22. Три підходи до розуміння політичної географії, геополітики та геостратегії: гуманістичний, екологічний, бігейвіористський

23. Функції пг: фундаментально-теоретична, конструктивна (практично-прикладна), пізнавально-освітня.

ПГ, як і кожна суспільствознавча наукова дисципліна у процесі свого розвитку і функціонування виконує 4 головні функції:

1. фундаментально-теоретичну, яка полягає в тому, що ПГ розкриває суттєві змістові сторони (властивості, відношення, структуру) об’єктів і процесів, які вона досліджує. Це здійснюється багатьма шляхами. Насамперед за допомогою формування понятійно-термінологічних політико-географічних систем, виявлення законів і закономірностей розвитку, структури і функціонування цих систем, обґрунтування чинників, які визначають їх сутнісні риси, розвитку політико-географічних концепцій і теорій…

2. політики-прикладна (конструктивна) – це передусім застосування принципів і положень, наукових висновків і теорем у суспільній практиці.

3. пізнавально-освітня (навчально-просвітня) – полягає в тому, що вона дає інформацію про глобальні, загальнодержавні і регіональні політичні явища і процеси, їх динаміку і геопросторову організацію, тобто розширює і поглиблює географічний кругозір людей. Особливо активно ця функція здійснюється шляхом вивчення суспільної, в т. ч. і ПГ, у загальноосвітній школі, гімназіях. коледжах і училищах, де вивчається географія.

4. виховна функція, дає змогу за допомогою засвоєння ПГ знань формувати гуманістичний світогляд людей, патріотичні переконання, повагу до ін.. народів, своєї Батьківщини.

24. Наукові категорії політичної географії, геополітики, геоекономіки, геостратегії: політика, політична сфера суспільства, кордон, країна, держава, політико-географічне положення, територія, простір, державна та національна територія; геополітичне положення, геополітична структура світу, безпека території; рівень економічного розвитку, регіональна політика; геостратегічні інтереси, національні, державні та коаліційні інтереси, стратегія розвитку.

Політика – цілеспрямована діяльність у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами і народами, яка пов’язана із боротьбою за здобуття або утримання державної влади як знаряддя регулювання і формування цих взаємовідносин.

Політична сфера суспільства – політичні відносини, що склалися між певними соц. групами, націями, етносами, партіями та ін. суб’єктами політ. д-ті, які мають за мету завоювати, отримати і використовувати політичну владу.

Держава – сукупність людей, території, на якій вони проживають та суверенної у межах даної території влади.

Держава – суб’єкт політики, ядро політичної системи, що характеризується суверенітетом і уособлює в собі суверенітет національностей і народу.

Кордон – лінія і вертикальна уявна поверхня, що проходить по цій лінії, яка визначає межі державної території – суші, води, надр, повітряного простору – тобто межі розповсюдження державного суверенітету.

Державна територія – частина земної кулі, що окреслена кордонами держави і перебуває під її суверенітетом, тобто належить певній державі, яка здійснює в її межах своє верховенство.

Етнічна територія – земля, яку з найдавніших часів заселяв той чи ін. народ, яку даний народ освоював, захищав, був і є її корінним населенням.

ПГП – відношення держави до політичних данностей, що перебувають поза нею і мають на неї вплив.

Геополітичне положення – визначає вплив на політичні процеси і с-ру держави не лише зовн. політ. сер., але й природних, екологічних, економічних, соц. ……….

Безпека території – стан захищеності певної території (держави), населення. яке проживає на ній, об’єктів, від негативних явищ, наслідків надзвичайних ситуацій.