2.5 Венеційська кам'яниця

Кам’яниця Венеційська, Массарівська кам’яниця — житловий будинок на площі Ринок, 14 у Львові.

Кам’яниця була збудована для консула Венеції у Львові Массарі А. у 1589 р. П. Римлянином за участю П. Щасливого. Оскільки тут уже стояв старий дім, то перебудова торкнулася тільки фасаду.

У 1600 реставрувався.

Будинок зазнав деяких перебудов. Найзначніша з них — у XIX ст., коли був надбудований четвертий поверх. Після надбудови четвертого поверху будинок втратив первісний вигляд, але рустований фасад зберіг риси стилю, наданого йому зодчими.

Реставрації проводилися у 1936, 1998.

Будинок цегляний, видовжений вглиб ділянки, чотириповерховий.

Над порталом вхідних дверей розміщений герб Венеції — крилатий лев з розкритою книгою, на якій написана дата «1600».

Облицьований каменем фасад носить ренесансовий характер, рустований, має оригінальні завершення у вигляді волют над віконними отворами.

Інтер’єр зберіг первісне тридільне планування, елементи декору і склепіння у приміщеннях першого поверху, портал в сінях.

2.6 Кам’яниця Шольц-Вольфовичів

Кам’яниця Шольц-Вольфовичів (Площа Ринок, 23) – пам’ятка 1570 року, збудована у стилі німецького ренесансу з унікальним скульптурним оздобленням.

Кам’яниця у середньовіччі належала одному з найбагатших купецьких родів Львова – Шольц-Вольфовичам. На фасаді будинку бачимо скульптурну постать Фортуни. Справді богиня удачі довго не покидала господарів цього дому, адже сам патріарх роду Вольф Шольц мав дванадцять синів і дванадцять дочок від однієї дружини Беати. Він залишив своїй родині величезний на той час спадок – 25 тисяч золотих червінців, не враховуючи будинків, земель, крамниць і товарів. Родина Шольц-Вольфовичів так розрослася за сто років, пише львівський хроніст, що здавалося, ніби всі інші родини у Львові вливалися в неї, як струмочки у море, і важко було знайти вже на початку XVII століття львівського міщанина, котрий не був би споріднений із цією родиною.

Будинок Шольц-Вольфовичів на рівні третього поверху оздоблений скульптурною композицією «Хрещення», яка зображає євангельську сцену з постатями Ісуса Христа та Івана Хрестителя. Родина Шольца походила з Сілезії, де широко була розповсюджена традиція декорувати будинки не лише біблійними персонажами, але й цілком реальними людьми, сучасниками епохи. Можливо ця традиція у поєднанні з досить демократичними традиціями епохи Ренесансу і вплинула на рішення власника замовити для оздоблення фасаду серію скульптурних портретів, які зображають представників різних прошарків тогочасного львівського суспільства. Можливо це навіть були друзі чи знайомі власника будинку – купці, шляхта чи міські радники. Тут ми маємо чудову нагоду подивитися на обличчя справжніх людей середньовічної епохи, яких дбайливо зберегли для нащадків. Скульптурний ряд фасаду кам’яниці гармонійно доповнюють образи чорта і блазня, які надають усій композиції гротескного відтінку.

3. Палац Потоцьких

Палац Потоцьких (пол. pałac Potockich we Lwowie) – пам’ятка архітектури у Львові, що знаходиться на вулиці Коперніка, 15.

Палац був збудований у 1880 році за проектом французького архітектора Людвіга де Верні за участі польського архітектора Юліана Цибульського на місці невеликої садиби, яка належала роду Потоцьких, а саме Марії з Сангушків та її чоловіку.

Будівля виконана в стилі французького класицизму, цегляна, обштукатурена, Н-подібна у плані, з розвинутим центральним ризалітом та боковими крилами. Триповерхова, з мансардами. Фасади декоровані фігурними обрамленнями вікон та рустикацією, ліпними консолями балконів та балюстрадами. Парадний вхід оформлений арочним портиком з ліпниною та іонічними колонами.

На першому поверсі розміщені парадні зали для прийому гостей, в оформленні яких широко використані ліпнина, позолота, різнокольоровий мармур, цінні породи дерева, розпис. З вулиці на подвір’я ведуть парадні монументальні ворота з двома флігелями, прикрашені картушем. Для прийомів у палаці Потоцьких були передбачені місця для під’їзду екіпажів, зали для зустрічей. Загальна площа палацу становить 3100 м2.

До 1879 року тут знаходився великий міський парк. Вже в кінці XIX – на початку XX сторіч навколо палацу Потоцьких збудували цілу низку багатоповерхових будинків, частина з яких виходила передніми фасадами на вулицю, а тильними частинами в сторону палацу. Тому вид на палац Потоцьких залишився відкритим лише з вулиці Коперніка.

З 1945 по 1972 рік, за радянської влади, палац бів переданий Інституту геології і геохімії горючих корисних копалин АН УРСР.

У 1972 році тут розмістився Палац урочистих подій (львівський міський РАГС). В 1973-1974 роках палац був на реставрації. У 1996 році поряд з будівлею було споруджено львівський Палац мистецтв. Через деякий час у 2000-х палац Потоцьких був переданий Львівській галереї мистецтв.