- •3. Банк – це основний грошово-кредитний посередник в економіці країни, що акумулює грошові кошти і заощадження та здійснює кредитно-розрахункові й інші операції.
- •16.Дослідивши різні підходи, ми стверджуємо, що власний капітал банку –
- •15.Принципи організації та функціонування Національного банку України
- •16.Дослідивши різні підходи, ми стверджуємо, що власний капітал банку –
- •26. Національний банк здійснює операції з власними борговими зобов'язаннями шляхом емісії депозитних сертифікатів за такими строками:
- •29. Кредит – це економічні відносини між юридичними, фізичними особами та державою з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою процента.
- •38. В Україні, згідно з чинним законодавством, банки можуть використовувати різні форми забезпечення кредитів (табл. 12.3).
- •63. Формування портфеля цінних паперів
- •65. Операції комерційних банків на вторинному ринку цінних паперів
- •66.Порядок формування резерву під операції банків україни цінними паперами
- •67. Види валютних операцій банків
- •68. Порядок здійснення валютно-обмінних операцій
- •72.Валютні угоди - це операції з обміну цінних паперів в одній валюті на цінні папери в іншій валюті за договірним курсом на певну дату.
- •75.Факторинг (від англ. Factor — агент, посередник) — одна з нетрадиційних банківських послуг, що з’явилася в банківській практиці у 50-х роках.
- •76.Факторинг (від англ. Factor — агент, посередник) — одна з нетрадиційних банківських послуг, що з’явилася в банківській практиці у 50-х роках.
- •У банка повинен бути статут
- •88.Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (н7).
- •А) щодо банків-контрагентів:
- •94. Національний банк застосовує до банків заходи впливу, до яких належать:
65. Операції комерційних банків на вторинному ринку цінних паперів
Вторинний ринок - це ринок, де відбувається обіг раніше випущених цінних паперів, де відбувається сукупність всіх актів купівлі-продажу або інших форм переходу цінного паперу від одного її власника до іншого протягом всього терміну існування цінного паперу. Згідно з чинним законодавством банки можуть здійснювати операції з цінними паперами у таких напрямах:1) Як емітенти цінних паперів (випуск акцій, облігацій, ощадних і депозитних сертифікатів, емісія банківських векселів). 2)Як інвестори (вкладання коштів банків у цінні папери).3)Як посередники, що виконують операції з цінними паперами в інтересах та за дорученням своїх клієнтів (брокерські операції, дилерські, довірчі, реєстраторські, депозитні, розрахунково-клірингові, консультаційні).Депозитарнадіяльність банку на ринку цінних паперів , тобто діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів та обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод з цінними паперами. Вона може здійснюватися юридичними особами, що одержали в установленому порядку дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення депозитарної діяльності. Порядок видачі дозволу комерційним банкам на здійснення депозитарної діяльності затверджено Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку 08.05.98 № 57. Комерційні банки можуть здійснювати діяльність з управління цінними паперами, тобто таку, що ведеться від свого імені за винагороду на підставі відповідного договору протягом терміну, визначеного стосовно управління переданими у володіння цінними паперами, які належать на правах власності іншій особі, в інтересах цієї особи або визначених цією особою третіх осіб.У процесі здійснення професійної діяльності на ринку цінних ділерів комерційні банки можуть надавати послуги, які безпосередньо сприяють укладанню цивільно-правових угод з цінники паперами на біржовому та позабіржовому ринках цінних паперів.
66.Порядок формування резерву під операції банків україни цінними паперами
Ще одним видом резервів банку є резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Порядок формувати та нормувати відрахування до нього встановлює НБУ. Банки зобов'язані здійснювати щомісячне формування та корегування резерву під активи у формі цінних паперів, що визнані нестандартними.Формування резерву за нестандартними цінними паперами здійснюються на основі Положення про порядок визначення справедливої вартості та зменшення корисності цінних паперів, затвердженого постановою № 561 Правління НБУ від 17 грудня 2003 року. Вкладення банку в цінні папери класифікуються так:торговий портфель цінних паперів;портфель цінних паперів на продаж;портфель цінних паперів, що утримуються до погашення;інвестиції в асоційовані та дочірні компанії. Банки повинні створювати резерви під цінні папери, що обліковуються в портфелях банку 15 і більше робочих днів, у сумі перевищення їх балансової вартості над сумою очікуваного відшкодування, що коригується на фактор ризику емітента.Цінні папери, що віднесені до торгового портфеля і обліковуються лише за справедливою вартістю, не підлягають перегляду на зменшення корисності та відповідно резервуванню. Резерв формується в сумі перевищення собівартості або амортизованої собівартості над сумою очікуваного відшкодування, яка обчислюється на підставі ринкової ставки дохідності та реальних строків отримання грошових платежів за такими цінними паперами.
