№1.Державний бюджет, його роль та значення

Бюджет появляется с возникновением государства в результате длительного исторического процесса развития общества. Объективная необходимость бюджета обусловлена деятельностью государства, необходимостью перераспределения ВВП между сферами деятельности территориями в связи с неравномерным их развитием, а также между отдельными слоями населения для обеспечения наиболее уязвимых его категорий финансовыми ресурсами.

Толкования бюджета:

В материальном понимании: централизованный в масштабах государства или админ-терр единицы денежный фонд, который находится в распоряжении государственных органов власти.

Как эк категория: совокупность эк отношений связанных с формированием, распределением, исполнением централизованного фонда ден ср-в с целью выполнения функций гос-ва.

В правовом смысле: основной фин план гос-ва, утвержденный соответствующим органом гос власти.

Сущность госбюджета проявляется в общественных отношениях, связанных с концентрацией денежных средств в бюджете и их исполнением. Бюджетные отношения возникают между гос-ом и его субъектами при образовании централизованного фонда с помощью налогов, пошлин, а также при использовании этих средств. Через эк отношения ежегодно мобилизуется в ГБ значительная часть накоплений предприятий, часть доходов населения.

Понятие ГБ имеет еще и правовой аспект. Такой фин план закрепляет юр права и обязанности участников бюджетных отношений, имеет силу закона. Фин план призван отразить согласованность материально-вещественных ден-фин пропорций денежного производства. Его главное назначение - с помощью ден ср-в создать условия для эффективного развития экономики, усиления обороноспособности, решение общественных задач. ГБ служит основным инструментом централизации и распределения валового общественного продукта.

2.Функции бюджета

Сущность бюджета проявляется в 2 функциях: распределительной и контрольной.

С помощью распределительной достигаются межотраслевое и межрегиональное распределение фин ресурсов гос-ва и их распределение между производственной и непроизводственной сферой общества. Особенности межотраслевого распределения состоят в том, что платежи в бюджет осуществляют субъекты хозяйствования всех отраслей, а из бюджета средства направляются только в приоритетные отрасли.

Межрегиональное распределение осуществляется на основе закрепления за определенным органом власти поступлений в бюджет.

Распределение финансовых ресурсов между производственной и непроизводственной сферами обусловлено тем, что часть финансовых ресурсов направляется на финансирование нематериальной сферы.

3.Роль бюджета в соц-эк жизни общества

Роль бюджета: с его помощью концентрируются фин ресурсы, которые используются для выполнения гос функций.

Бюджет – важное средство решения задач, предусмотренных эк политикой государства. Бюджет как категория тесно связан со всей сферой тов-ден отношений.

Движение денег и товаров, формирование и использование финансовых ресурсов, ценообразование, формирование фондов потребления и накопления – всё это экономически отношения, отображаемые в бюджете.

Поскольку бюджет тесно связан со всей сферой товарно-денежных отношений, он занимает в этой сфере особое место. Он выступает важным средством влияния на соц-эк развитие общества. Бюджет выражает эк потенциал страны. В бюджете отображаются результаты управления экономикой государством (взаимосвязанная система админ и эк методов целенаправленного влияния на воспроизводство), движение ВВП. Бюджет финансирует отрасли экономики, соц-культ сферу, науку, армию, правопорядок.

№2.Трансферти, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам та їх види

Міжбюджетні трансферти, згідно з БК, поділяють на 4 види:

• дотації вирівнювання

• субвенції

• кошти, які передаються до ДБ та МБ з інших МБ;

• інші дотації.

Дотація вирівнювання розглядається як міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує. Дотації вирівнювання не мають цільового призначення, видаються на покриття різниці між видатками та доходами бюджетів та на цілі, передбачені бюджетом.

Субвенція – це міжбюджетний трансферт для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Вони можуть надаватися як Державним, так і місцевими бюджетами.

