Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи

Національного банку України»

Кафедра міжнародної економіки

Аналітично-розрахункова робота

з дисципліни «Міжнародна торгівля»

на тему: «Сучасний стан та перспективи розвитку зовнішньої торгівлі Чехії»

Виконала:

студентка групи МЕ-02

Лопаткіна О.Р.

Перевірила:

доц. каф. міжн. ек.

Костюк О.В.

Суми 2012

Зміст

Зміст……………………………………………………………………………2
Вступ…………………………………………………………………………3
Загальна характеристика країни. Нормативно-правові передумови участі країни в міжнародних торговельних відносинах ………………….4
Розрахунковий блок………………………………………………………..6
Обсягові показники………………………………………………………….7
Результуючі показники……………………………………………………….8
Структурні показники………………………………………………………11
Показники інтенсивності міжнародної торгівлі…………………………14
Показники динаміки розвитку міжнародної торгівлі……………………15
Аналіз зовнішньої торгівлі з Україною………………………………..18
Аналіз кон’юнктури товарних ринків відповідно до експортної спеціалізації країни ……………………………………………………23
Висновки……………………………………………………………………26
Список використаних джерел………………………………………………27

ВСТУП

В даній роботі досліджується зовнішня торгівля Чехії. Дана країна займає вигідне географічне положення, оскільки знаходиться на перетині значної кількості торгово-економічних шляхів на території Європи. До часів другої світової війни Чехія закріпила свою позицію в десятці індустріально розвинених країн світу завдяки досягненням в науці і техніці, впровадженню прогресивних форм організації праці.

Тема зовнішніх торгівельних зв’язків Чеської Республіки не є досить розповсюдженою серед українських вчених. Дослідження, які пов’язані з даною тематикою належать іноземним фахівцям. Тому ці факти надають роботі ще більшої значущості.

Метою є дослідження зовнішньоторговельного потенціалу Чехії, на основі розрахунку показників зовнішньої торгівлі, здійснення на їх основі детального аналізу і формування відповідних висновків.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Офіційна назва країни - Чеська Республіка (Czech Republic). Країна розташована в Центральній Європі. На півночі і заході межує з Німеччиною, на північному сході – з Польщею, на південному сході – зі Словаччиною, на півдні – з Австрією. Не має виходу до моря. Площа 78,8 тис. км². (Можна порівняти з Черкаською областю).

Населення станом на 2011 рік склало 10 190 213 осіб.

Офіційною мовою країни є чеська, грошова одиниця – чеська крона. В адміністративному відношенні Чехія поділяється на 13 областей і одне місто, які в свою чергу поділяються на 75 районів. Столицею держави є місто Прага. Найбільші міста країни: Прага (1 181 610), Брно (366 757), Острава (310 078).

Провідну роль в розвитку економіки чеської республіки відіграє промисловість. На цю галузь припадає 40% національного прибутку.

Основними галузями економіки є: обробна промисловість та машинобудування, зокрема, виробництво автомобілів, сільськогосподарських машин, верстатів тощо. Також до розвинениних можна віднести металообробку, електрохімічну, хімічну, текстильну і швейну промисловість. Промисловість Чехії відрізняється наявністю сучасного обладнання і висококваліфікованої робочої сили.

Аналізуючи сільське господарство, Чехія є найбільш промислово розвинутою країною в Центральній Європі з найменшою долею сільського господарства у ВВП.

Валовий внутрішній продукт в 2011 році становив 216,361 млн. дол. За списками Міжнародного валютного фонду на вересень 2011 року Чехія посідала 38 місце. За даними Світового банку Чехії належало 40 місце. У Всесвітній книзі фактів Чехія знаходилася на 39 місці.

Важливою складовою чеського бюджету є туризм. Найбільш привабливими для туристів залишаються Прага, замок Карлштейн, Кутна-Гора, Ческі-Крумлов та Лєдніце. Економіка Чеської Республіки отримує значний прибуток від туризму. У 2010 році Чехію відвідали 6,3 млн. туристів, що на 5% більше ніж за попередній рік. Прибуток склав $194,48 млн. [2].

Чехія є учасником найбільш впливових міжнародних організацій

Таблиця 1.2. – Чеська Республіка в міжнародних об’єднаннях держав

№	Назва міжнародної організації	Дата вступу
1.	Світова організація торгівлі (СОТ)	1995
2.	Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)	1995
3.	Європейський Союз (ЄС)	1.05.2004
4.	Організація Північноатлантичного договору (НАТО)	12.03.1999

2. Розрахунковий блок

Розрахунок ступеня залежності Чехії від міжнародної торгівлі проводиться за наступною формулою:

Д _зал. =

Е – обсяг експорту товарів і послуг

І – обсяг імпорту товарів і послуг

ВВП – валовий внутрішній продукт країни

Таблиця 2.1. – Ступінь залежності Чехії від міжнародної торгівлі, %

	2007	2008	2009	2010	2011	Середнє значення
Д зал.	33,485	31,75	28,975	33,945	36,285	32,89

Отримані дані свідчать про високий ступінь залежності досліджуваної країни від зовнішньої торгівлі.

