- •Терміни “конституційне право” і “державне право”. Співвідношення, зміст і практика їх застосуванння в різних країнах.
- •2. Виникнення та еволюція конституційного права зарубіжних країн
- •3. Предмет і метод вивчення конституційного права в зарубіжних країнах
- •4. Конституційно-правові норми і відносини в зарубіжних країнах.
- •Поняття та система джерел конституційного права у зарубіжних країнах
- •Конституційні звичаї (конституційні угоди або конвенційні норми) як джерело конституційного права у зарубіжних країнах
- •Поняття і предмет науки конституційного права
- •8. Основні напрями зарубіжної науки конституційного права в зарубіжних країнах
- •9. Конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна.
- •10. Поняття і сутність зарубіжних конституцій.
- •11. Класифікація зарубіжних конституцій.
- •12. Основні етапи конституційного розвитку зарубіжних країн
- •13. Особливості форми і структури конституції
- •14. Способи прийняття конституцій в зарубіжних країнах
- •15. Способи внесення змін до конституцій в зарубіжних країнах
- •16. Поняття та суть правового захисту конституцій в зарубіжних країнах.
- •17. Види органів конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •18. Види конституційного контролю в зарубіжних країнах.
- •20. Принципи конституційного статусу особи в зарубіжних країнах та їх юридичний зміст.
- •21. Громадянство. Способи його набуття в зарубіжних країнах.
- •22. Режим іноземних громадян і осіб без громадянства.
- •23. Інститут політичного притулку та екстрадиції (видачі) в зарубіжних країнах.
- •24. Конституційні права, свободи та обов'язки. Особливості їх регулювання в зарубіжних країнах.
- •25. Класифікація прав, свобод і обов'язків громадян.
- •26. Особисті права і свободи та їх загальна характеристика.
- •27. Політичні права, свободи та обов'язки в зарубіжних країнах: зміст і особливості їх конституційного регулювання.
- •28. Економічні, соціальні та культурні права: загальна характеристика.
- •29. Правовий механізм захисту прав і свобод громадян у зарубіжних країнах.
- •30. Поняття, суть і ознаки конституційного ладу в зарубіжних країнах.
- •31. Конституційно-правове регулювання механізму держави в зарубіжних країнах.
- •32. Політична система та її конституційно-правове регулювання в зарубіжних країнах.
- •33. Поняття демократичної держави та її конституційні характеристики в зарубіжних країнах.
- •34. Поняття, сутність і роль політичних партій у зарубіжних країнах.
- •35. Функції політичних партій.
- •36. Класифікація політичних партій.
- •37. Інституалізація політичних партій: методи і форми.
- •38. Багатопартійність у зарубіжних країнах. Партійні системи країн світу.
- •39. Механізм контролю за діяльністю політичних партій у зарубіжних країнах.
- •40. Комплексний конституційно-правовий інститут форми держави: поняття і загальна характеристика.
- •41. Поняття і класифікація форми правління.
- •42. Поняття, сутність і види монархій у зарубіжних країнах.
- •43. Парламентарна республіка та її характерні ознаки.
- •44. Президентська республіка, її ознаки.
- •45. Змішані (нетипові) форми правління: загальна характеристика.
- •46. Поняття політико-територіального устрою держави та його значення для соціального управління.
- •47. Конституційно-правові ознаки унітарної держави.
- •48. Федеративний устрій держави: поняття, ознаки, риси.
- •49. Поняття і види автономії в зарубіжних країнах.
- •50. Поняття державного режиму, його основні характеристики.
- •51. Класифікація державних режимів у країнах світу.
- •52. Конституційні засади народовладдя та їх закріплення в основних законах зарубіжних країн.
- •53. Конституційно-правовий інститут виборів: поняття, предмет і способи його регулювання в зарубіжних країнах
- •54. Принципи виборчого права та їх загальна характеристика.
- •55. Система джерел виборчого права.
- •56. Виборчий процес: зміст, основні стадії.
- •57. Контроль за дотриманням законоположень про виборчий процес у зарубіжних країнах.
- •58. Поняття та види виборчих систем.
- •59. Мажоритарна система відносної більшості та її характерні особливості.
- •61. Мажоритарна система кваліфікованої більшості.
- •62. Пропорційні виборчі системи та їх засади.
- •63. Змішані виборчі системи: загальна характеристика.
- •64. Референдум і плебісцит у зарубіжних країнах: поняття, види, конституційно-правове регулювання.
- •65. Правові наслідки проведення референдумів.
- •66. Інститут глави держави в зарубіжних країнах та його конституційне регулювання.
- •69. Президент: порядок обрання, відповідальність.
- •70. Конституційна регламентація компетенції глави держави в зарубіжних країнах.
- •71. Способи здійснення законодавчої влади. Конституційне закріплення законодавчої функції за парламентом.
- •72. Конституційне визначення парламенту.
- •73. Парламент і парламентаризм.
- •74. Сучасні теорії парламентаризму. Загальна характеристика.
- •75. Юридична структура зарубіжних парламентів.
- •76. Офіційні назви, що використовуються для позначення вищих представницьких органів у країнах світу.
- •77. Моделі конституційного статусу парламентів у залежності від форми правління.
- •78. Юридична природа і зміст депутатського мандата в зарубіжних країнах.
- •79. Організаційна структура парламентів зарубіжних країн.
- •80. Патати парламентів: порядок формування та їх внутрішня побудова.