Різниця між ними полягає в наявності чи відсутності мети використання коштів. В разі дотація мета відсутня, при наданні субвенції чітко визначено мету використання коштів. У разі нецільового викор-ня субвенція підлягає повернення.

Передача коштів до ДБ України та МБ. Так, у випадках коли прогнозні показники доходів бюджету (АРК), обласних і районних бюджетів, міських (міст Києва і Севастополя, міст республіканського значення АРК і міст обласного значення) бюджетів перевищують розрахунковий обсяг видатків відповідного бюджету (обчислений із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів), для такого бюджету встановлюється обсяг коштів, що підлягає передачі до ДержБ України.

Четвертий вид міжбюджетних трансфертів – це інші дотації, які надаються з державного бюджету місцем бюджетам.

Роль міжбюджетних трансфертів полягає в тому, що кодекс передбачає цілу низку трансфертних програм, що мають на меті задоволення різних фіскальних потреб, а не лише потребу у вирівнюванні. Дана трансфертна система включає окремі трансфертні програми, що слугують кожна своїй цілі.

Трансферты - это средства, полученные от других органов государственной власти, органов власти Автономной Республики Крым, органов местного самоуправления, других государств или международных организаций на безвозмездной и безвозвратной основе.

Межбюджетные трансферты подразделяют на:

дотации выравнивания; субвенции; средства, которые передаются в госбюджет Украины и местные бюджеты из других местных бюджетов; дополнительные дотации.

В Государственном бюджете Украины могут предусматриваться следующие межбюджетные трансферты местным бюджетам:

1) дотация выравнивания бюджету Автономной Республики Крым, областным бюджетам, бюджетам городов Киева и Севастополя, районным бюджетам и бюджетам городов республиканского Автономной Республики Крым и городов областного значения;

2) субвенция на осуществление программ социальной защиты;

3) субвенция на компенсацию потерь доходов бюджетов местного самоуправления на выполнение собственных полномочий вследствие предоставления льгот, установленных государством;

4) субвенция на выполнение инвестиционных проектов;

5) другие субвенции.

В Государственном бюджете Украины утверждается объем дотации выравнивания и субвенций отдельно для бюджета Автономной Республики Крым, каждого из областных бюджетов, бюджетов городов Киева и Севастополя, городов республиканского Автономной Республики Крым, городов областного значения и районных бюджетов, а также средств, передаваемых в Государственный бюджет Украины из местных бюджетов, если имеются основания для предоставления и получения соответствующих межбюджетных трансфертов.

Дотация не имеет целевого назначения, выдается на покрытие разницы между доходами и расходами местного бюджета и используется органами местной власти на покрытие недостающих сумм расходов по своему усмотрению в соответствии с целями, запланированными в бюджете.

Субвенции – межбюджетные трансферты для использования на определенную цель в порядке, определенном органом, который принял решение о предоставлении субвенции.

№3.Кошторисний порядок фінансування. Кошторис бюджетної установи і основні його розділи

Расходы на содержание учреждений и организаций непроизводственной сферы финансируются в основном из бюджета. Такие учреждения в отличие от промышленных своих доходов не имеют или получают их в незначительных суммах и называются бюджетными. Как правило, все расходы данных учреждений определяются на основании сметы, поэтому порядок планирования и финансирования этих расходов называется сметным.

Смета расходов бюджетного учреждения – это основной плановый документ, который предоставляет полномочия бюджетному учреждению в виде получения доходов и осуществления расходов, определяет общий объем и направление средств для выполнения бюджетным учреждением своих функций и достижение целей, определенных на год в соответствии с бюджетными назначениями.

Смета расходов бюджетных учреждений должна быть увязана с планом экономического и социального развития данной административно-территориальной единицы

Утвержденная смета является планом финансирования учреждения непроизводственной сферы и основанием для расходования выделенных бюджетных средств.

