1.2 Історія дослідження кар’єри менеджера

Історія свідчить, що соціально – економічні успіхи, досягнуті людством наприкінці століття, значною мірою пов’язані не з капіталом чи природними ресурсами , а з розвитком менеджменту. В Україні термін «менеджмент» почали використовувати в процесі ринкових перетворень на початку 1990 –х років, хоча загалом проблема управління досліджується з середини минулого століття. Основоположником наукового менеджменту вважається Фредріх Тейлор, а батьком практичного менеджменту називають П. Друкера. На сьогодні менеджмент існує як міждисциплінарна галузь наукового знання з чітко вираженим приорітетом прагматичних установок.[ 15 ,c.196] Кар’єра особистості відображає низку поетапних змін службового положення, пов’язаних із просуванням щаблями службової ієрархії в організаці.

В 19 столітті слово «кар'єра » несло тільки негативний зміст, бо уособлювало жагу до грошей, до багацтва і високих посад, забуття совісті, нехтування народною і християнською мораллю. В 20 столітті слово «кар'єра » було позбавлене негативного змісту, який перебрало на себе слово «кар'єризм ». Лише за інерцією змісти цих слів плутають.[ 15 ,c.215] Професійна кар’єра виконує важливі функції в трудовій діяльності працівника. Вона стимулює зростання трудової активності, прискорює процеси кадрових переміщень, що дозволяє працівнику зайняти вище соціальне положення, сприяє зростанню його задоволення своєю працею. Тільки в останні декілька років тема кар’єри набула широкої популярності в колах іноземних вчених та практиків, що викликано реформуванням всіх основних сфер нашого суспільства, становленням ринкової економіки. Серед іноземних авторів був Лі Якоккі, він починав простим інженером у компанії «Форд» але згодом перейшов до продаж і маркетингу де і розкрився його талант. Він був одним із тих вчених який підтвердив це визначення. Все це потягло за собою зміну відношення до багатьох процесів і явищ, які до цього часу залишалися поза зором в силу їх негативного сприйняття або низького рівня актуальності.

Те, що раніше вважалося відхиленням від норми, породженням буржуазного суспільства, капіталізму, ототожнювалось із кар’єризмом, який представляв собою незначний прояв кар’єри, - сьогодні підводиться до рангу важливого показника розвитку людини в системі соціальної структури, вагомого фактора і умови покращення соціально-психологічного клімату, підвищення продуктивності праці в організації її конкурентноздатності. Звернення великої кількості дослідників різних областей діяльності до проблематики кар’єри породило багато визначень поняття “кар’єра”. Отже, дивлячись на дослідження можна сказати , що кар’ра набуло відповідного значення тільки в 20 столітті, також кар’єра менеджера зародилась в 20 столітті 1990-х роках.

3.1 Методи дослідження

Існує ряд визначень поняття "метод дослідження". Але спочатку визначимо поняття "метод".

У філософських словниках "метод" (від греч. methodos - шлях, спосіб пізнання, дослідження, простежування) визначається як спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності. Метод є шлях пізнання, що дослідник прокладає до свого предмета, керуючись певною гіпотезою.

Методологія (гр. methodos - спосіб, метод і logos - на­ука, знання) - вчення про правила мислення при створенні теорії науки.

Методологія - вчення про систему наукових принципів, форм і способів дослідницької діяльності - має чотирирів­неву структуру. Нині розрізняють фундаментальні, загаль­нонаукові принципи, що становлять власне методологію, кон­кретнонаукові принципи, що лежать в основі теорії тієї чи іншої дисципліни або наукової галузі, і систему конкрет­них методів і технік, що застосовуються для вирішення спеціальних дослідницьких завдань.

Метод (від грецьк. – шлях дослідження, теорія, вчення) – систематизований спосіб досягнення теоретичного чи практичного результату, розв'язання проблем чи одержання нової інформації на основі певних регулятивних принципів пізнання та дії, усвідомлення специфіки досліджуваної предметної галузі законів функціонування її об'єктів. Його ми використали коли писали розділ 1.1, та 1.2.

Історичний метод - дає змогу дослідити виникнення, формування та розвиток подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей. Цей метод був використаний для написання підрозділу1.2 Порівняння – це один із універсальних методів наукового пізнання, який дозволяє встановити схожість і відмінність видів, процесів, характеристик контролю та мотивації [5, 88].

Метод аналізу – метод наукового пізнання, який представляє собою уявне розчленування кар’єри на складові елементи з метою вивчення її структури, окремих ознак, властивостей, зв'язків і відносин. Цей метод був використаний у підрозділі 1.1 та 2.2.

Метод синтезу – метод наукового пізнання, який представляє собою уявне з’єднання складових сторін, елементів, властивостей кар’ери та менеджменту розчленованих в результаті аналізу, та вивчення функції [5, 97]. Цей метод був застосований в 2.2. Метод узагальнення - логічний процес і результат уявного переходу від одиничного поняття менеджмент та кар’єри до загального поняття, від менш загального до більш загального. Узагальнення визначається проникненням в сутність функції менеджменту як засобу мотивації персоналу в установі, організації тощо [5, 99]. Цей метод ми використали у пункті 2.3. Системний метод – це сукупність загальнонаукових методологічних принципів та способів дослідження кар’єри, в основі якого лежить орієнтація на розкриття цілісності функції кар’єри як системи. Цей метод був використаний у пункті 2.2.

Аксіоматичний метод – це метод побудови наукової теорії, при якому в основу кладуться деякі вихідні положення поняття менеджменту, з яких всі інші твердження цієї теорії виводяться за допомогою доказів. Такий метод я використовувала у вступі та у першому розділі при написанні основних понять дослідження функції менеджменту як засобу мотивації персоналу [5, 117].

Метод сходження від абстрактного до конкретного – метод наукового дослідження, який виражає рух до теоретичної думки до все більш повного, всебічного і цілісного відтворення поняття менеджменту. Він характеризує спрямованість науково-дослідного процесу в цілому, тобто рух думки від менш змістовного до більш змістовного знання. Суть метода полягає в тому, що менеджмент описується за допомогою багатьох понять, суджень та визначень. Метод сходження від абстрактного до конкретного ми застосували при написанні визначення основних понять дослідження «менеджмент» та «кар’єра» [5, 122].

В даному підрозділі ми описали, які методи наукового дослідження я використала для підготовки курсової роботи, зокрема це такі методи як: порівняння, метод аналізу, метод синтезу, метод індукції, метод узагальнення, аналогії, системний метод, аксіоматичний метод, історичний метод та метод сходження від абстрактного до конкретного.