3. Доходи від операцій з капіталом:

- доходи від продажу нерухомості, землі та державних резервів.

8. Бюджетна система України

Бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права;

Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

За новим БК місцевими бюджетами є бюджет АРК, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Новий БК: бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах) та їх об’єднань.

В унітарних державах діє двох рівнева бюджетна система

- державний;

- місцевий

В федеративних державах, як правило трьохрівнева, а іноді і чотирьох:

-федеративний бюджет

- бюджети членів федерації

- місцеві бюджети

- бюджети земель

Принципи побудови БС:

1-принцип єдності означає, що всі бюджети, які створюються у даній країні являють собою одне ціле. Цей принцип забезпечується : - затвердженням на кожному рівні сукупного бюджету; - єдиною системою доходів і видатків; - управління бюджетом з єдиного центру.

2- принцип автономності:- затвердження і виконання кожного бюджету окремо; - чітке розмежування доходів і видатків між бюджетами; - необмежені права місцевих органів влади та управління в затвердженні і виконанні власних бюджетів.

Принципи БС Укр:

1) принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;

4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та втрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

5) принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

6) принцип ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням (далі - гарантовані послуги), при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;

9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

10) принцип публічності та прозорості - інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих

№9. Класифікація видатків бюджету

Бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування

доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу

відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів

Бюджетна класифікація використовується для складання і

виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх

виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів

державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів

місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів,

проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних,

функціональних та економічних категорій видатків, кредитування,

фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і

міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетна

класифікація є обов'язковою для застосування всіма учасниками

бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.

Видатки та кредитування бюджету класифікуються за:

1) бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та

кредитування бюджету);

2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча

класифікація видатків та кредитування бюджету);

3) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та

кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та

кредитування бюджету).

2. Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету

використовується у разі застосування програмно-цільового методу у

бюджетному процесі. Програмна класифікація видатків та

кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується

Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) за

пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів

під час складання проекту закону про Державний бюджет України

(проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах.

3. Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету

містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів для

систематизації видатків та кредитування бюджету за ознакою

головного розпорядника бюджетних коштів.

На основі відомчої класифікації видатків та кредитування

бюджету Державна казначейська служба України складає та веде

єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів

бюджетних коштів.

4. Функціональна класифікація видатків та кредитування

бюджету має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких систематизуються видатки та кредитування

бюджету, пов'язані з виконанням функцій держави, Автономної

Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

2) підрозділи та групи, в яких кокретизуються видатки та

кредитування бюджету на виконання функцій держави, Автономної

Республіки Крим чи місцевого самоврядування.

5. Видатки бюджету класифікуються за економічною

характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні

(економічна класифікація видатків бюджету).

За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету

поділяються на поточні та капітальні.

№10. Бюджетний дефіцит та джерела його покриття

Бюдже́тний дефіци́т — перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною. Є однією з основних причин інфляції, спричиняється економічною нестабільністю, скороченням надходжень до бюджету, зростанням видатків з бюджету. Покриття бюджетного дефіциту може здійснюватися шляхом отримання державних позик та емісією грошей. Дефіцит бюджету - це сума, на яку рівень видатків бюджету перевищує рівень надходжень.

Причиною бюджетного дефіциту є потреба держави витрачати коштів більше, ніж це дозволяють фінансові можливості.

Уник­нути дефіциту теоретично досить просто — скоротити видатки або збільшити податки. Однак на практиці, як правило, це зроби­ти досить важко, а іноді й неможливо.

Основні причини виникнення бюджетного дефіциту:

1.Надзвичайні події ( війни, епідемії, стихійні лиха та інше), які потребують використання великого обсягу грошових коштів за умов нестачі звичайних резервів.

2. Необхідність здійснення великих державних вкладень у розвиток економіки з метою її структурної перебудови, що у майбутньому дасть можливість забезпечити приріст ВВП, зміцнення економічної могутності держави, підвищення матеріального та культурного рівня життя народу. Це явище відображає не кризу в економічному житті суспільства, а державне регулювання економіки спрямоване на забезпечення прогресивних зрушень в економіці.

3. Кризові явища в економіці.

4.Неефективністю фінансів.

5.Недосконалісь фінансового законодавства.

У світовій практиці використовують 2 основних методи покриття БД.

1. беземісійний

2. емісійний

Граничний розмір державного боргу не повинен перевищувати 60% фактичного річного обсягу ВВП. У разі перевищення зазначеної межі уряд має вжити негайних заходів до приведення цієї величини у відповідність з необхідною нормативною. Профіцит бюджету - це перевищення доходів бюджету над його видатками. Законодавством передбачено, що профіцит затверджується з метою погашення основної суми боргу.

Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запозичення, внутрішні запозичення органів влади Автономної Республіки Крим, внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування, а також вільний залишок бюджетних коштів із дотриманням умов, визначених цим Кодексом.

Кабінет Міністрів України може брати позики в межах, визначених законом про Державний бюджет України. Запозичення не використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточних видатків держави, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги.