При составлении и исполнении смет расходов необходимо руководствоваться следующими принципами:

1. Бюджетные ассигнования носят строго целевой характер – финансирование осуществляется в точном соответствии с целевым назначением расходов, все затраты бюджетных учреждений группируются в соответствии с принципами бюджетной классификации, которая определяет целевую направленность ассигнований по каждой смете.

2. Выдача средств осуществляется в меру выполнения бюджетными учреждениями и организациями производственных показателей с учетом использования ранее отпущенных средств. Не допускаются расходы, не предусмотренные сметой или превышающие сметные ассигнования, а также скрытое увеличение расходов за счет каких-либо других источников или уменьшение объема работ. Несвоевременный ввод в действие объектов, не выполнение плана по основным показателям их деятельности ведут к уменьшению плана финансирования. Незаконные и излишние ассигнования исключаются из смет расходов.

3. Обоснованность планирования затрат и эффективность использования бюджетных средств. При составлении смет строго соблюдаются постановления правительства и нормативные акты, регламентирующие отдельные виды затрат.

В сметах отражаются расходы только на текущее содержание бюджетных учреждений, приобретение оборудования, инвентаря и на капитальный ремонт. Капвложения предусматриваются планом экономического и социального развития, финансируются по особым сметам, утверждаются в плановом порядке.

В сметах отображаются расходы на :

• з/пл с начислениями;

• канцелярские и хозяйственные расходы;

• учебные расходы;

• расходы на производственную практику учащихся;

• расходы на на научно-исследовательские работы и приобретение книг для библиотек;

• на питание;

• приобретение оборудование и инвентаря;

• капитальный ремонт зданий и сооружений.

Смета – это финансовый план бюджетного учреждения. Она состоит из двух разделов:

1) общий фонд, который включает объем поступлений из общего фонда бюджета и распределение расходов по полной экономической классификации на выполнение бюджетным учреждением основных функций;

2) - спеціальний фонд, що містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення та на реалізацію пріоритетних заходів, зумовлених виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Єдиний кошторис доходів і видатків установи складається з розділів: бюджетні асигнування; інші кошти та видатки за рахунок перевищення доходів над видатками спеціальних та інших позабюджетних коштів. Кожний з цих розділів кошторису поділяється на доходну та видаткову частини.

В доходной части сметы определяются плановые объемы поступлений, которые предусматриваются на покрытие расходов учреждения из общего и специального фонда.

Формирование доходной части специального фонда сметы осуществляется на основе расчетов доходов , которые складываются по каждому источнику доходов, которые планируются на следующий год. За основу этих расходов берутся следующие показатели:

1)объем предоставляемых тех или иных платных услуг (а также другие расчетные показатели: площадь помещений и стоимость оборудования, которые сдаются в аренду; количество мест в общежитиях; количество посещений музеев, выставок) и размер платы в расчете на единицу показателя, который должен быть установлен в соответствии с законодательством;

2)прогнозное поступление сборов, обязательных платежей в специальный фонд бюджета.

На основе указанных показателей определяется сумма доходов на планируемый год по каждому источнику их поступления с учетом конкретных условий работы учреждения. Во время планирования показателей, на основе которых определяются доходы планового периода, обязательно учитывается уровень их фактического выполнения за последний отчетный год, а также ожидаемое исполнение за период, который предшествует плановому.

Расходы специального фонда сметы за счет собственных поступлений планируются в такой последовательности:

на установленную цель;

на погашение задолженности учреждения;

на проведение мероприятий, связанных с выполнением основных функций, которые не обеспечены или частично обеспечены расходами общего фонда.

Єдиний кошторис доходів і видатків бюдж установи є основним документом,який визначає заг обсяг, цільове надходження, використання і щоквартальний розподіл коштів.

Формування єдиного кошторису здійснюється на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету. Під час формування лімітних довідок у підпорядкованих установах вище стоячої організації повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її виробничих показників, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності та намічених заходів щодо скорочення витрат.

Єдиний кошторис доходів і видатків складається усіма установами і затверджується керівником відповідної вищестоящої організації.

