- •1.Фінанси,як об’єктивна економічна категорія.
- •2.Функції фінансів:
- •1.Розподільна-проявляється у розподілі ввп,в утворенні фондів грошових коштів та використання їх за цільовим призначенням.
- •3. Поняття фін. Системи її структурна будова.
- •4. Призначення і специфічні ознака сфер та ланок фінанс. Системи.
- •5. Управління фінансовою системою.
- •6. Сутність фінансів підприємств, їх функції та основи організації.
- •7.Склад та джерела формування фінансових ресурсів.
- •8. Дохід підприємства та його розподіл.
- •10. Зовнішні і внутрішні фінансові відносини підприємств.
- •11. Грошові надходження підприємств.
- •12. Суть та призначення державних фінансів.
- •13. Основні елементи фінансового господарства держави.
- •14. Сутність призначення та структура бюджету держави.
- •15. Які функції виконує контрольно ревізійна служба та ауд. Палата.
- •16. Функції та призначення Міністерства фінансів України.
- •17. Призначення державна податкова адміністрація
- •18. Склад доходів і видатків
- •25. Мито
- •26. Суть страхування та його функції
- •27. Що відображає ланка фінансової системи?
- •28. Класифікація галузей, видів і форм страхування.
- •30. Характеристика цільових фінансових ресурсів.
- •31. Недержавні фінансові фонди
- •32. Сутність місцевих фінансів.
- •33.Складові місцевих фінансів?
- •34. Місцевы бюджети.
- •35. Сутність страхування, його об’єкти та суб’єкти.
- •42.Податок на додану вартість
- •44. Кредитна система, банківський кредит.
- •46. Сутність і призначення міжнародних фінансів.
- •47. Міжнародні фінансові органи
- •48. Міжнародні фінансові інституції
- •49:Міжнародний фінансовий ринок.
- •50. З яких трьох сторін розглядається бюджет.
- •51:Фінансові ресурси та джерела їх формування.
- •52. Будова фінансової системи.
- •53. Показники рентабельності.
- •54.Яка будова фінансової системи за внутрішньою структурою
- •55. Фінансова система за організаційною будовою.
- •56. Місцеві податки і збори.
- •57.Що таке пдв до сплати в бюджет і як його визначити.
- •58. Елементи страхових відносин.
- •59. Державні фінанси провідних країн світу?
- •60. Прямі та непрямі податки.
25. Мито
Це непрямий податок який стягується з товарів при переміщені через митний кордон країни, тобто які ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом. Платниками мита є фізичні та юридичні особи які перевозять товар. Обєктом оподаткування є митна вартість товару яка переміщується через кордон. Документом який є підставою для сплати мита є вантажно-митна декларація або її копія. Якщо вартість товару зазначена в іноземній валюті її перераховують в національну валюту за курсом НБУ на день надання митної декларації. Від сплати мита повністю звільняються: валюта України, іноземна валюта та цінні папери; товари та предмети які підлягають поверненню у власність держави; товари та предмети пошкоджені і не придатні для користування.
Митні платежі являють собою систему, яку можна поділити на дві групи:
1) основні — це обов'язкові платежі, які стягуються при переміщенні через митний кордон із суб'єктів, що не характеризуються специфічними особливостями. Ці платежі стягуються у більшості випадках, тому і мають таку назву. До таких платежів належать:
— мито;
— митні збори, які нараховуються за вантажною митною декларацією (за митне оформлення товарів, за перебування товарів та інших предметів під митним контролем);
— податки: податок на додану вартість, акцизний збір.
2) додаткові — це митні платежі за додатково надані митницею послуги чи дії (за зберігання товарів, плату за участь в митних аукціонах тощо). Такі платежі є зборами, які регулюють сплату при різних митних режимах. Особливості їх нарахування регулюються Державною митною службою України.
Митні збори — це збори, які стягуються понад мито за виконання обов'язків митних органів, а також за надання послуг в галузі митної справи.
26. Суть страхування та його функції
Підприємницька сфера та життєдіяльність людини постійно пов’язана з ризиками ( природніми, фінансовими) в результаті стихійного лиха чи певної непередбаченої події фізичних чи юридичних особам можуть бути завдані збитки при цьому полягає питання про джерела їх відшкодування. Створення страхових резервних фондів здійснюється у 3 формах.
1, Самострахування. Грунтується на індивідуальній відповідності і полягає в тому, що кожна фізична чи юридична особа формує власні страхові фонди за рахунок власних ресурсів чи доходів. Це дорога і нераціональна форма, лорога тому, що кожен суб’єкт повинен витрачати кощти у повному обсязі можливих збитків це зменшує його фінансові можливості. Ця форма страхування більш поширена в банківській сфері де більш високий ступінь ризику та високий рівень відповідальності.
2, Централізоване страхове забезпечення. Грунтується на державній відповідальності і передбачає відшкодування витрат за рахунок загальнодержавних коштів. Самострахування і централізоване страхування можуть здійснюватися у натуральній чи грошовій формі.
3, Колективне страхування. Грунтується на солідарній відповідальності учасників цих фондів. Формування таких фондів здійснюється за рахунок усіх учасників та відшкодовується для тих хто зазнав збитків.
Отже, страхування – це система обмінно-перерозподільних відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів на засадах солідарної відповідальності.