- •1.Розкрийте об’єкт і предмет, понятійно-категоріальний апарат науки про міжнародні відносини.
- •2. Опишіть систему наук про міжнародні відносини та їх функції. Основні осередки міжнародних досліджень.
- •3, Міжнародні і міждержавні відносини: співвідношення і взаємозв’язок.
- •4. Зовнішня, міжнародна та світова політика, геополітика: співвідношення понять.
- •10. Охарактеризуйте зовнішньополітичну думку XVIII ст. В Європі та Америці.
- •19. Розкрийте зміст поняття «міжнародний актор». Головні типи міжнародних акторів та специфіка їх поведінки.
- •20. Охарактеризуйте основні методи реалізації (інструменти) зовнішньої політики. Проблема «інтерактивного трикутника».
- •28. Проаналізуйте основні геополітичні моделі сучасної системи міжнародних відносин.
- •33. Охарактеризуйте міжнародні відносини в регіоні Передньої Азії в стародавню добу
- •34. Охарактеризуйте міжнародні відносини в Стародавній Індії.
- •35. Охарактеризуйте міжнародні відносини в Стародавньому Китаї.
- •36. Розкрийте перебіг походу Олександра Македонського на Схід та його міжнародні наслідки.
- •37. Охарактеризуйте міжнародно-політичні відносини в стародавній Греції.
- •38. Охарактеризуйте міжнародну політику античного Риму.
- •39.Розкрийте основні особливості та періодизацію міжнародних відносин Середньовіччя.
- •40. Проаналізуйте міжнародні відносини цивілізаційного Заходу в Ранньому Середньовіччі.
- •41. Розкрийте еволюцію міжнародних відносин і зовнішньої політики країн Західної і Центральної Європи доби Високого Середньовіччя (кін. XI – кін. XIII ст.).
- •42. Розкрийте місце церкви та роль папства в міжнародних відносинах Середньовіччя.
- •43. Охарактеризуйте хрестоносний рух на Схід та його міжнародно-політичні наслідки.
- •44. Проаналізуйте міжнародну політику Візантійської імперії (V – серед. XV ст.).
- •45. Охарактеризуйте міжнародні відносини в західноєвропейському політичному просторі у XIV – XV ст.
- •46. Розкрийтеміжнародно-політичніпроцеси в Центрально-СхіднійЄвропі в xіv–XV ст.
- •47. Охарактеризуйте міжнароднівідносини в середньовічнійПереднійАзії (поч. VII – серед. Хііі ст.).
- •48. Охарактеризуйте міжнароднівідносини в середньовічнійІндії.
- •49. Охарактеризуйте міжнародні відносини в середньовічному Китаї.
- •51. Проаналізуйте утворення та міжнародно-політичний розвиток Османської імперії (кін. XIII – xvііi ст.).
- •52. Охарактеризуйте міжнародно-політичніпроцеси у ЗахіднійЄвропі в xvі – на початку XVII ст.
- •57. Охарактеризуйте утворення Російської імперії та її зовнішню політику в XVIII ст.
- •58.. Розкрийте міжнародне становище Речі Посполитої у XVIII ст. Поділи Речі Посполитої та їх наслідки для системи міждержавних відносин в Європі.
- •59. Охарактеризуйте міжнародні відносини доби війни Північноамериканських колоній Англії за незалежність. Версальський мирний договір та його наслідки.
- •60. Проаналізуйте міжнародно-політичні процеси в Європі доби Великої Французької революції (1789-1799 рр.).
57. Охарактеризуйте утворення Російської імперії та її зовнішню політику в XVIII ст.
Друга половина XVIII ст. характеризувалася подальшим розвитком абсолютизму в Російській імперії. Внутрішня політика самодержавства цього періоду дістала назву освіченого абсолютизму. Освічений абсолютизм був явищем загальноєвропейським. Такий варіант державної політики виник під безпосереднім впливом ідей просвітництва. Ключовим в політиці освіченого абсолютизму стала ідею переустрою держави "на розумних початках". З цього випливало, що існуючий устрій держави, влади, система відносин у суспільстві мали бути переглянуті і в разі потреб змінені з точки зору їх доцільності новими умовами. на чолі всього цього процесу мов стояти "монарх-філософ"
Найбільш яскравого вияву ця політика в Росії набула за часів правління Катерини II (1762—1796 рр.); цей період назвали “золотим віком”Своїми указами Катерина II заборонила кріпосним селянам, подавати скарги на поміщиків до урядових органів; дозволила поміщикам засилати селян за провини до Сибіру, продавати їх без землі; поширила 1783 р. кріпосне право на Лівобережну Україну тощо.
У другій половині ХVІІІ ст. завершився процес формування на місці Московської держави величезної Російської імперії, яка утверджувалась на Європейському континенті завдяки численним загарбницьким війнам.
58.. Розкрийте міжнародне становище Речі Посполитої у XVIII ст. Поділи Речі Посполитої та їх наслідки для системи міждержавних відносин в Європі.
Річ Посполита — феодальна держава, союз Польського королівства та Великого Князівства Литовського, яка була заснована для кращої боротьби із Московським царством.; ще одна держава, що мала свою "золоту добу" в XVI і на початку XVII ст. В кінці XVII ст. і особливо в першій половині XVIII ст. Річ Посполита переживала глибоку внутрішню кризу: занепадала торгівля і ремесло, втрачала силу королівська влада, зміцнювалася влада магнатів, зростала феодальна анархія і безправ'я населення. Спроба молодої польської буржуазії та передових кіл шляхти реформувати державний устрій Речі Посполитої у 2-й половині XVIII ст. зазнала протидії реакційної частини магнатів, яких ззовні підтримували Росія, Пруссія та Габсбурги. Внаслідок трьох поділів (1772, 1793 і 1795) Річ Посполита припинила існування. Правобережну Україну та Білорусь було приєднано до Росії, Галичину — до володінь Габсбургів.
Поділи Речі Посполитої
Перший розділ Речі Посполитої 25 липня 1772 Російською імперією, Прусським королівством і Австрією вСанкт-Петербурзі була підписана конвенція. Другий поділ Речі Посполитої 12 січня 1793, Гродно. 20 років після першого поділу, Польща збирається з силами, Урядова реформа, економічний підйом, Конституція (друга в світі, перша в Європі ) Третій розділ Речі Посполитої 13 жовтня 1795 підписано третю конвенція, за якою до Росії відійшли землі на схід від річки Буг та річки Німан. Підсумки трьох розділів У результаті трьох поділів Речі Посполитої до Росії відійшли литовські, западнорусские (сучасні білоруські та українські землі) (крім частини України, що відійшла до Австрії). Корінні польські землі поділили між собою Прусія та Австрія. 15 січня 1797 підписана остання конвенція, що затвердила поділ Речі Посполитої, які скасували польське громадянство і повністю ліквідувала залишки польської державності. До цієї конвенції був прикладений акт 1795 зречення від престолу польського короляСтаніслава Августа.