Висновки до першого розділу

Отже, в цьому розділі ми докладно розкрили основні поняття дослідження. Саме менеджери розробляють цілі управління і правила управлінської діяльності. Зрозуміли , що кар’єра - це упішне просування людини в обрані справі. Заглибилися в історію нашої теми, та дізнались з чого все починалось ,та які зародки на залишили вчені. А також розписали методи завдяки яким ми писали наукову роботу.

Розділ 2 теоритичні аспекти вивчення кар’єри менеджера

2.1 Управлінська праця: сутність, зміст, особливості

Управлінська діяльність – це вид людської діяльності, спрямованої на досягнення тих чи інших цілей, вирішення поставлених задач, виконання функцій управління. Різновидом управлінської діяльності є управлінська праця . Управлінська праця — це особливий вид людської діяльності, в якій відображується реальна взаємодія об'єктивних і суб'єктивних факторів суспільної діяльності людей. Це практичне виконання функцій управління в організації, призначене для забезпечення цілеспрямованих і скоординованих зусиль інших людей щодо вирішення поставлених задач.

Управлінську працю розглядають як комплекс організаційної праці та праці з людьми у процесі постановки й реалізації цілей, як засіб взаємодії між суб’єктом та об’єктом управлінської діяльності, внаслідок чого виникають і реалізуються управлінські відносини [8, c.270].

Розрізняють три види управлінської праці як розумової:

1) евристична праця : має творчий характер , пов’язана з постановою цілей, аналізом ситуації, пошуком шляхів розв’язання проблем, спрямована на розробку і прийняття рішення. Включає аналітичні і конструктивні операції.

2) адміністративна праця : полягає у цілеспрямованому впливі на підлеглих із метою виконання ними поставлених завдань, спрямована на координацію діяльності виконавців. Включає розпорядчі, координаційні, контрольні та комунікативні операції;

3) операторна праця: полягає у виконанні стереотипних операцій, потрібних для інформаційного забезпечення процесу управління. Включає операції документування , обробку інформації, обчислювальні та формально – логічні розрахунки.[ 8 ,c.170] У свої книзі Друкер ставить такі запитання: «як працює менеджер»? Що саме відрізняє його працю від праці всіх інших спеціалістів в організації? І відповідає, що для праці менеджера характерними є п’ять базових операцій, а саме :

1.Постановка цілей. Менеджери визначають цілі, вирішують, як краще їх досягти, роз’яснюють людям, від ефективності праці яких і залежить досягнення цих цілей. 2. Організаторська робота. Менеджери поділяють роботу на певні види діяльності, якими можна управляти. Відповідно до цих видів вирішують питання організаційної структури, добирають людей для управління структурними підрозділами. 3. Мотивація працівників. Для забезпечення ефективної діяльності з досягнення поставлених цілей менеджери мають створювати команди однодумців, постійно спілкуватися з ними та використовувати різноманітні методи стимулювання. 4. Визначення показників. Менеджери встановлюють конкретні критерії для визначення ефективності того чи іншого виду роботи як окерим працівників , так і організації загалом, аналізують ефективність , оцінюють та інтерпретують її. 5. Сприяння розвитку своїх підлеглих. Менеджери створюють умови, які мають сприяти формуванню креативної організації, розкриттю кращих якостей, умінь, здібностей, талантів кожного працівника.[ 8 , 255] Кожний менеджер повинен діяти так, щоб віддача була максимальною, тому важливою вимогою до менеджера є раціональна організація його праця. Організація праці менеджера – це ефективне використання ним системи методів та інструментів управління , управлінських процедур і операції з метою виконання функції управління. Це система способів і методів особистої праці на базі раціональної організації робочого місця.

На думку автора практика свідчить, що управлінська праця менеджерів здійснюється за такими напрямами:

1) управління організацією й бізнесом( методи та інструменти. Процедури та операції управління у праці менеджера, які обираються ним з урахуванням галузевої приналежності організації ; залежність праці від місця в ієрархії, ролей та функціональних обов’язків; здійснення впливу через владу або лідерство );

2) управління підлеглими, в тому числі й менеджерами ( формування загальнокорпоративних цінностей в організації; організація спільної діяльності в команді ;підтримання ділової етики в організації та формування її надійної репутації);

3) управління собою ( використання робочого часу як найважливішого ресурсу та його планування , впровадження наукової організації праці, інформаційних технологій; формування культури мислення, говоріння, слухання, читання, писання; упорядкування праці з документами; вибудовування власної кар’єри) [ 8 , 123].

Таким чином, менеджери мають розвивати в собі установки, здібності та вміння , які дадуть змогу їм чітко та ефективно здійснювати управління в будь – який час. Нова філософія менеджменту передбачає, що увага менеджерів має приділятися шести життєво важливим елементам: навчанню, командному баченню, методам управління людським ресурсами, стимулам зростання, бюджетуванню і проактивним методам контролю.