3.2.3. Застосування атд " список " до розв’язання прикладних задач
1. Многочлен
виду
,
де
представити у вигляді
зв’язаного списку в якому
кожний вузол має три поля: одне – для
коефіцієнта Сi
, друге – для показника
степеня ni
, третє – для вказівника на
наступний вузол списку. Для описаного
представлення многочленів програмно
реалізувати таку операцію:
Додавання двох многочленів.
2. Многочлен виду , де представити у вигляді зв’язаного списку в якому кожний вузол має три поля: одне – для
коефіцієнта Сi , друге – для показника степеня ni , третє – для вказівника на наступний вузол списку. Для описаного представлення многочленів програмно реалізувати таку операцію:
Множення многочлена на одночлен.
3. Многочлен виду , де представити у вигляді зв’язаного списку в якому кожний вузол має три поля: одне – для коефіцієнта Сi , друге – для показника степеня ni , третє – для вказівника на наступний вузол списку. Для описаного представлення многочленів програмно реалізувати таку операцію:
Диференціювання многочлена.
4. Поліном від трьох змінних ( X , Y , Z ) представити у вигляді циклічного списку, в якому кожний вузол має п’ять полів: одне – для коефіцієнта члена поліному , друге – для показника степеня змінної X , третє – для показника степеня змінної Y, четверте – для показника степеня змінної Z, п’яте – для вказівника на наступний вузол списку. Елементи списку мають бути впорядковані спочатку по зменшенню степеня Х, пізніше по зменшенню степеня Y, а після цього по зменшенню степеня Z. Структура збереження поліномів повинна забезпечувати ефективне виконання такої операції над ними:
Додавання двох поліномів.
5. Поліном від трьох змінних ( X , Y , Z ) представити у вигляді циклічного списку, в якому кожний вузол має п’ять полів: одне – для коефіцієнта члена поліному , друге – для показника степеня змінної X , третє – для показника степеня змінної Y, четверте – для показника степеня змінної Z, п’яте – для вказівника на наступний вузол списку. Елементи списку мають бути впорядковані спочатку по зменшенню степеня Х, пізніше по зменшенню степеня Y, а після цього по зменшенню степеня Z. Структура збереження поліномів повинна забезпечувати ефективне виконання такої операції над ними:
Обчислення полінома по заданим значенням X , Y , Z .
6. Написати програму для роботи з розрідженими матрицями, представленими у вигляді зв’язаних списків:
Транспонування розрідженої матриці.
7. Написати програму для роботи з розрідженими матрицями, представленими у вигляді зв’язаних списків:
Додавання двох матриць.
8. Написати програму роботи з довгими числами (довгі числа – це числа, що виходять за діапазон допустимих значень будь-якого стандартного цілого або дійсного типу). Структура збереження довгих чисел повинна забезпечувати ефективну роботу з довільними (додатними і від’ємними) довгими цілими числами. Реалізувати роботу з довгими числами:
Додавання двох довгих чисел.
9. Написати програму роботи з довгими числами (довгі числа – це числа, що виходять за діапазон допустимих значень будь-якого стандартного цілого або дійсного типу). Структура збереження довгих чисел повинна забезпечувати ефективну роботу з довільними (додатними і від’ємними) довгими цілими числами. Реалізувати роботу з довгими числами:
Порівняння двох довгих чисел (дорівнює, не дорівнює, більше, менше).
10. Написати програму роботи з довгими числами (довгі числа – це числа, що виходять за діапазон допустимих значень будь-якого стандартного цілого або дійсного типу). Структура збереження довгих чисел повинна забезпечувати ефективну роботу з довільними (додатними і від’ємними) довгими цілими числами. Реалізувати роботу з довгими числами:
Обчислення значення n!, де n > 12.