Міністр фінансів України з урахуванням вимог частини другої цієї статті з метою економії коштів та ефективності їх використання має право вибрати кредитора, вид позики і валюту запозичення.

Витрати на погашення зобов'язань із боргу здійснюються відповідно до кредитних угод, а також нормативно-правових актів, за якими виникають державні боргові зобов'язання та боргові зобов'язання Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, незалежно від обсягу коштів, передбачених на цю мету в законі про Державний бюджет України або рішенні про місцевий бюджет.

11.Прямі та непрямі податки і їх роль у формуванні доходів місцевих бюджетів. переваги та недоліки прямого та непрямого оподаткування.

Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і їх розмір залежить від масштабів оподаткування, такий принцип оподаткування більшістю економістів вважається найсправедливішим. Застосування податків, а зокрема прямих є одним з економічних методів керування і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних інтересів із комерційними інтересами підприємців і підприємств, незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності й організаційно-правової форми підприємства. За допомогою податків визначаються взаємовідносини підприємців, підприємств усіх форм власності з державними і місцевими бюджетами, із банками, а також із вищестоящими організаціями. За допомогою податків регулюється зовнішньоекономічна діяльність, включаючи приплив іноземних інвестицій, формується госпрозрахунковий прибуток і прибуток підприємства. За допомогою податків держава одержує у своє розпорядження ресурси, необхідні для виконання своїх суспільних функцій. За рахунок податків фінансуються також витрати по соціальному забезпеченню, що змінюють розподіл доходів. Система оподаткування визначає кінцевий розподіл доходів в суспільстві.

Прямий податок-це обов'язковий платіж, котрий стягується державою безпосередньо з доходів і майна фізичних та юридичних осіб

Переваги прямого оподаткування:

• дають змогу встановити пряму залежність між доходами платника і його платежами в бюджет,

• пряме оподаткування є важливим фінансовим інструментом регулювання економічних процесів (інвестицій, нагромадження капіталу, сукупного попиту, ділової активності),

• соціальні переваги – пряме оподаткування сприяє розподілу податкового тиску таким чином, що більші податкові витрати припадають на тих членів суспільства, які мають більші доходи.

недоліки:

• організаційного хар-ру – пряма форма оподаткування потребує складного механізму їх стягнення і обліку,

• бюджетного хар-ру – полягає у тому, що прямі податки не можуть забезпечити стабільні надходження до бюджету,

• контрольного характеру – складний механізм стягнення податку потребує розширення податкового апарату і розробки сучасних методів обліку і контролю.

Непрямые(косвенные)-определяются размером потребления и не зависят от дохода или имущества плательщика,выступают в виде надбавки в цене товара.Плательщик-конечный потребитель товара.Непрямые налоги играют важную роль в формировании доходов Госбюджета.Поступления от них в Госбюджет превышает 45% его доходов.В Украине взымаются такие виды непрямых налогов:НДС,акцизный и таможенный сборы. Налог на прибовочную стоимость-часть вновь созданной стоимости,которая взымается с покупателей в виде цен на товары и услуги,которые продаются(предоставляются)на каждом этапе их производства и продажи.НДС-налог,который взымается с покупателей в виде надбавки к цене на товары,работы,услуги,которые им предоставляются,а уплачивается в бюджет продавцами этих товаров,работ,услуг.Плательщики – все юр.и физ.лица,которые совершают от своего имени производственную или другую предпринимательскую деят-ть на территории Укр. независимо от форм собственности.Акцизный сбор-непрямой налог,на отдельные товары,определенный законом как подакцизные,кот.включается в цену товаров(транспорт,алкоголь,табак,бензин). Таможенная пошлина-непрямой налог взымаемый с товаров,кот.перемещаются через таможенную границу,т.е.кот.включаются в цену товаров и уплачивается за счет конечного потребителя.Размеры ставок и виды таможенной пошлины в Украине устанавливаются в соответствии с единым таможенным тарифом.

Преимущество косвенного налогообложения:

-организационные-для косвенных налогов характерна простота уплаты и регулярность поступления в бюджет;контроль поступления косвенных налогов не требует расширения налогового аппарата.

-бюджетные-за счет роста населения и его благосост.Более выгодны для стран прогрессир.в экон.отношении

-полицейские-налоги воздействуют на совокупное потребление,путем удорожания 1 или др.продукта

-политические-прямые налоги с позиции обывателя выплачиваются гос-ву даром,косвенные завуалированы в цене тов.и если плательщик и осознает,что цена увеличена налогов он всеравно получает взамен необходимый товар

-экономические-для конечного потребителя косвенные налоги удобны тем,что определяются размером потребл.оплаты во времени,близости к месту внесения,отсутствие принудительного характера.

Недостатки:

-обременение для многосемейных

-политические-право взымания не оспаривается

-социально-экономические-косвенные налоги отдельные лица уплачивают непропорционально своим капиталам и доходам чрезмерно обременяя низкооплачиваемые слои населения

-предпринимательские-косвенные налоги в условиях развитых рыночн.отношений ограничивают размер прибыли предпринимательству.т.к.в условиях конкуренции не всегда возможно повышение цены на тов.косв.налогов.