливими, вміти запам'ятовувати, користуватися мисленнєвими операціями, цінувати і розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, почуте (тези, конспект, реферат, анотацію, рецензію та ін.), писати твори, виготовляти наочні посібники та ін.

види домашньої навчальної роботи: робота з текстом підручника, виконання письмових і графічних робіт , виконання усних вправ (, самостійна практична робота, виконання різноманітних вправ і розв'язання задач; читання статей, заучування напам'ять правил, цитат, віршів.

Домашні завдання мають бути чітко сплановані, своєчасно повідомлені на уроці.

33. Педагогічні вимоги до контролю знань, умінь та навичок

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів – невід’ємна складова частина навчального процесу. У широкому розумінні термін „контроль” означає виявлення, вимірювання та фіксацію результатів у вигляді оцінного балу. Звідси, основними компонентами контролю є перевірка – виявлення знань і умінь, оцінка – вимірювання знань, умінь і навичок, встановлення їх рівня і облік – фіксація результатів оцінювання у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику, табелі, відомостях тощо.

Мета контролю – забезпечення ефективності навчання. Об'єктами контролю у процесі навчання є знання учнями основних понять, правил, принципів і т. д., уміння учнів оперувати знаннями, навчальні навички, діяльність учнів, уміння працювати самостійно, сформований в учнів комплекс компетенцій.

Основними принципами контролю є:

– об'єктивність – оцінювання за встановленими критеріями;

– регулярність – контроль на всіх етапах навчання;

– індивідуальний характер – контроль за роботою кожного, недопущення групової оцінки;

– гласність – повідомлення учневі результатів перевірки його роботи, мотивація оцінки;

– всебічність – контроль за усіма темами і розділами програми;

– різноманітність форм контролю.

34. Види, методи та форми контролю й оцінювання

види контролю:

— попередній. перед вивченням нового матеріалу для з'ясування якості опорних знань

— поточний. Здійснюють у процесі вивчення нового матеріалу

— періодичний (тематичний). Покликаний після вивчення розділів навчальної програми

— підсумковий. Є обліком успішності учнів наприкінці навчальної чверті;

— заключний. Здійснюють наприкінці навчального року з метою обліку успішності кожного учня за рік. Важливим видом контролю є екзамени (перевідні та випускні).

Методи контролю – це способи діагностичної діяльності, які дозволяють здійснювати зворотний зв'язок у процесі навчання з метою отримання даних про успішність навчання, ефективність навчального процесу.

Сучасна дидактика виділяє наступні методи контролю: методи усного контролю –бесіда, Залік і усний екзамен, методи письмового контролю (контрольна робота, твір, диктант, реферат), методи практичного контролю, дидактичні тести, спостереження. Дидактичний тест (тест досягнень) – це набір стандартизованих завдань з визначеного матеріалу, який встановлює ступінь засвоєння його учнями.