47. Охарактеризуйте міжнароднівідносини в середньовічнійПереднійАзії (поч. VII – серед. Хііі ст.).

Передня Азія стала місцем виникнення міжнародних відносин як феномена політики. Це було пов'язано з виникненням перших в історії людства номових державних утворень і зі становленням великих деспотичних держав у долинах Нілу, Євфрату й Тигру.

Початок середньовіччя в Передній Азії ознаменувався крахом останніх залишків еллінізму та перемогою східних цивілізаційних принципів, форпостом яких стала перська імперія Сасанідів. Проте основною цивілізаційною домінантою, що остаточно об'єднала близькосхідні народи в єдиний суперетнос, став іслам. Завдяки арабо-мусульманським, тюркським і турецьким завоюванням всі ці території перетворилися на певну спільноту - ісламський світ, цивілізаційні протуберанці якого поширилися з часом на Судан, Індію, Індонезію, Середню Азію та Східну Європу. Близькосхідний суперетнос вирізняла висока політизація релігій і водночас релігійний, навіть сакральний характер влади, висока централізація і жорсткість розгалужених управлінських структур. Більшого поширення в регіоні набули приватна власність і рабство.

На відміну від держав китайсько-конфуціанського типу, багатство на Близькому Сході завжди користувалося повагою і цінувалося, але суттєвою компенсацією цих “західницьких” особливостей залишилося необмежене, унікальне навіть для Сходу всесилля влади, сувора регламентація державою всіх людських взаємостосунків, жорстка обрядово-етична дисципліна, структурно-державницький консерватизм, релігійна нетерпимість, тотальна “рівноправність” усіх підданих у плані абсолютного безсилля перед правителем. До цього треба додати високий ступінь імперської мілітаризації всіх близькосхідних суспільств і хронічно-тотальну корумпованість будь-якого державного апарату, що випливала із престижності багатства в суспільстві та всесилля чиновництва.Склавшись у середні віки, близькосхідний суперетнос проявив себе надзвичайно агресивним, войовничим та експансіоністським культурно-господарським і політичним конгломератом, який протягом середньовіччя постійно розширював власний географічний ареал, втягуючи в орбіту своїх цивілізаційних принципів нові території, але його серцевиною залишалися Західна Азія та Північна Африка, які навіть політично іноді з'єднувалися в єдину державу.

48. Охарактеризуйте міжнароднівідносини в середньовічнійІндії.

Епоха Гуптів (IV-VI ст.), сприймаючись як золотий вік Індії, змінилася в VII-XII ст. періодом феодальної роздробленості.Епоха Гуптів в індійській історії відзначає перехід від давнини до середньовіччя.Розвиток сільського господарства відображало зростання продуктивних сил Індії при переході від давнини до середньовіччя: освоювалися нові території, широке поширення отримували ті сорти домашніх рослин, які були відібрані і поліпшені в ході їх культивування, вдосконалювалися прийоми землеробства, найбільш доцільні в місцевих умовах.Ще більш помітний прогрес у ремеслі і торгівлі. Про нього свідчить великий експорт у Передню Азію і Середземномор'ї.Правда, з падінням Римської імперії торгівля Індії з Переднім Сходом і Європою різко скоротилася і стала відновлюватися лише з VII - VIII ст.У Північній Індії до початку VIII ст. існувало багато незалежних князівств і більше дрібних володінь. У першій половині VIII ст. серед інших феодальних володінь виділяється князівство з центром у колишній столиці Харшиних - Канауджа, який, мабуть, зберіг значення великого економічного центру і завдяки своєму становищу в серці гангськой рівнини, найбільш населеної і багатої частини Північної Індії, мав також і стратегічну цінність. На політичну слабкість і роздробленість держав Північної Індії в цей період вказують успішні походи мусульман в долину нижнього Інду.Так вперше частину території Індії виявилася під пануванням мусульман. Незабаром Сінд і Мультан відділилися від халіфату і там виникли два мусульманських незалежних держави.У цілому Індія переживала період слабкості всіх політичних утворень, обумовленої феодальної роздробленості.