- •1.Розкрийте об’єкт і предмет, понятійно-категоріальний апарат науки про міжнародні відносини.
- •2. Опишіть систему наук про міжнародні відносини та їх функції. Основні осередки міжнародних досліджень.
- •3, Міжнародні і міждержавні відносини: співвідношення і взаємозв’язок.
- •4. Зовнішня, міжнародна та світова політика, геополітика: співвідношення понять.
- •10. Охарактеризуйте зовнішньополітичну думку XVIII ст. В Європі та Америці.
- •19. Розкрийте зміст поняття «міжнародний актор». Головні типи міжнародних акторів та специфіка їх поведінки.
- •20. Охарактеризуйте основні методи реалізації (інструменти) зовнішньої політики. Проблема «інтерактивного трикутника».
- •28. Проаналізуйте основні геополітичні моделі сучасної системи міжнародних відносин.
- •33. Охарактеризуйте міжнародні відносини в регіоні Передньої Азії в стародавню добу
- •34. Охарактеризуйте міжнародні відносини в Стародавній Індії.
- •35. Охарактеризуйте міжнародні відносини в Стародавньому Китаї.
- •36. Розкрийте перебіг походу Олександра Македонського на Схід та його міжнародні наслідки.
- •37. Охарактеризуйте міжнародно-політичні відносини в стародавній Греції.
- •38. Охарактеризуйте міжнародну політику античного Риму.
- •39.Розкрийте основні особливості та періодизацію міжнародних відносин Середньовіччя.
- •40. Проаналізуйте міжнародні відносини цивілізаційного Заходу в Ранньому Середньовіччі.
- •41. Розкрийте еволюцію міжнародних відносин і зовнішньої політики країн Західної і Центральної Європи доби Високого Середньовіччя (кін. XI – кін. XIII ст.).
- •42. Розкрийте місце церкви та роль папства в міжнародних відносинах Середньовіччя.
- •43. Охарактеризуйте хрестоносний рух на Схід та його міжнародно-політичні наслідки.
- •44. Проаналізуйте міжнародну політику Візантійської імперії (V – серед. XV ст.).
- •45. Охарактеризуйте міжнародні відносини в західноєвропейському політичному просторі у XIV – XV ст.
- •46. Розкрийтеміжнародно-політичніпроцеси в Центрально-СхіднійЄвропі в xіv–XV ст.
- •47. Охарактеризуйте міжнароднівідносини в середньовічнійПереднійАзії (поч. VII – серед. Хііі ст.).
- •48. Охарактеризуйте міжнароднівідносини в середньовічнійІндії.
- •49. Охарактеризуйте міжнародні відносини в середньовічному Китаї.
- •51. Проаналізуйте утворення та міжнародно-політичний розвиток Османської імперії (кін. XIII – xvііi ст.).
- •52. Охарактеризуйте міжнародно-політичніпроцеси у ЗахіднійЄвропі в xvі – на початку XVII ст.
- •57. Охарактеризуйте утворення Російської імперії та її зовнішню політику в XVIII ст.
- •58.. Розкрийте міжнародне становище Речі Посполитої у XVIII ст. Поділи Речі Посполитої та їх наслідки для системи міждержавних відносин в Європі.
- •59. Охарактеризуйте міжнародні відносини доби війни Північноамериканських колоній Англії за незалежність. Версальський мирний договір та його наслідки.
- •60. Проаналізуйте міжнародно-політичні процеси в Європі доби Великої Французької революції (1789-1799 рр.).
42. Розкрийте місце церкви та роль папства в міжнародних відносинах Середньовіччя.
Середньовічна християнська церква в силу своєї провідної ролі у процесах державного та політичного життя феодального суспільства залишила спадщину, що оцінюється не лише духовними, але й правовими та політичними категоріями. З погляду сьогодення католицька церква в період Середніх віків була більш зануреною у феодальну структуру, аніж би їй належало за чистими потребами релігійного життя. Феномен діяльності Церкви-держави в період середньовіччя потребує наукових досліджень правників, на основі яких стане можливим скласти реальну схему розвитку держав, політичних та правових теорій цієї доби.
