35. Американська школа: а. Меган, ж. Готтманн, і. Боумен, н. Спайкмен.

А. Меган головну увагу приділяв впливу морів та океанів на розвиток людства. Він вивів 6 фундаментальних чинників які визначають геополітичний статус держави:

1) географічне положення, насамперед відкритість держави морям та доступність морських комунікацій

2) фізична «відповідність» держави (природі її узбережжя)

3) обширність території (довжина берегової лінії)

4) кількість жителів

5) національний характер, насамперед така його складова як здібність до торгівлі

6) управлінський характер, від якого залежить спарування кращих природних та людських ресурсів на створення морської сили.

А. Меген висунув ідею переваги морської держави над континентальною. Одним з перших виділив планетарні геополітичні структури, передбачивши домінування США в пн. континентальній на півсфері та світі загалом.

У книзі «Проблеми Азії» вперше висловив думку про «серце» світу в Азії і російське володіння ним.

І. Боумен Основна праця «Новий світ» (1921 р.). Книга написана під впливом 14 пунктів Вільсона. Це нова в геополітиці ідея. Його головні ідеї:

- відмова США від концепції ізоляційності;

- віддаленість від «театру» дій.

Н.Спайкмен вважав, що запорукою світового панування є внутрішній півмісяць (Римленд), а не осьовий ареал (Гартленд). Таким чином, той хто домінує над Римлендом, домінує над Євразією; хто домінує над Євразією, той тримає долю світу у власних руках. Римленд – Зх і Центр Європа, Близький Схід, Аравійський п-ів, Туреччина, Іран, Афганістан, Тибет, Китай, Сх. Сибір, Індійський та Бірмано-Сіамський п-ів – має перебувати під «інтегрованим контролем» США. Новим елементом геополітичної картини світу вважає серединний океан. Зх Європа і Сх. узбережжя США формують Атлантичне співтовариство, перетворюючи північ Атлантики у «внутрішнє море» найрозвинутішої в усіх відношеннях зх. цивілізації.

36. Науковий період розвитку політичної географії

Науковий період у ПГ розпочинається у першій половині 19 ст. і деякою мірою збігається з попереднім.. З’явились нові дисципліни і напрямки. Праці вчених змістом стосувалися окремих держав, що виходили на глобальний рівень. Представниками цього періоду є американський вчений Меган (роль світової держави - США), Маккіндер (географічна вісь історії), Спайкмен (геополітична модель світу), Гартшорн (центр обіжні сили).

37. Функціональна держава р. Гартшорна.

Після Другої світової війни у США Р. Гартшорном була висунута так звана функціональна теорія держави. Цей учений вважав, що держава є політично організованим простором, успішне функціонування якого залежить від вміння переборювати відцентрові сили, які намагаються подрібнити державу. За Р. Гартшорном, ці сили діють у кожній країні, але тільки в деяких руйнують державу повністю. Тому головними чинниками успішного функціонування і самого існування будь-якої країни цей американський вчений вважав так звані чинники зв´язності (зв´язувальні), тобто її цілісності. Р. Гартшорн вважав, що цілісність держави наприкінці XX ст. вже не може бути забезпечена одним державним апаратом, яким би організованим і ефективним він не був. її можна досягти лише за рахунок державної ідеї, яка існує в чуттєвій сфері населення певної країни. Якщо населення ототожнює себе з цією державою, вважає необхідним об´єднуватися і підтримувати різні групи людей в усіх и куточках, вона залишиться єдиною. Серед чинників такого об´єднання головним Р. Гартшорн вважав націоналізм.