Тема 15. Фінансова звітність Лекція 18 (2 год.)

Мета заняття: розкрити законодавче та нормативно–правове регулювання звітності підприємств, мету її складання, інформаційні потреби користувачів, види, склад і класифікацію звітності, якісні характеристики, принципи складання, підготовку даних для звітності, порядок складання фінансових звітів, подання та затвердження звітності. Формувати у студентів стійкі основ бухгалтерської звітності.

ПЛАН

1. Сутність, завдання та значення фінансової звітності, вимоги до її складання.

2. Принципи підготовки фінансової звітності.

3. Види звітності та їх основний зміст.

4. Порядок складання, подання та затвердження основних форм фінансової звітності.

5. Виправлення звітних даних.

Рекомендована література: 1, 2, 8, 12, 13, 18, 19-24, 26-31, 33-41, 44-48, 50-71.

1. Сутність, завдання та значення фінансової звітності, вимоги до її складання

Господарські операції, які щоденно здійснюються підприємствами, оформлюються первинними документами та відображаються в облікових регістрах. Для управління діяльністю підприємства, оцінки її результатів необхідне певне узагальнення усіх змін внаслідок проведених господарських операцій. Це особливо потрібно для зовнішніх користувачів. Для задоволення їх інтересів складається фінансова звітність.

В сучасних динамічних ринкових умовах різко зросла потреба в інформації про майно, поточну діяльність підприємства, її результати. Не маючи таких даних, неможливо прийняти правильні рішення щодо напрямів подальшого розвитку. Саме тому значної ролі як важливого інформаційного джерела набуває звітність.

Звітність – це система узагальнюючих взаємопов'язаних показників, які відображають стан і використання господарських засобів суб'єкта підприємницької діяльності, їх призначення, джерела формування, фінансові результати, напрями використання прибутку тощо. Вона дозволяє визначити загальну вартість майна, вартість мобільних (оборотних) засобів, величину власних і залучених коштів підприємства.

Звітність можна назвати своєрідною інтерпретацією інформації про результати діяльності, фінансовий стан господарюючого суб'єкта в певній системі показників. Останні призначені спростити та прискорити використання зазначеної інформації з метою оперативного управління підприємством. Крім того, звітність забезпечує виконання головних функцій бухгалтерського обліку. Так, складання звітності повинно сприяти збереженню майна суб'єкта підприємницької діяльності, його раціональному використанню. Це можливо за наявності інформації про стан і вартість господарських засобів підприємства. Закономірно, що звітність забезпечує управлінський персонал інформацією, необхідною для ефективного керівництва діяльністю господарюючого суб'єкта. І, нарешті, саме у формі звітності можна отримати інформацію про фінансовий результат кожної здійсненої господарської операції. Такі показники є цінними в управлінні, адже лише таким чином можна легко виявити збиткові види діяльності, швидко замінити їх на інші, здатні забезпечити отримання прибутку тощо.

Отже, надання користувачам інформації про результати діяльності господарюючого суб'єкта (його структурного підрозділу) за визначений період часу з метою оцінки фінансового стану, ступеню виконання поставлених завдань і є метою складання звітності. її показники використовуються юридичними та фізичними особами для прийняття відповідних рішен, термінів та способів складання і подання звітність підприємств класифікується за різними ознаками.

Мета складання звітності (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Мета складання фінансової звітності

Потрібно зазначити, що звітність, яка може складатися за різними напрямами (відповідно до різноманітних потреб користувачів), забезпечує можливість прийняття правильних управлінських рішень. Крім того, деталізація звітних даних сприяє контролю за збереженням майна будь-якого господарюючого суб'єкта.

Перелік користувачів звітності та їх інформаційні потреби наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Інформаційні потреби різних груп користувачів звітності

Користувачі звітності	Інформаційні потреби
Інвестори (акціонери)	- здатність підприємства сплачувати дивіденди - прийняття рішень щодо придбання, утримання або продажу інвестицій, участі в капіталі підприємства - захист прав акціонерів, оцінка якості управління
Працівники підприємства	- стабільність і прибутковість підприємства - збереження робочих місць - оплата праці та пенсійне забезпечення
Банки	своєчасність повернення кредитів та отримання відсотків
Постачальники та інші кредитори	своєчасність оплати рахунків та виконання інших зобов'язань
Клієнти (замовники)	можливість отримання необхідних товарів і послуг
Органи державної влади та місцевого самоврядування	- своєчасність і повнота сплати податків - визначення національного доходу та розподіл ресурсів - забезпечення статистичних показників
Громадськість	вплив діяльності підприємства на добробут суспільства (зайнятість, екологію тощо)

Звітність складається на підставі облікових даних. Методологічно та організаційно вона є невід'ємним елементом системи бухгалтерського обліку та виступає завершальним етапом облікового процесу, що обумовлює органічну єдність показників, які в ній відображаються, з первинною документацією та обліковими регістрами. Саме такий зв'язок звітності з первинною документацією надає можливість задовольнити різноманітні інтереси користувачів.

Інформація, відображена у звітності, повинна бути зрозуміла та розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатньо знань та зацікавлені у сприйнятті такої інформації. Інформація, що міститься у звітності, найчастіше використовується користувачами для прийняття управлінських і фінансових рішень, тому при складанні та поданні звітності зацікавленим особам слід забезпечити її відповідність певним вимогам:

1. Достовірність - звітність повинна давати достовірне і повне уявлення про фінансовий стан і його зміни, а також результати діяльності підприємства. Для забезпечення достовірності звітності оцінка її статей повинна відповідати об'єктивній дійсності;

2. Цілісність – означає включення до звітності даних про всі господарські операції, здійснені як підприємством в цілому, так і його філіями, представництвами та підрозділами, в тому числі виділеними на окремі баланси; використання єдиних принципів обліку, налагодженої системи передачі оперативної інформації;

3. Послідовність - полягає в тому, що кожна наступна звітна інформація (звітні дані) повинна випливати із попередньої. На підприємстві, яке існує декілька років, застосовуються однакові методи оцінки при складанні звітності;

4. Зіставність - дотримання встановлених норм заповнення звітності, забезпечення постійності в змісті та формах звітів, що надає користувачам можливість порівнювати: фінансові звіти підприємства за різні періоди, фінансові звіти різних підприємств;

5. Доречність - полягає в тому, що звітність повинна відповідати вимогам часу і надаватися у строки, встановлені для її подання. Наявність лише доречної інформації у звітності дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їх оцінки, зроблені в минулому.

Крім того, обов'язковою вимогою є наявність у звітності даних, які забезпечать зрозумілість її користувачами. Це назва звіту, дані про:

• підприємство;

• дату звітності та період, за який складається звітність;

• валюту звітності та одиницю її виміру;

• підписи осіб, відповідальних за організацію та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, за складання конкретної форми звітності.