
- •3. Сушильні апарати. Нумерация страниц
- •3 .1. Камерна сушарка.
- •3.2. Тунельна сушарка.
- •3.3. Петльова сушарка.
- •3.4. Однокамерна сушарка з киплячим шаром.
- •3.5. Двокамерна сушарка з киплячим шаром.
- •3.6. Стрічкова сушарка.
- •3 .7. Барабанна сушарка.
- •3.8. Пневматична сушарка.
- •3.9. Ступінчато-протитечійна сушарка з киплячим шаром.
- •3.10. Одновальцьова сушарка.
- •3.11. Двовальцова сушарка.
- •3 .12. Гребкова вакуум-сушарка.
- •3.13. Високочастотна (діелектрична) сушарка.
- •3 .14. Сушарка безперервної дії.
- •3.15. Розпилювальна сушарка.
- •3.16. Сублімаційна сушарка.
3.6. Стрічкова сушарка.
Рис. 3.6. Стрічкова сушарка:
1 – камера сушарки; 2 – нескінченна стрічка; 3 – ведучі барабани; 4 – відомі барабани; 5 – калорифер; 6 – підживлювач; 7 – опорні ролики.
Принцип дії
В цих сушарках сушіння матеріалів відбувається безпосередньо при атмосферному тиску. В камері 1 шар матеріалу, що висушується рухається по нескінченній стрічці 2, натягнутій між ведучім 3 і відомим 4 барабаном. Вологий матеріал подається на один кінець стрічки, а підсушений – видаляється з другого кінця. Сушіння здійснюється гарячим повітрям або „топочними” газами, котрі рухаються протитоком або перехресним потоком до напряму руху матеріалу.
В однострічкових сушарках із сушильною стрічкою звичайно спостерігається нерівномірне висушування матеріалу у внутрішній частині шару, зверненого до стрічки, кінцева вологість вища, ніж в його зовнішній частині, що омивається газами або повітрям.
Переваги
У багатострічкових сушарках сушильний агент рухається перпендикулярно площині стрічки крізь шар матеріалу, що знаходиться на ній (перехресний потік). При пересипанні матеріалу стрічки на стрічку збільшується поверхня його зіткнення з сушильним агентом, що сприяє збільшенню швидкості і рівномірності сушіння.
Стрічкові сушарки можуть працювати варіантом сушильного процесу.
Недоліки
Громіздкість і складність в обслуговуванні і головним чином із-за перекосів і розтягнення стрічок.
Питома продуктивність (на 1м2 поверхні стрічки) не велика, а питомі витрати тепла ґ9 на 1 кг випареної вологи) досить великі.
Не придатні для сушіння пастоподібних матеріалів, тому для цієї мети їх використовують в комбінації з вальцьовими сушарками.
Використання: для сушіння сипучих матеріалів.
3 .7. Барабанна сушарка.
Рис. 3.7. Барабанна сушарка:
1 – барабан; 2 – бандажі; 3 – опорні ролики; 4 – передача; 5 – опорно – упорні ролики; 6 – підживлювач; 7 – лопасті; 8 – вентилятор; 9 – циклон; 10 – розвантажувальна камера; 11 – розвантажувальний пристрій.
Принцип дії
Барабанна
сушарка має циліндричний барабан 1 і
встановлена
з невеликим нахилом до горизонту (
)
і за допомогою бандажів 2 опирається на
ролики 3. Барабан приводиться в обертання
електродвигуном через зубчату передачу
4 і редуктор. Число обертів барабана
звичайно не перевищує 5-8 хв-1,положення
його в осьовому напрямку фіксується
упорними роликами 5. Матеріал подається
в барабан підживлювачем 6, попередньо
підсушується, перемішуючись лопастями
7 прийомно – гвинтової насадки, а потім
потрапляє на внутрішню насадку, розміщену
вздовж майже всієї довжини барабана.
Щоб уникнути посиленого переносу пилу
з газами останні просмоктуються через
барабан вентилятором 8 із середньою
швидкістю, що не перевищує 2-3 м/с. Перед
викидом в атмосферу відпрацьовані гази
очищуються від пилу в циклоні 9.Висушений
матеріал видаляється із камери 10 через
розвантажуючий пристрій 11, за допомогою
якого герметизується камера 10 і
знешкоджується доступ повітря із ззовні.
Підсоси повітря викликали б шкідливе
збільшення потужності і енергії, що
використовує вентилятор 8.
Переваги
Насадка забезпечує рівномірне розподілення і добре перемішування матеріалу по перерізу барабана, а також його тісне зіткнення з сушильним агентом – топочними газами.
Інтенсивна і рівномірна сушка внаслідок тісного контакту матеріалу і сушильного агенту.
Велике напруження барабана по волозі досягає 100 кг/м3 год. і більше.
Компактність установки.
Використання: застосовуються для безперервного сушіння при атмосферному тиску комкових, зернистих і сипучих матеріалів (мінеральних солей, фосфоритів тощо).