- •81. Партійні фракції. Їх роль у діяльності парламентів.
- •82. Керівництво парламентів (палат): загальна характеристика.
- •83. Комітети (комісії) палат парламентів, їх роль і види в різних зарубіжних країнах.
- •84. Допоміжний апарат парламентів.
- •85. Порядок роботи зарубіжних парламентів.
- •86. Компетенція парламентів: загальна характеристика.
- •87. Законодавча компетенція і законодавчий процес: поняття, конституційно-правове регулювання.
- •88. Процедура пленарних засідань палат.
- •89. Поняття та зміст парламентського контролю, його конституційне регулювання.
- •90. Форми і методи парламентського контролю за діяльністю уряду.
- •91. Парламентське право поняття і зміст
- •92. Конституції зарубіжних країн про місце уряду в системі вищих органів держави.
- •93. Види урядів у зк
- •94. Порядок формування уряду в зарубіжних країнах: конституційні моделі.
- •95. Склад урядів у зарубіжних країнах.
- •96. Компетенція урядів у зарубіжних країнах.
- •97. Порядок діяльності уряду в зарубіжних країнах.
- •98. Взаємовідносини уряду і парламенту в країнах із різними формами правління.
- •99. Поняття і конституційні засади судової влади в зарубіжних країнах.
- •100. Структура судової влади в зарубіжних країнах.
- •101. Конституційно-правовий статус суддів.
- •102. Конституційні принципи правосуддя в зарубіжних країнах.
- •103.Органи, які обслуговують судову владу
- •104. Поняття місцевого управління і самоврядування.
- •105.Основні моделі організації публічної влади на місцях
- •106.Види органів самоврядування у зк
- •107. Порядок формування омс у зк
- •108.Форми контролю центральних органів за діяльність муніципальних органів
- •1.Терміни “конституційне право” і “державне право”. Співвідношення, зміст і практика їх застосуванння в різних країнах.
4. Конституційно-правові норми і відносини в зарубіжних країнах.
Важливим елементом структури конституційного права є його норми. Конституційно-правові норми – це встановлені чи санкціоновані правила, які визначають поведінку учасників конституційно-правових відносин. У порівнянні з нормами інших галузей вони відрізняються: а) своїм змістом, сферою регульованих суспільних відносин; б) джерелами, в яких вони містяться; в) установчим характером своїх приписів; г) особливостями внутрішньої структури.
Чи не найважливішою специфічною якістю конституційно-правових норм є те, що вони пов’язані з відносинами владарювання, тому у переважній більшості своїй є нормами загальнорегулюючого характеру. До таких у першу чергу належать норми-принципи; норми-поняття; норми-завдання.
Конституційно-правові норми різняться від норм інших галузей своєю внутрішньою структурою. Є норми, які мають тільки диспозицію: “Президент Республіки є регулятором державного ладу; є також норми, що складаються з гіпотези і диспозиції: “Якщо до дня виборів Президента Республіки не будуть утворені всі обласні ради, то у виборах беруть участь тільки члени обох палат”. В окремих випадках конституційно-правові норми набувають класичної форми тобто мають у своєму складі всі три елементи: гіпотезу, диспозицію і санкцію.
За призначенням у механізмі правового регулювання норми конституційного права поділяються на матеріальні та процесуальні. За функціональною спрямованістю конституційно-правові норми можна класифікувати як регулятивні й охоронні.
Суспільні відносини, врегульовані нормами конституційного права, стають за своєю формою конституційно-правовими відносинами.
За змістом конституційно-правові відносини можна поділити на чотири групи.
Відносини, які виникають при закріпленні та захисті засад суспільного і державного ладу, суспільного життя (відносини народовладдя та основні форми його здійснення, статус держави, суспільства, становище особи).
Відносини, які виникають при закріпленні та захисті конституційно-правового статусу людини та громадянина (рівноправність, громадянство, конституційні права і свободи громадян, механізм їх дії).
Відносини, які виникають при закріпленні та захисті форми держави (форма правління, форма державного устрою, державний (політичний) режим.
Відносини, які виникають при закріпленні та захисті організації та функціонування державної влади, а також місцевого самоврядування (механізм розподілу влад, статус органів державної влади і місцевого самоврядування).
Залежно від характеру взаємовідносин сторін у конституційно-правових відносинах їх можна поділити на такі, що мають загальний або конкретний характер. У конституційно-правових відносинах загального характеру немає конкретних суб’єктів, не визначені права й обов’язки сторін. Загальні конституційні правовідносини окреслюють контури державності, суспільного ладу, статусу особи. Їх можна охарактеризувати як рамкові правовідносини, у межах яких можливі суттєві відмінності фактичної поведінки.
Характерною особливістю конкретних конституційно-правових відносин є те, що їхні суб’єкти - сторони нерівноправні. У цих відносинах діє принцип владування підпорядкування. При цьому один і той же суб’єкт конституційного права у різних відносинах може мати як владу, так і бути стороною підпорядкованою. Так, внесення депутатом Державної Думи РФ до палати проекту закону тягне за собою виникнення між ними конституційно-правових відносин, а прибуття виборця на виборчу дільницю у день виборів породжує конституційно-правові відносини між ним і дільничною виборчою комісією.
Конституційно-правові відносини утворюють основу правового регулювання у сфері політико-державного владарювання у суспільстві. Саме на рівні правового регулювання норми конституційного права втілюються у суспільну практику.