Наглядно отримані результати представлені на рис. 2.1.

Рис. 2.1. – Ступінь залежності Чехії від міжнародної торгівлі

Аналізуючи приведений графік, можна зробити висновок, що за період з 2007 по 2011 роки ступіть залежності даної країни від зовнішньої торгівлі має досить стабільний характер. В період з 2007 по 2009 роки можемо спостерігати падіння показника з 33,49% до 28,96%. Це може бути пояснено світовою економічною кризою, зачепила все галузі економіки в даний період. Після чого ступінь залежності до 2011року зростає і становить 36,85%, що на 14,62% більше за показник 2009 року.

Обсягові показники

Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто експорту і імпорту в цілому:

ЗТО = Е + І

Таблиця 2.2. – Зовнішньоторговельний обіг Чехії, млн. дол.

2007	2008	2009	2010	2011
123481	146060	117904	137560	161555
118272	140224	109443	130847	152480
241753	286284	227347	268407	314035

Джерело: [4]

Динаміку зміни обсягів експорту та імпорту Чехії за період 2007-2011 рр. можна простежити на рис 2.2.

Рис. 2.2. – Експорт та імпорт Чехії протягом 2007-2011 рр

На основі представлених даних можна зробити висновок, що до 2009 року динаміка зміни обсягів експорту-імпорту характеризувалась зростанням, при чому показники експорту перевищували показники імпорту. В 2009 році бачимо незначне падіння показників, що було викликано економічною кризою. Одним з основних факторів падіння експорту в період кризи є закріплення національної валюти по відношенню до торгових країн-партнерів, тому що це призводить до скорочення порівняної конкурентоспроможності країни. Отже, Чехія – експортоорієнтована країна. З 2010 року можемо спостерігати тенденцію до зростання показників експорту-імпорту, при чому експортні обсяги є більшими за обсяги імпорту, що свідчить про позитивне сальдо зовнішньої торгівлі.

Джерело: [3]

Результуючі показники

Сальдо торговельного балансу: Ст = Ет – Іт

де Ст — сальдо торговельного балансу;

Ет — вартість товарного експорту;

Іт — вартість товарного імпорту

Сальдо балансу послуг: Сп = Еп – Іп

де Сп — сальдо балансу послуг;

Еп — вартість експорту послуг;

Іп — вартість імпорту послуг.

Індекс стану балансу (коефіцієнт покриття експорту імпортом):

,

де Е та І — відповідно вартість експорту та імпорту.

Індекс географічної концентрації експорту (індекс Хіршмана) – застосовується у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий спектр товарів експортує країна. При 239 класифікованих видах продукції (за методологією ООН), він має вигляд:

де H_j — індекс концентрації експорту країни j (j — індекс країни);

239 — кількість видів продукції за класифікацією ООН;

і — індекс товару (від 1 до 239);

хі — вартість експорту і-х товарів країною j;

х — загальна вартість експорту країни j, яка розраховується за формулою:

.

Таблиця 2. 3. – Результуючі показники міжнародної торгівлі Чехії

№	Основні результуючі показники	2007	2008	2009	2010	2011
1.	Сальдо торгівельного балансу	2290	1514	4583	2769	105312
	Експорт товарів	106202	124283	98609	116650	138524
	Імпорт товарів	103912	122769	94026	113881	33212
2.	Сальдо балансу послуг	2219	4327	3879	3944	3763
	Експорт послуг	17279	21783	19295	20910	23031
	Імпорт послуг	14360	17456	15416	16966	19268
3.	Індекс стану балансу (коефіцієнт покриття експорту імпортом)	104,4	91,16	107,73	105,13	105,95
4.	Індекс географічної концентрації експорту	0,097	0,095	0,105	0,107	0,106

Джерело: [4]

Аналіз стану балансу чітко показує, що обсяги експорту щорічно перебільшують обсяги, тобто Чехія більше експортує власних товарів, а ніж імпортує зарубіжних.

Значення індексу географічної концентрації експорту в усіх досліджуваних роках знаходиться в межах 0,095 (в 2008 році) – 0,107 (в 2011році). Це свідчить про те, що Чехія експортує широкий спектр товарів, що є позитивним явищем для економіки.

Рис. 2.3. – Сальдо торгівельного балансу Чехії за період 2007-2011 рр

Розгляд даних, представлених на рис. 2.3., показує, що сальдо торгівельного балансу має позитивні значення, що свідчить про високий рівень попиту на чеські товари на світовому ринку, а також можна сказати, що Чехія є відносно незалежною від імпорту.

Рис. 2.4. – Сальдо балансу послуг Чехії за період 2007-2011 рр.

Що стосується експорту послуг, можна стверджувати, що він перевищує імпорт послуг і починаючи з 2008 року є досить стабільним. Основними складовими експорту послуг Чеської Республіки є транспортні послуг (25%) і туризм (35%)

Структурні показники

Товарна структура експорту (імпорту) – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями.

Індекс диверсифікації експорту — це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту.

