
- •2.Функции бюджета
- •3.Роль бюджета в соц-эк жизни общества
- •2. Неподаткові надходження:
- •3. Доходи від операцій з капіталом:
- •3. Доходи від операцій з капіталом:
- •8. Бюджетна система України
- •12. Витрати на соціальне забезпечення в Україні (територіальні центри)
- •13. Основні показники планування витрат на утримання закладів охорони здоров'я
- •Планирование фонда з.П. Медработников
- •14. Показники зведеного бюджету
- •15. Основні показники планування витрат на утримання середньоосвітніх шкіл
- •Планирование фонда з.П. Учреждений образования
- •16. Види кошторисів бюджетних установ
- •17. Фонди соціальної допомоги на дому
- •18. Нормування витрат бюджетних установ індивідуальні комбіновані
- •19. .Нормування витрат бюджетних установ натуральні грошові
- •21.Нормування видатків бюджетних установ (розрахункові, обов’язкові та укрупнені)
- •20. Складові частини кошторису
- •22. Кошторисне фінансування бюджетних установ
- •23. Трансферти, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам та їх види.
- •24. Резервний фонд бюджету
2. Неподаткові надходження:
-доходи від власності і підприємницької діяльності;
- адміністративні збори і платежі;
- доходи від не господарської діяльності;
- інші неподаткові надходження.
3. Доходи від операцій з капіталом:
- доходи від продажу нерухомості, землі та державних резервів.
4. Трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.
До доходів загального фонду Державного бюджету України
належать:
-податок на прибуток підприємств
-50 відсотків збору за спеціальне використання лісових
ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок
головного користування;
-50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім
збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого
значення);
-50 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що
сплачується (перераховується) на території міста Києва;
-акцизний податок з ввезених на митну територію України
підакцизних товарів (продукції) (крім акцизного податку, що
зараховується до спеціального фонду згідно із законом про
Державний бюджет України);
-плата за ліцензії на певні види господарської діяльності
(крім плати за ліцензії, визначеної у частині першій статті 64 та
у частинах першій і другій статті 66 цього Кодексу);
10) ввізне мито (крім мита, що зараховується до спеціального
фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
11) вивізне мито;
12) кошти, отримані за вчинення консульських дій на території
України, а також кошти, отримані за вчинення консульських дій за
межами України (крім частини коштів, що зараховуються до
спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет
України);
№6. Нормування витрат бюджетних установ
Бюджетное планирование осуществляется на основе норм.
При планировании операционных расходов бюджетных учреждений применяется нормативный метод.
Нормирование расходов бюджетных учреждений – это метод определения расходов на содержание бюджетных учреждений посредством установления измерителей.
Бюджетные расходы нормируются исходя из двух показателей:
– сети и обслуживаемых ею контингентов, т.е. оперативно-производственных показателей деятельности бюджетных учреждений (количество школ, классов, число учащихся в них; количество больниц и больничных коек);
– норм расходов на расчетную единицу или по элементам затрат (на класс в школе, койку в больнице, на ребенка в дошкольных учреждениях).
Сеть учреждений в каждой отрасли хозяйства и обслуживаемые ее контингенты устанавливаются планом экономического и социального развития, а контингенты для каждого учреждения утверждают министерства или отделы исполкомов.
Уровень сметного планирования, финансирования и исполнения смет во многом обусловлен качеством норм и нормирования. Бюджетные нормы должны быть дифференцированы применительно к экономическим, техническим, географическим, национальным и социальным условиям деятельности учреждения. Это требования к нормам.
Вместе с тем, они должны обеспечивать равные финансовые возможности для учреждений, функционирующих в сравнительно одинаковых условиях, денежные нормы должны быть взаимоувязаны с натуральными и другими нормами, на основе которых они разрабатываются. При разработке норм необходимо учитывать все достижения НТП, а также требования, которые предусмотрены законами Украины. Нормы должны стимулировать рациональное и экономное расходование средств.
