Матрицяя парних кореляцій макроекономічних показників України

за 1997-1999 рр.

Показник	ІСЦ, до попереднього місяця, %	Індекс офіційного курсу гривні за долар США до попереднього місяця, %	Рівень безробіття, %	Індекс номінальної заробітної плати («брутто»), %	Індекс реальної заробітної плати («нетто»), %	Середньозважені відсоткові ставки банківської системи на кредити в національній валюті	Реальний ВВП до попереднього місяця, %
ІСЦ до попереднього місяця, %	1,000
Індекс офіційного курсу гривні за долар США, %	0,607	1,000
Рівень безробіття, %	0,172	0,251	1,000
Індекс номінальної заробітної плати («брутто»), %	0,039	0,124	0,178	1,000
Індекс реальної заробітної плати («нетто»), %	– 0,233	– 0,043	0,105	0,954	1,000
Середньозважені відсоткові ставки банківської системи за кредити в національній валюті	0,567	0,458	0,283	–0,028	–0,174	1,000
Реальний ВВП до попереднього місяця, %	–0,127	–0,045	0,361	0,162	0,155	– 0,495	1,000

Аналіз матриці парних кореляцій (табл.7.5) показав, що істотними з імовірністю 0,95 є статистичні зв’язки між індексом споживчих цін та індексом офіційного курсу гривні за долар США (0,607 > 0,349, тобто фактичне значення лінійного коефіцієнта кореляції r перевищує критичне його значення при  = 0,05 та ступенях вільності 34); між індексом споживчих цін та середньозваженими відсотковими ставками на кредити в національній валюті (0,567 > 0,349); між середньозваженими відсотковими ставками на кредити в національній валюті та індексом офіційного курсу гривні за долар США (0,458 > 0,349); між ланцюговим (місяць до місяця) індексом реального ВВП та середньозваженими відсотковими ставками на кредити в національні валюті (|– 0,495| > 0,349).

Рівняння регресії має вигляд:

де Y — теоретичне значення індексу споживчих цін; x — індекс курсу гривні за долар США.

Наступним кроком за допомогою трендового лінійного рівняння відшукуємо прогнозні рівні індексу курсу гривні за долар США на січень-червень 2000 року. Трендове лінійне рівняння для індексу курсу гривні за долар США має вигляд:

Y = 102,95 + 0,08594x.

Використовуючи це рівняння для екстраполяції, знаходимо прогнозні рівні індексу курсу гривні за долар США для червня 2000 року:

Підставляючи обчислені дані в рівняння регресії для ланцюгового індексу споживчих цін як результату та індексу курсу гривні за долар США як фактору, дістаємо прогнозні рівні ІСЦ для червня 2000 року:

Отже, двома методами отримано точковий прогноз ІСЦ на першу половину 2000 року. В обох випадках спостерігається тенденція до подальшого зростання ІСЦ як основного вимірювача інфляції.

Однак корельовані величини розвиваються в часі, і перш ніж робити остаточний висновок про щільність зв’язку між ними, необхідно перевірити паралельні ряди на автокореляцію. Щоб оцінити ступінь залежності між сусідніми рівнями динамічного ряду, обчислимо коефіцієнти автокореляції для ряду, що характеризує динаміку ІСЦ, та для ряду, що характеризує динаміку обмінного курсу гривні щодо долара США. Автокореляція визначається порівнянням даних, які стосуються двох суміжних місяців, тобто величин та Коефіцієнт автокореляції визначається за формулою коефіцієнта кореляції для парної залежності:

;

.

Таким чином, у рядах динаміки аналізованих макроекономічних показників України існує дуже висока додатна автокореляція, яка викривляє наведений щойно висновок про ступінь щільності зв’язку між рівнями динамічних рядів. Через це не слід корелювати безпосередньо темпи зростання вибраних показників, а спочатку необхідно виключити автокореляцію в рядах динаміки. Для цього проводиться аналітичне вирівнювання порівнянних рядів, визначається відхилення кожного фактичного рівня ряду динаміки від відповідного йому вирівняного значення та здійснюється корелювання здобутих відхилень.

Коефіцієнт кореляції тоді розраховується за відхиленням емпіричних рівнів від трендів:

де

Коефіцієнт кореляції для ряду динаміки ІСЦ (результат) та ряду динаміки обмінного курсу гривні (фактор) обчислюється так:

Значення коефіцієнта кореляції, яке характеризує щільність зв’язку між відхиленнями рівнів від трендів, становить 0,892, що свідчить про наявність тісного зв’язку між ІСЦ та обмінним курсом гривні за долар США. За результатами аналізу можна зробити висновок, що для гальмування розвитку інфляційних процесів в Україні необхідно передусім стабілізувати обмінний курс національної валюти щодо долара США, а також підвищити реальну заробітну плату. Тобто потрібно стабілізувати як фінансову, так і виробничу сферу, досягши довгострокової рівноваги як на грошовому ринку, так і на ринку капіталів та ринку робочої сили.

У кожного торгівця є одне просте бажання: вміти передбачати майбутнє ринку. Чимало методів прогнозування використовується ось уже багато років, але, як вважають зарубіжні практики, ні один з них ще не був настільки надійним та ефективним, як теорія американського математика В. Д. Ганна¹. Теорія Ганна ґрунтується на технічному аналізі і на припущенні про те, що певні геометричні моделі та кути мають властиві їм характеристики, які можуть бути використані для передбачення поведінки ціни. Поєднуючи ці моделі з ціною та часом і знаходячи необхідну рівновагу між цими трьома індикаторами ринку, можна передбачити майбутнє ринку з високим ступенем точності. В. Ганн виявив циклічність у піднятті та зниженні цін на акції і на товарних ринках, тому він застосував природні закони, зокрема закон вібрації, до торговельної стратегії для отримання прибутків. Закон вібрації визначає певні точки на графіку, до яких ціна буде підніматися або опускатися, і передбачає результат задовго до того, як виявиться причина чи наслідок.

Отже, до основних передумов міжринкових досліджень можна віднести таке:

1. усі ринки взаємозв’язані, один ринок не може розвиватись в ізоляції;

2. міжринкові дослідження є джерелом важливих допоміжних даних;

3. міжринкові дослідження ґрунтуються на зовнішній, а не на внутрішній інформації;

4. використовуються індикатори, зорієнтовані на ф’ючерсні ринки. Але в Україні через недостатній розвиток біржової торгівлі ще немає можливості отримувати інформацію про ф’ючерсні ціни.

Вимірювання відносної сили товарного і фінансового ринків (цінних паперів, курсу долара, відсоткових ставок) через аналіз коефіцієнтів відносної сили є джерелом корисних даних про напрям інфляції і показує для суб’єктів ринку, які активи — фінансові чи не фінансові (матеріальні) — є в даний момент більш привабливим об’єктом інвестування.