Відображення фінансових операцій в снр.
Система національних рахунків дає опис фінансових потоків, що характеризують діяльність всіх економічних агентів від моменту виробництва до моменту кінцевого споживання чи створення різних нидів нагромадження.
Система національних рахунків методологічно і інформаційно пов'язана зі статистикою державних фінансів, статистикою фінансів підприємств та інших розділів фінансової статистики. Методологія побудови СНР визначає методологію розрахунку показників фінансової статистики.
Показники СНР є основою побудови аналітичних показників, які застосовуються у фінансовій статистиці, а дані фінансової статистики використовують у розрахунках показників СНР. Дані системи національних рахунків і побудовані на їх основі моделі застосовуються для обґрунтування управлінських і фінансових рішень на всіх рівнях економіки.
У системі національних рахунків використовується ряд класифікацій.
Першим типом класифікації є групування господарських одиниць за видами економічної діяльності. Класифікація сфер діяльності за видами визначається в даний час за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), що являє собою систематизовану сукупність груп підприємств і організацій, які відрізняються характером функцій, що виконуються в системі суспільного поділу праці.
Згідно КВЕД, розрізняють 17 секцій економіки.
Діяльність фінансових організацій відображується у секції "Фінансова діяльність ".
Другим типом класифікації при побудові національних рахунків є групування одиниць за інституційними секторами.
Класифікаційною одиницею в секторному групуванні є інституційна одиниця, що представляє собою господарську одиницю, що веде повний набір бухгалтерських рахунків, може самостійно приймати рішення і розпоряджатися своїми матеріальними і фінансовими ресурсами. Домашні господарства теж вважаються інституційними одиницями. Вони не ведуть рахунків, але можуть розпоряджатися своїми ресурсами, від свого імені володіти активами і приймати зобов'язання. Домашні господарства є суб'єктами, що господарюють.
Інституційні одиниці поділяються на сектори :
• Нефінансові корпорації
• Фінансові корпорації;
• Органи державного управління;
• Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства;
• Домашні господарства;
• "Інший світ ".
Фінансова статистика вивчає сектор "Фінансові корпорації".
Третім важливим групуванням, що використовується в СНР, є класифікація економічних операцій.
Операція - це економічний потік, що являє собою взаємодію двох інституційних одиниць. Більшість операцій передбачає наявність зустрічних потоків між учасниками, тобто одна сторона надає іншій стороні товар, послугу, чи працю, а замість, одержує компенсацію.
Трансфери - це операції без компенсацій, тобто без зустрічного потоку товарів, послуг і т.п.
Економічні операції поділяються на групи (схема. 4.1.).
• Операції з товарами і послугами відносяться до процесу виробництва, обміну і використання товарів і послуг за видами діяльності і секторами економіки. Вони включають операції з товарами і послугами, створеними в даному періоді.
• Операції з доходами - це операції, що здійснюються для розподілу і перерозподілу доданої вартості вітчизняних господарських одиниць і закордонних виробників, а також для перерозподілу доходів.
• Операції з фінансовими інструментами являють собою придбання фінансових активів і прийняття фінансових зобов'язань інституційними одиницями в різних секторах економіки.
СНР передбачає побудову рахунків.
Національні рахунки - набір взаємопов'язаних таблиць у вигляді балансових побудов. За методом побудови національні рахунки аналогічні бухгалтерським рахункам. Кожен рахунок представляє собою баланс у вигляді двохсторонньої таблиці, в якій кожна операція відображається двічі: один раз - в ресурсах, другий - у використанні. Результати операцій балансується за допомогою балансуючої статті, яка є ресурсною статтею наступного рахунку.
Класифікація рахунків в СНР.
1. Рахунки можуть будуватися для чотирьох рівнів:
• консолідовані рахунки (для економіки в цілому);
• рахунки для секторів економіки;
• рахунки для секцій (галузей) економіки;
• рахунки для окремих економічних операцій.
2. Розрізняють групи рахунків:
• рахунки інституційних секторів;
• рахунки операцій;
• рахунки зовнішніх операцій.
- Рахунки інституційних секторів включають:
• рахунки поточних операцій;
• рахунки нагромадження;
• баланси активів та пасивів.
- У свою чергу, рахунки нагромадження включають:
• рахунок операцій з капіталом;
• фінансовий рахунок;
• рахунок інших змін в активах.
Операції з фінансовими інструментами (придбання інсти¬туційними одиницями-резидентами фінансових активів і прийняття фінансових зобов'язань) знаходять висвітлення у фінансовому рахунку.
Фінансовий рахунок показує, яким чином одні сектори одержують необхідні фінансові ресурси, приймаючи фінансові зобов'язання, чи зменшуючи ті чи інші активи, і як інші сектори розпоряджаються надлишком власних фінансових ресурсів, здобуваючи фінансові активи, чи зменшуючи свої зобов'язання. Операції з фінансовими активами і пасивами відбиваються у фінансовому рахунку через їхні зміни.
Схема рахунку має вигляд:
Зміни в активах |
Операції і балансуючі статті |
Зміни в пасивах і чистій вартості капіталу |
|
Чисте запозичення (-) / чисте кредитування (+) Монетарне золото і спеціальні права запозичення (СПЗ) Гоівка і депозити Цінні папери, крім акцій Позички Акції й інші види пайової участі в капіталі Страхові техніні резерви Інші рахунки дебіторів і кредиторів |
|
На сьогоднішній день даний рахунок в національних рахунках України не складається.
Рахунки будуються як для економіки в цілому, так і для окремих секторів.
У зв’язку з особливостями різних інституційних одиниць, що складають сектор "Фінансові корпорації", доцільно складати рахунки для даного сектора з виділенням наступних підсекторів:
• центральний (національний) банк;
• комерційні банки;
• страхові компанії;
• недержавні пенсійні фонди;
• інші фінансові установи.
Показники результатів економічної діяльності в СНР під¬розділяються на показники валових і кінцевих (чистих) результатів. Валові показники відрізняються від чистих на величину споживання основного капіталу.
Методологічні особливості розрахунку результатів діяльності для основних підсекторів сектора "Фінансові корпорації".