Нормы бывают:
1. Материальные – отражают затраты материальных ресурсов в количественном выражении на единицу измерения расходов. Напр., кол-во продуктов питания на одного больного, кол-во электроэнергии для освещения 1 м2 площади помещения, кол-во дров или угля на 1 печь или на 1 м3 здания. В одних случаях норма первоначально рассчитывается на сутки, а затем на год, в других случаях во внимание принимается сезонность расходов (отопительный сезон, осветительный), в связи с чем необходимо определить длительность сезона. Материальная норма определяет экономический эффект затрат и качественные показатели удовлетворения потребностей трудящихся. Поэтому каждая норма и все ее элементы должны быть разработаны на основе научно-технических данных, заключений заинтересованных учреждений о результатах применения норм и систематического изучения структуры и размеров расходов учреждений по отчетным данным.
2. Денежная норма – стоимостное выражение материальной нормы. Денежная норма может быть финансовой и бюджетной.
Если бюджет служит единственным источником финансирования, то финансовая норма является одновременно и бюджетной. Если же имеются другие источники финансировании, финансовая норма подразделяется на 2 части: одна часть используется для расчета расходов, финансируемых из бюджета, другая – для планирования расходов из внебюджетных источников. Напр., часть расходов на содержание детей в детских садах и яслях покрывается за счет средств родителей. Денежная норма должна быть увязана с натуральной нормой, на основе которой она составляется.
Применяются также индивидуальные, комбинированные нормы расходов и укрупненные измерители.
По индивидуальным нормам составляются сметы отдельных бюджетных учреждений и организация, но для сводного планирования, осуществляемого плановыми, финансовыми и другими отраслевыми органами, применение индивидуальных норм затруднительно в связи с их многочисленностью и разнообразием. Поэтому для сводных плановых расчетов применяются комбинированные (сложные) нормы и укрупненные измерители.
Комбинированные нормы объединяют группу индивидуальных норм, пересчитанных на расчетную единицу, характеризующую производственную деятельность учреждения данного типа. Напр., при определении расходов на содержание школы – это класс, на содержание больницы – койка.
Использование комбинированных норм и укрупненных измерителей дает возможность финансовым органам быстрее производить плановые расчеты и проверять соблюдение органами и учреждениями требования о повышении качественного удовлетворения потребностей населения.
Особый вид измерителей составляют укрупненные нормы. Они составляются не на одну расчетную единицу, а в целом на все учреждение и отражают полную сумму затрат на его содержание в течение года. Такие нормы используются при планировании расходов на содержание массовых учреждений (сельсоветы, библиотеки, фельдшерско-акушерские пункты), в которых, как правило, работает одинаковое количество сотрудников.
На ряду с укрупненными нормами, утвержденными вышестоящей организацией, каждый финансовый орган разрабатывает индивидуальные нормы расходов соответствующего бюджета.
Так же нормы делят на обязательные и расчетные.
Обязательные нормы устанавливаются правительством и не меняются (ставки з/пл, штат учреждения, нормы расходов на питание в больницах и детских учреждениях).
Расчетные нормы – средние затраты, приходящиеся на расчетную единицу с учетом конкретных условий труда. Они не должны применяться автоматически. При планировании бюджетов по районам финансовые органы должны дифференцировать их с учетом местных условий, а учреждениям при составлении смет может быть предоставлено право уточнять индивидуальные нормы применительно к специфике их работы.
№7. Класифікація доходів бюджету
Бюджетна класифікація - єдине систематизоване згрупування
доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу
відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів
Бюджетна класифікація використовується для складання і
виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх
виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів
державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів
місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів,
проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних,
функціональних та економічних категорій видатків, кредитування,
фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і
міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетна
класифікація є обов'язковою для застосування всіма учасниками
бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.
Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:
1) податкові надходження;
2) неподаткові надходження;
3) доходи від операцій з капіталом;
4) трансферти.
-Податковими надходженнями визнаються встановлені законами
України про оподаткування загальнодержавні податки і збори
(обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові
платежі).
-Неподатковими надходженнями визнаються:
1) доходи від власності та підприємницької діяльності;
2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної
господарської діяльності;
3) інші неподаткові надходження.
- Трансферти - кошти, одержані від інших органів державної
влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого
самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на
безоплатній та безповоротній основі.