Одночасно з кошторисом на затвердження подається штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, які формуються за рахунок спец чи інших позабюджетних коштів.

Фінансування установ без затвердженого в установленому порядку кошторису забороняється.

№4.Місцеві бюджети – фінансова база місцевого самоврядування

Система місцевих бюджетів – сукупність самостійних місцевих бюджетів, які не включаються до складу державного бюджету і один до одного. В Україні сьогодні нараховується більше 12 тис. місцевих бюджетів. Місцевий бюджет може розглядатися в трьох аспектах:

-по-перше, це правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують легітимне право на розпорядження певними фондами грошових ресурсів;

-по-друге, це план (кошторис) видатків і доходів відповідного місцевого органу влади чи самоврядування;

- по-третє, це економічна категорія, оскільки бюджет є закономірним економічним атрибутом будь-якої самостійної територіальної одиниці, наділеної відповідним правовим статусом.

Ключову роль у становленні системи самостійних місцевих бюджетів відіграють їхні доходи та способи, на основі яких вони формуються.

З прийняттям Бюджетного кодексу доходи місцевих бюджетів поділені на:

- доходи, які враховуються при визначенні між бюджетних трансфертів (закріплені);

- доходи, які не враховуються при визначенні між бюджетних трансфертів (власні);

Власні доходи забезпечують принцип самостійності бюджетів усіх рівнів, включаючи і державний бюджет України.

Власні доходи – це доходи, що формуються на території, підвідомчій відповідному місцевому органу влади згідно з його рішеннями.

Частка власних доходів місцевих бюджетів в Україні є вкрай незначною, і, таким чином, принцип самостійності цих бюджетів залишається поки що декларованим.

До власних доходів належать:

1) фіксований податок;

2) податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності; 3) плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення; збір за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення; лісових ресурсів;

4) плата за землю, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування; 5) місцеві податки і збори;

6) фіксований сільськогосподарський податок; 7) частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань; 8) плата за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів; 9) штрафні санкції;

10) адміністративні штрафи; До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 1) надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів;

2) збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

3) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

4) кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

5) концесійні платежі щодо об'єктів комунальної власності; 6) 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; 7) власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок відповідного місцевого бюджету; 8) 70 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища;

9) цільові та добровільні внески підприємств, установ, організацій та громадян; 10) надходження до цільових фондів; 11) повернення кредитів;

12) інші надходження.

Закріплені доходи – це доходи, які закріплюються за певним бюджетом. Закріплені доходи також є основою самостійності місцевих бюджетів.

До закріплених доходів: 1) податок на доходи фізичних осіб;

2) 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів;

3) 50 відсотків збору за спеціальне використання води;

4) 50 відсотків плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення;

5) плата за використання інших природних ресурсів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

6) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати; 7) плата за державну; 8) реєстраційний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що справляється виконавчими органами відповідних місцевих рад;

9) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам. Основну частку доходів місцевих бюджетів поки що становлять так звані регульовані доходи.

Регульовані доходи – це доходи, що розподіляються між різними рівнями бюджетної системи. Регульовані доходи зараховуються до місцевих бюджетів за індивідуальними ставками та єдиними нормативами відрахувань.

№5. Доходи Державного бюджету України

Доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Доходи бюджету – це частина ресурсів держави, які необхідні для виконання нею своїх функцій. Вони виражають економічні відносини, що виникають в процесі формування фонду грошових коштів і надходжень у розпорядження органів державної влади і управління.

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами (згідно БКУ):

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) Трансферти.

Відповідно до розділу 1 бюджетної класифікації «Класифікація доходів бюджету», до податкових надходжень віднесені: податки на доходи, прибуток, збільшення ринкової вартості; податки на власність; збори за спеціальне використання природних ресурсів; внутрішні податки на товари та послуги; податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції; інші податки (місцеві, єдиний).

Тобто, податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).