21. Конвенція — (лат. Conventio — договір, угода) — різновид міжнародного договору.

Конкретні ознаки, за якими той чи інший договір слід називати конвенцією, виділити важко. Швидше можна вести мову про традиції називати договори певного типу чи змісту конвенціями.

Як правило, назву конвенції отримують багатосторонні угоди.

Серед двохсторонніх угод конвенціями як правило називають угоди з консульських, поштових, транспортних та інших питань. Важливо, що конвенція регулює весь комплекс питань, пов'язаних з відповідною темою.

Випромінювання електромагнітне, процес утворення вільного електромагнітного поля. (Термін «І.» застосовують також для позначення найвільнішого, тобто поля, що випромінює, електромагнітного, — див.(дивися) Максвелла рівняння,Електромагнітні хвилі .) Класична фізика розглядає І. як випускання електромагнітних хвиль прискорено рухомими електричними зарядами (зокрема, змінними струмами). Класична теорія пояснила дуже багато характерних меж процесів І., проте вона не змогла дати задовільного опису ряду явищ, особливо теплового випромінювання тіл і І. мікросистем (атомів і молекул). Такий опис виявився можливим лише в рамках квантової теорії І., що показала, що І. є народженням фотонів при зміні стану квантових систем (наприклад, атомів). Квантова теорія, більш глибоко проникнувши в природу І., одночасно вказала і кордони застосовності класичної теорії: остання часто є дуже хорошим наближенням при описі І., залишаючись, наприклад, теоретичною базою радіотехніки.

Теплопрові́дність — здатність речовини переносити теплову енергію, а також кількісна оцінка цієї здатності: фізична величина, що характеризує інтенсивність кондуктивного теплообміну в речовині, яка дорівнює відношенню густини теплового потоку до градієнта температури^[1].

Явище теплопровідності полягає в тому, що кінетична енергія атомів й молекул, яка визначає температуру тіла, передається атомам і молекулам у тих областях тіла, де температура нижча.

Теплопровідність не єдиний шлях, яким тепло передається від тіла з вищою температурою, до тіла з нижчою температурою. Така теплопередача може також відбуватися за рахунок теплового випромінювання і конвекції. Різниця між теплопровідністю й конвекцією в тому, що при конвекції тепло переноситься разом із речовиною, а при теплопровідності переносу речовини немає.

Механізми теплопровідності

Найбільшу теплопровідність мають речовини, в яких тепло переноситься вільними електронами, що зумовлено їхньою малою масою. Саме тому теплопровідність металів зазвичай висока. В нагрітій області речовини є більше електронів із високою енергією, вони легко мігрують в холодніші області, й втрачають там енергію, розсіюючись на коливаннях кристалічної ґратки. Діелектрики, наприклад, кераміка, мають меншу теплопровідність, що робить їх зручними для виготовлення посуду. В діелектриках, де немає вільних електронів, тепло передається повільнішими коливаннями атомів. Гази, наприклад, повітря, мають малу теплопровідність, зважаючи на невелику густину молекул і доволі нечасті зіткнення між ними. В газах тепло швидше переноситься через конвекцію.

З огляду на це, добрими теплоізолюючими властивостями характеризуються матеріали, в яких багато порожнин, заповнених повітрям: вовна, вата, пінопласт тощо.

22. У вченні про теплообміні розглядаються процеси поширення теплоти в твердих, рідких і газоподібних тілах. Ці процеси по своїй фізико-механічній природі досить різноманітні, відрізняються великою складністю і зазвичай розвиваються у вигляді цілого комплексу різнорідних явищ.

Перенесення теплоти може здійснюватися трьома способами: теплопровідністю, конвекцією та випромінюванням, або радіацією. Ці форми глибоко різні за своєю природою і характеризуються різними законами.

Процес переносу теплоти теплопровідністю відбувається між безпосередньо дотичними тілами або частками тіл з різною температурою. Вчення про теплопровідності однорідних і ізотропних тіл спирається на вельми міцний теоретичний фундамент. Воно засноване на простих кількісних законах і має у своєму розпорядженні добре розробленим математичним апаратом. Теплопровідність являє собою, згідно з поглядами сучасної фізики, молекулярний процес передачі теплоти.

Відомо, що при нагріванні тіла кінетична енергія його молекул зростає. Частинки більш нагрітої частини тіла, стикаючись при своєму безладному русі з сусідніми частинками, повідомляють їм частину своєї кінетичної енергії. Цей процес поступово поширюється по всьому тілу. Перенесення теплоти теплопровідністю залежить від фізичних властивостей тіла, від його геометричних розмірах, а також від різниці температур між різними частинами тіла. При визначенні переносу теплоти теплопровідністю в реальних тілах зустрічаються відомі труднощі, які на практиці досі задовільно не вирішені. Ці труднощі полягають у тому, що теплові процеси розвиваються в неоднорідному середовищі, властивості якої залежать від температури і змінюються за обсягом.