Розраховується за формулою:

,

де S_j — індекс диверсифікації експорту країни j;

hij — частка і-го товару в загальному експорті країни j;

hi — частка і-го товару в загальному світовому експорті.

Значення індексу розміщують у межах:

Регіональні (географічні) структури експорту та імпорту характеризують розподіл товарних потоків (в обох напрямах) за місцями (країнами, регіонами) призначення або походження і класифікуються за структурами експорту та імпорту країни, структурами експорту та імпорту товару (або товарної групи).

Таблиця 2.4. – Індекси диверсифікації експорту й імпорту Чехії у 2011 р.

Рік	Індекс диверсифікації
	експорту	імпорту
2011	0,426	0,277

Джерело: [4].

Дані, наведені у таблиці 2.4. показують, що структура експорту та імпорту є достатньо наближена до світової. Це є позитивним явищем, що доводить достатню інтегрованість Чехії до світової економіки.

Табл. 2.5. – Товарна структура торгівлі Чехії у 2007, 2011 рр

	Експорт			Імпорт
	2007	2011	2007		2011
Загальна вартість, млн. дол.	8155323200	9518977645	9012463711		10329467929
%
Їжа	6,1	7,4	6,0		6,9
Агросировина	1,6	1,7	1,4		1,4
Паливо	6,7	9,2	14,1		18,0
Руда, метали, дорогоцінне каміння та немонетарне золото	1,2	1,9	1,0		1,3
Виробничі товари,	74,8	70,1	68,7		64,9
у т. ч.:	13,8	14,7	11,1		11,9
- хімічні продукти
-  машини та обладнання	39,7	35,1	33,4		31,2
-  інші виробничі товари	21,3	20,3	23,1		21,8

Джерело: [4]

З метою оптимізації аналізу даних представимо товарну структуру експорту на рис. 2.5.

Рис. 2.5. – Товарна структура експорту Чехії у 2007, 2011 рр.

Аналізуючи даний графік, можна чітко визначитись, що в експорті Чехії перше місце займають виробничі товари. Друге місце займає паливо, третє - продукти споживання, тобто їжа і найменшу частку експорту становлять агросировина, руди, дорогоцінне каміння та немонетарне золото. Чехія базує свою промисловість здебільшого на імпортованій сировині, тому недивно, що показники достатньо низькі. Це не порушує стабільності економічної системи і не є парадоксальним фактом.

Далі розглянемо графік, який ілюструє товарну структуру імпорту Чехії в 2007 та 2011 роках. Яскраво видно лідируючу позицію виробничих товарів, які займали 68,7% імпорту в 2007 році і на 64,9% у 2011 році, що на 3,7% менше. Показники імпорту палива 2011 року навпаки виросли відносно показників 2007 року. Останні позиції займають агросировина, руди, метали, дорогоцінне каміння та немонетарне золото.

Рис. 2.6. – Товарна структура імпорту Чехії у 2007, 2011 рр.

Показники інтенсивності міжнародної торгівлі

Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення: ,

ЗТО_д — зовнішньоторговельний обіг на душу населення;

ЗТО — зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І);

Ч — чисельність населення країни на відповідний рік.

Експортна квота

У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Розраховується за формулою:

,

де Ке — квота експортна;

Е — річний обсяг експорту країни;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Імпортна квота як частка імпорту у валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів і послуг. Розраховується за формулою:

,

де К_і — квота імпортна;

І — обсяг імпорту країни за певний рік;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Зовнішньоторговельна квота:

,

де К_зт — квота зовнішньоторговельна;

Е, І — обсяг відповідно експорту та імпорту країни за певний рік;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Таблиця 2.7. – Показники інтенсивності міжнародної торгівлі Чехії за період 2007-2011 рр., млн. дол.

		2007	2008	2009	2010	2011
	Зовнішньоторговельний обіг на душу населення	2343,93	1501,16	2204,26	2602,36	3044,75
	ВВП (млн. дол.)	180479	225427	196151	197674	215361
	Населення (тис. чол.)	10314	10377	10440	10493	10534
Квота	експортна	68,42	64,79	60,11	69,59	75,02
	імпортна	65,53	62,20	55,80	66,19	70,80
	зовнішньоторговельна	66,98	63,50	57,95	67,89	72,91

Джерело: [7]

Зовнішньоторгівельний обіг на душу населення протягом досліджуваного періоду мав недосить стійкий характер, його скорочення було помічене у 2008 і 2009 роках, що обумовлено скороченням показників експорту і імпорту, що в свою чергу було викликано світовою кризою.

Показник експортної квоти протягом періоду в середньому становив 67,59 %, що свідчить про достатню інтенсивність зовнішньої торгівлі країни, високий рівень відкритості національного господарства і глибоку участь країни в міжнародних відносинах.

Середнє значення показника імпортної квоти дорівнює 64,11%. Це достатньо високе значення може буди наслідком розширення асортименту, стимулюючого впливу конкуренції. Також це свідчить про існування залежності окремих галузей економіки від імпорту.