1.У церковній структурі працювали найосвіченіші люди того часу що створили не лише досконалу церковну ідеологію, але й канонічне право, заклали основи християнської правової та політичної теорії.
2.Лише Церква могла поширити свою ідеологію, а разом з нею і наукову інформацію на територію всього християнського світу з посередництвом церковної структури, а також через викладачів середньовічних університетів, що також були пов’язані із церковною діяльністю.
3. Тривалий час уся книжкова справа в межах пост-Римського світу розвивалась, а отже і перебувала під контролем монастирсько-церковної
системи.
4. Церква у своїй діяльності не лише спиралась на християнську ідеологію, але й відкривала світу дохристиянську культуру та традицію, попередньо адаптувавши її до потреб християнства. У такий спосіб відбулася рецепція римського права. Особливе становище Церкви в феодальному суспільстві, а також характер її взаємодії із середньовічною державою вплинуло на розвиток політико-правової системи середніх віків, а також в значній мірі підготувало теорію та практику для правових систем сучасності. Саме тому дослідження середньовічної Церкви-держави може допомогти глибшому розуміннію теорії та історії держави та права.
43. Охарактеризуйте хрестоносний рух на Схід та його міжнародно-політичні наслідки.
Хресто́ві похо́ди — військово-релігійні походи західно-європейського лицарства і цивільних осіб до країн Близького Сходу під гаслом боротьби за визволення Гробу Господнього та Святої Землі від «невірних». В них брали участь феодали, міщани, селяни, купці, навіть діти. Благословляв їх на битви Папа Римський.
Зовні походи мали релігійний характер, насправді Це були завойовницькі походи, в яких європейські барони і рицарі грабували багаті міста, завойовували собі князівства і королівства. Масам дрібного рицарства не вистачало земель. Для таких рицарів походи на Схід з метою його завоювання здавалися виходом із скрутного становища.Хрестові походи як воєнні експедиції закінчились повною невдачею. Заснувати міцну державу на Сході європейські феодали не змогли. Майже всі захоплені території їм довелося залишити
ПЕРШИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1096-1099 рр. Рицарі розгромили Єрусалим. Утворення держав хрестоносців на Сході.
ДРУГИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1147—1149 рр. Керували король Франції та імператор Німецької держави. Проти них став турецький воєначальник. Після облоги Дамаска хрестоносців перемогли.
ТРЕТІЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1189—1191 рр. Брали участь німецький імператор, французький король та англійський король. Цей похід був названий походом «трьох монархів», але він не вдався – королі не знайшли спільної мови. Після смерті Фрідріха I завершився поразкою.
ЧЕТВЕРТИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1202—1204 рр. Хрестоносці пішли не проти мусульман, а проти християн. Пограбували балканське місто Зару, хоча його власник угорський король підтримував рух хрестоносців. Так само пограбували Константинополь, нищачи жителів.
П’ЯТИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1217—1221 рр. Хрестоносці пішли на Єгипет. Похід завершився для них поразкою.
ШОСТИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1228—1229 рр. У результаті німецький імператор Фрідріх II, який очолював похід, уклав угоду із султаном про вільний доступ християн до святих місць.
СЬОМИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1248—1254 рр. На Єгипет рушив французький король Людовік IX Святий. Він потрапив у полон. Хрестоносців розбили.
ВОСЬМИЙ ХРЕСТОВИЙ ПОХІД. 1270 р. Цього разу Людовік IX Святий рушив до Тунісу. Але хрестоносців подолав інший ворог – чума. Король також занедужав і помер
Значення хрестових походів для розвитку Західної Європи дуже велике. 1) сприяли розвиткові європейської торгівлі на Середземному морі. В результаті було знищено монополію арабських і візантійських купців і встановлено гегемонію італійських, південнофранцузьких і каталонських міст. Наслідками Хрестових походів для Європи і Сходу стали майже двісті років жахливих кровопролить. Візантія загинула під навалою європейців, а вплив Франції і Венеції зріс. Християни й мусульмани стали ставитись один до одного ще більш насторожено. Папська могутність відійшла у минуле – заклики очільників церкви до збройних походів уже не діяли.